Питома активність меду та коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту в мед

Період	n	Питома активність, 137Cs, Бк/кг	КП, (Бк/кг) / (кБк/м2)
Весняний	16	60620,3	2,70,12
Літній	18	46315,6	2,10,16
Осінній	19	1186 29,5	5,3 0,25
В середньому за весь період	18	751,7  21,8	3,4 0,18

Найвищий коефіцієнт переходу ¹³⁷ Cs із ґрунту в мед був в осінній період і складав 5,3 0,25 Бк/кг. У середньому за весь період показник становив 3,4 0,18 Бк/кг.

3.3. Радіологічний стан радіоактивно забрудненої території Рівненської області системі трофічного ланцюга “ґрунт – рослина – тварина – людина”.

Територія Рівненської області характеризується помірним рівнем природного радіаційного фону, який, за даними багаторічних (у тому числі й дочорнобильських) спостережень Гідрометслужби, становив: у Рівному – 7–9, у Дубному – 5–6, у Сарнах – 8–9 мР/год. Основні проблеми радіоактивно забруднених територій на Рівненщині пов’язані з антропогенними факторами (штучними джерелами радіаційного випромінювання), серед яких виділяються два основних аспекти: по-перше, наявність діючих центрів ядерної енергетики – Рівненська і Хмельницька АЕС; по-друге, накриття території області радіоактивною хмарою під час катастрофи 1986 року.

Для аналізу використані наявні результати радіологічного та дозиметричного моніторингу забруднених населених пунктів Рівненської області, спектрометричні дослідження вмісту цезію-137 у сільськогосподарській і лісовій продукції, дані паспортизації населених пунктів.

За даними спектрометричного обстеження земельних угідь у районах області, що постраждали від чорнобильської катастрофи, майже 288,8 тис. га використовуваних у сільськогосподарському виробництві площ мають радіонуклідне забруднення, а понад 11,4 тис. га сільськогосподарських угідь (3,9 тис. га орних земель та 7,5 тис. га сіножатей і пасовищ) мають рівні забруднення понад 5 Кі/км2. Крім того, понад 551,1 тис. га забруднених лісів, у тому числі 11 тис. га понад 5 Кі/км².

Вивчення радіологічної ситуації показує, що північні райони області відрізняються надзвичайно високим надходженням цезію-137 в рослини, а потім в організм людини переважно через молоко та м’ясо. Це пояснюється слабким закріпленням цезію-137 у легких за гранулометричним складом грунтах при високому зволоженні. Споживання жителями овочів, продукції лісу (грибів, ягід), а також інших продуктів місцевого виробництва підсилює накопичення радіонуклідів в організмі людини. Основною причиною прискореної міграції цезію-137 харчовими ланцюгами є низький вміст у грунтах Полісся слюдистих мінералів, здатних фіксувати радіоізотопи.

Поведінка стронцію-90 і цезію-137 у системі “ґрунт – рослина” характеризується низкою відмінних особливостей. Надходження стронцію-90 в рослини з ґрунту здебільшого за інших однакових умов приблизно в 10 разів є більшим, ніж цезію-137. Проте на легких піщаних і торфових ґрунтах

Полісся спостерігається інтенсивна міграція цезію-137, при цьому перехід його в рослини іноді рівнозначний накопиченню стронцію-90. Найбільш поширеними в зоні є бідні елементами мінерального живлення – кислі та легкі піщані ґрунти. Залежно від властивостей ґрунту вміст стронцію-90 і цезію-137 у рослинах може змінюватися в десятки разів, і перехід цих радіонуклідів із кормів у молоко та м’ясо залежить від режиму годівлі, складу кормів та віку тварин, їх фізіологічного стану.

В організмі тварин цезій-137 та стронцій-90 концентрується, головним чином, у м’язовій тканині, а стронцій-90 – у кістковій. Надходження Cs-137 та Sr-90 у молоко залежить від періоду лактації та продуктивності тварин: чим вищий добовий надій від корови, тим менша концентрація цих радіонуклідів у молоці. Так, за добового надою 10–20 л концентрація Sr-90 у молоці (у % на 1 л) від добового надходження з кормом: за надоїв 5–10 л – 0,17 %, за 1,5 – 5,0 л – 0,22 %. Перехід Cs-137 з корму в молоко становить від 0,4 до 1,2 % на 1 л від добового споживання з кормами.

