- •Реферат
- •Розділ 1. Радіоактивні елементи в навколишньому природному середовищі.
- •Роль природних радіонуклідів у формуванні радіаційної обстановки
- •Вміст природних радіонуклідів у земній корі
- •1.2. Техногенні джерела забруднення довкілля радіонуклідами.
- •1.2.1. Радіонукліди, що використовуються людиною
- •1.2.2. Підприємства атомної енергетики
- •«Грунт – рослина - тварина»
- •3.1. Концепція поняття «міграція радіонуклідів» в довкіллі
- •Концентрація 134,137Сs у внутрішніх органах диких тварин
- •Спостерігаються коливання рівня радіаційного забруднення дичини за порами року. Так, восени воно вірогідно збільшується.
- •3.2. Шляхи і джерела надходження радіонуклідів до організму людини
- •3.2.1. Радіонукліди у харчових продуктах
- •Питома активність 137Cs у квітках медоносних рослин природних фітоценозів, Бк/кг
- •Коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту у квітки медоносних рослин, (Бк/кг)/(кБк/м2)
- •Питома активність меду та коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту в мед
- •3.3. Радіологічний стан радіоактивно забрудненої території Рівненської області системі трофічного ланцюга “ґрунт – рослина – тварина – людина”.
- •3.3.Заходи щодо зменшення поступання радіонуклідів в організм людини
- •4.1. Вплив температурних режимів на організм та працездатність людини
- •4.2. Вимоги до освітлення робочого місця інженера – біолога
- •Штучне освітлення.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
4.2. Вимоги до освітлення робочого місця інженера – біолога
Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення мас важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і активність усіх життєвих процесів.
Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стає через погане освітлення.
Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров’я людини та зменшує травматизм.
Освітлення робочого місця інженера – біолога повинно відповідати вимогам СНіП ІІ - 4-79 «Природне і штучне освітлення».
Для створення сприятливих умов для здорової роботи, які б запобігали швидкій втомлюваності очей, виникненню професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
- повинно бути надійним і простим и експлуатації, економічним та естетичним.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення інженера – біолога може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним (рис. 4.1).
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє - через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення. Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим [30,31].
Рис.4.1. Класифікація видів виробничого освітлення
Природне освітлення.
Усі приміщення повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від працюючого. При загальній площі кімнати 64 кв. м і більше обов'язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5м, то необхідне двобічне освітлення. Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м).
Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні.
Для приміщень продовженого робочого дня біолога рекомендується східна орієнтація, для роботи в першу зміну - західна. При відсутності прямого попадання сонячного променя на робочі місця штори повинні знаходитись в міжвіконних простінках і не закривати вікна. Для забезпечення оптимального природного освітлення приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.
Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3. Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти.
Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8;
