- •1. Розкрити предмет етнографії дитинства
- •2. Розкрийте суть соціологічної концепції дитинства
- •1. Теоретичні основи:
- •2. Основні ідеї:
- •3. Розкрийте суть поняття дитинства у філософії та психології
- •4. Дитинство у педагогіці
- •5. Доведіть значення і роль членів родини у соціалізації дітей.
- •6. Дайте визначення поняття „між поколінна трансмісія етнокультури”. Поясніть в чому полягає її суть.
- •7. Розкрийте особливості стилів виховання виділених Ллойдом Демозом.
- •8. Чим пояснюється зміна образів дитинства в історії культури? Відповідь обґрунтуйте
- •9. Розкрийте суть дослідження історії дитинства французьким вченим-демографом й історика ф.Арієсом.
- •10. Розкрийте значення й особливості пост фігуративного типу культури в історії людства.
- •11. Розкрийте значення й особливості кофігуративного типу культури в історії людства.
- •12. Назвіть основні поняття „екології людського розвитку” у. Бронфенбреннера
- •13. Розкрийте значення й особливості пре фігуративного типу культури в історії людства.
- •14. Розкрийте особливості родильної обрядовості. Наведіть приклади
- •15.Розкрийте особливості ставлення до матері в різних народів
- •16. Що таке ініціації? Яке вони місце посідають в соціалізації молоді? Опишіть один із таких обрядів.
- •18. Обгрунтуйте педагогічні засади дитячої субкультури . Дайте характеристику основним джерелам дитячої субкультури
- •19. Що таке права дитини і як вони реалізуються в сучасному суспільстві?
- •20. Розкрийте суть батьківства як соціокультурного феномену.
- •21. Дайте аналіз „Конвенції прав дитини” з позиції історичного підходу до аналізу дитинства.
- •22. Розкрийте суть проблеми взаємодії дитячої субкультури і цінностей дорослих.
8. Чим пояснюється зміна образів дитинства в історії культури? Відповідь обґрунтуйте
Дитинство – це культурно-історичний феномен, який вивчається з урахуванням вікового символізму. Система уявлень і образів, в яких культура сприймає, усвідомлює життєвий шлях особистості у різні вікові періоди (вікова стратифікація суспільства) – віковий символізм.
Мультиваріантність дитячих образів відображає зміни у реальному змісті дитинства та його символізації у культурі. Образи дитинства можна розглядати на таких рівнях, як:
- естетичний рівень передбачає демонстрацію можливостей будь-якого художнього напряму (наприклад дитина в епоху романтизму характеризується зовсім іншим чином, ніж дитина в епоху просвітництва);
- історичний рівень досліджує еволюцію образів дитинства та реального стану дітей від ХУІІІ до ХХ століття;
- психологічний рівень вивчає образи дитинства як втілення різних психологічних типів; за визначенням О.Шпенглера, - по суті, у будь-якій культурі є власна систематична психологія, як і власний стиль знання людей і життєвого досвіду. І як окремий щабель, епоха схоластики, софістики, Просвітництвапроектує свою картину числа, картину мислення, картину природи, що характеризує у рамках окремої епохи, так і кожне сторіччя пронизано духовністю, має свою картину душі .
- етнологічний – діти Північної Америки істотно відрізняються від дітей Мексики;
- соціологічний рівень виступає як проекція класових, екологічних та інших особливостей сфер життєтворчості та виховання (“міське” дитинство навідміну від “сільського”, “буржуазне” або “пролетарське”).
- ідеологічний рівень розкриває сутність робіт російських письменників, які віддані ідеям старовини, патріархального укладу (Аксаков, Достоєвський, Бунін);
- біографічний рівень виступає як відображення індивідуальних властивостей характерологічних та біографічних рис автора. Якщо характеризувати французьку літературу (романи та художні автобіографії) ХІХ-ХХ ст., то можна помітити цікаву картину описання дитячих образів. М.-Ж. Шомбар де Лов, пише І.Кон, представила статистичну інформацію у вигляді наступних даних: 82% персонажів авторів-чоловіків – хлопчики, а у 78% персонажів авторів-жінок – дівчата.
Спадають на думку слова О.Шпенглера відносно образів дитинства у різних культурах, аналіз яких привертає на увагу. Загальнодоступним в кожній культурі, пише О.Шпенглер, - є те, що зберігається незмінним виходячи із станів і структур первісного людства, що людина засвоює, розвиваючись, з дитячих років. Особистість не змушена завойовувати собі нового способу існування, взагалі все те, що не є завойованим, що надається простим способом, само собою, що безпосередньо виявляється в чуттєвих образах, а не те, що може бути лише виокремлено через чуттєве і знайдено - деякими, а за певних умов і зовсім одиницями.
9. Розкрийте суть дослідження історії дитинства французьким вченим-демографом й історика ф.Арієсом.
Арієс цікавився як у ході історії, в свідомості художників, письменників і вчених складалося поняття дитинство і як воно відрізнялося в різні епохи дитинства. В художньому мистецтві дитячі образи в 13ст. зустрічалися в релігійних аспектах (ангели).
Зображення реальних дітейдовгий час було відсутнє в живописі, а якщо з’являлися, то зображувалися у вигляді зменшених дорослих, тоді не було знань про особливості дитини.
Байдужість до дитинства на думку вченого, була наслідком великої народжуваності і смертності дітей, яка сприймалася за природнє явище. Пізніше смерть дитини цінилася як втрата.
Подолання байдужості до дітей відбулася на поч. 17 ст., коли на полотнах художників почали з’являтися перші портрети дітей вельмож і правителів.
Також важливим символом змін ставлення до дітей став одяг. Який не відрізнявся від одягу дорослого. Лише у 16-17ст. з’явив. дит. одяг , який до 4 р. був однаковий як для дівчаток так і для хлопців – сукня.
Арієс виділив 3 тенденції в еволюції одягу:
1.фемінізація – одяг хлопчиків мав деталі жіночого одягу.
2.архаїзація – одяг дітей запізнювався з модою одягу дорослих.
3.кращий одяг для дітей вищих верств населення, а для селян простий.
Дослідження Ф. Арієса – присвячені виникненню поняття дитинства, або проблеми виникнення дитинства як соціально-суспільного феномену.