Слід відзачити, що кормові угіддя найбільше зазнали радіаційного забруднення. Дослідження показали, що вміст Cs-137 у травостої на торфово-болотному ґрунті за рівня ґрунтових вод 1 м значно менший, ніж на ґрунтах, де ґрунтові води стоять вище 0,5 м. У траві на осушених торфовищах, дерново-підзолистих глеєво-піщаних ґрунтах нагромадження Cs-137 у 3−10 разів є меншим, ніж у травостої на однотипних неосушених ґрунтах. Тому важливою передумовою одержання чистих кормів є зниження рівня ґрунтових вод до 80–130 см із наступним залуженням травами, які нагромаджують мінімальну кількість Cs-137: конюшина рожева, тимофіївка лучна, стоколос безостий, лисохвіст лучний, мітлиця лучна, грястиця збірна, канатник звичайний.

Під час спектрометричного дослідження молока індивідуального сектора на вміст Cs-137 протягом п’яти років установлено, що 35–43 % проб молока мають перевищення ДР у 2–19 разів. Зокрема, найбільший відсоток перевищення ДР спостерігався в 1998 році, особливо в Сарненському районі

(100 % проб перевищували ДР). Максимальна активність Cs-137 стабільно відзначається у таких районах: Дубровицький (с. Будимля, с. Черемель) – до 1200 Бк/л; Зарічненський (с. Бір, с. Лисичан, с. Млинок) – до 1 930Бк/л; Рокитнівський р-н (с. Єльно, с. Вежиця) – до 1 700 Бк/л, що перевищує ДР-97 (100 Бк/л) у 12–20 разів [15, 26].

Аналіз ланцюга “ґрунт – рослина – тварина” показав, що основним критичним продуктом, що вносить найбільшу частку в дозу внутрішнього опромінення населення, є молоко та м'ясо з підсобних господарств. У процесі дослідження встановлено, що 35–43 % проб молока перевищують ДР у 2–19 разів, до 20 % проб м’яса мають перевищення ДР у 3−10 разів (200 Бк/кг).

Так, найвищий середній та максимальний рівні забруднення цього продукту в Сарненському районі – від 4 186 Бк/кг до 8 749 Бк/кг (перевищує у 20–43 рази) й Березнівському – до 1 687 Бк/кг (перевищує у вісім разів).

Забруднення яловичини спричинене відгодівлею тварин зеленими кормами, коренебульбоплодами, що мають високу концентрацію радіонуклідів. Причому забрудненість м’яса різко зростає при літньо-табірному та вигульному утриманні.

Дослідивши продукції лісу, встановлено, що найбільш забрудненими є гриби. Зокрема, найбільша невідповідність чинним нормативам у свіжих грибах зафіксована в 1999 році (47 % проб перевищували ДР), особливо це стосується Рокитнівського р-ну – до 3 441 Бк/кг (перевищує в сім разів), Зарічненського – до 2 800 Бк/кг (у 5 разів). Слід зауважити, що під час сушіння активність радіонуклідів в грибах зростає в десятки разів. Найбільша забрудненість сухих грибів за п’ять років відзначено у 1999 році (79 % проб перевищували ДР у 2–28 разів), що зумовили погодні умови вегетаційного періоду (спочатку надмірна зволоженість, потім раптова тривала засуха).

Лісові ягоди, зокрема чорниці, інтенсивно накопичують радіоцезій. За 5 років стабільно в Сарненському і Березнівському районах до 17 % проб перевищують ДР. Активність Cs-137 тут перебуває в межах 1 510–1 750 Бк/кг, що у 3,5 раза перевищує допустимі рівні. Це спричинено зростанням ягід у гідроморфних умовах, а також біологічними особливостями цих ягід.

За наслідками проведеної паспортизації, найбільш ураженими виявилися населені пункти, розташовані на сході Дубровицького району, в зв’язку з чим п’ять сіл (Великі Озера, Шахи, Будимля, Різки, Великий Черемель) включено до зони обов’язкового відселення. Основна маса населених пунктів області розташована в межах зони добровільного відселення. Проте й тут виділяється група з 14 населених пунктів, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення мешканців перевищує 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік (із 5,14 до 11,59 мЗв/рік).

Після аварії на ЧАЕС збільшилася реєстрація найрізноманітніших відхилень у стані здоров’я населення – ішемічна хвороба серця, мозкові інсульти, гіпертонічна хвороба, діабет, нервові розлади, хронічні недуги легень, щитовидної залози, ракові захворювання. Захворюваність зростає ще й у зв’язку з низьким рівнем життя, неповноцінним харчуванням, постійними стресами, особливо є характерним для людей, які проживають на радіаційно забруднених територіях чи були виселені (евакуйовані). Згідно з даними Рівненського діагностичного центру, останнім часом особливо зросла захворюваність на рак, зокрема щитовидної залози в дітей; питома вага хвороб органів дихання в загальній захворюваності коливається від 25 до 54 % у різні періоди спостереження; зріс показник інфекційних захворювань, психічних розладів.