- •Реферат
- •Розділ 1. Радіоактивні елементи в навколишньому природному середовищі.
- •Роль природних радіонуклідів у формуванні радіаційної обстановки
- •Вміст природних радіонуклідів у земній корі
- •1.2. Техногенні джерела забруднення довкілля радіонуклідами.
- •1.2.1. Радіонукліди, що використовуються людиною
- •1.2.2. Підприємства атомної енергетики
- •«Грунт – рослина - тварина»
- •3.1. Концепція поняття «міграція радіонуклідів» в довкіллі
- •Концентрація 134,137Сs у внутрішніх органах диких тварин
- •Спостерігаються коливання рівня радіаційного забруднення дичини за порами року. Так, восени воно вірогідно збільшується.
- •3.2. Шляхи і джерела надходження радіонуклідів до організму людини
- •3.2.1. Радіонукліди у харчових продуктах
- •Питома активність 137Cs у квітках медоносних рослин природних фітоценозів, Бк/кг
- •Коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту у квітки медоносних рослин, (Бк/кг)/(кБк/м2)
- •Питома активність меду та коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту в мед
- •3.3. Радіологічний стан радіоактивно забрудненої території Рівненської області системі трофічного ланцюга “ґрунт – рослина – тварина – людина”.
- •3.3.Заходи щодо зменшення поступання радіонуклідів в організм людини
- •4.1. Вплив температурних режимів на організм та працездатність людини
- •4.2. Вимоги до освітлення робочого місця інженера – біолога
- •Штучне освітлення.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Питома активність 137Cs у квітках медоносних рослин природних фітоценозів, Бк/кг
Медоносні рослини |
М m |
Min |
Max |
Кульбаба лікарська |
22,9 1,29 |
18 |
24,9 |
Верба козяча |
2720,7150,5 |
2590,2 |
3200,6 |
Ваточник сірійський |
25610,2 |
218 |
289 |
Анемона лісова |
21,01,7 |
18 |
25 |
Буквиця лікарська |
25,41,24 |
22,1 |
28,6 |
Вероніка довголиста |
41,6 2,35 |
32,5 |
48,6 |
Горлянка повзуча |
32,81,56 |
28,1 |
36,2 |
Чорниця |
17123,0111,2 |
15213,2 |
19785,4 |
Багно болотне |
18761,6122,6 |
15280,4 |
19451,3 |
Яблуня дика |
26,51,61 |
15 |
31 |
Конюшина біла |
409,228,2 |
255,3 |
551,5 |
Чебрець |
73,41,32 |
68 |
81 |
Крушина |
11268,256,8 |
9259,2 |
13256,9 |
Горобина |
13258,3 74,5 |
11254,6 |
16324,2 |
Верес звичайний |
17467243,2 |
15217 |
19225,6 |
У порядку зростання коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту у квітки рослини утворюють такий ряд: анемона лісова, кульбаба лікарська, буквиця лікарська, вероніка довголиста, чебрець, конюшина біла, ваточник сірійський, верба козяча, крушина, горобина, чорниця, верес звичайний (табл. 3.2) [7].
Таблиця 3. 2.
Коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту у квітки медоносних рослин, (Бк/кг)/(кБк/м2)
Медоносні рослини |
М m |
Min |
Max |
Кульбаба лікарська |
0,10,021 |
0,08 |
0,11 |
Верба козяча |
12,30,62 |
11,7 |
14,4 |
Ваточник сірійський |
1,20,015 |
0,98 |
1,3 |
Анемона лісова |
0,090,006 |
0,08 |
0,11 |
Буквиця лікарська |
0,11 0,016 |
0,09 |
0,13 |
Вероніка довголиста |
0,19 0,011 |
0,15 |
0,22 |
Горлянка повзуча |
0,15 0,014 |
0,13 |
0,16 |
Чорниця |
77,13,15 |
68,5 |
89,1 |
Багно болотне |
84,5 4,23 |
68,8 |
87,6 |
Яблуня дика |
0,120,015 |
0,07 |
0,14 |
Конюшина біла |
0,570,042 |
0,35 |
0,76 |
Чебрець |
0,33 0,012 |
0,31 |
0,36 |
Крушина |
50,7 2,58 |
41,7 |
59,7 |
Горобина |
59,7 1,28 |
50,7 |
73,5 |
Верес звичайний |
78,76,98 |
68,5 |
86,6 |
Один і той же сорт меду, вироблений при різній щільності забруднення ґрунту за 137Cs, буде відрізнятися за своєю активністю [23]. Так, нами вивчено особливості накопичення 137Cs медом, виробленим у весняний, літній та осінній періоди (табл. 3.3).
Встановлено, що значення питомої активності 137Cs у меді було найвищим в осінній період і складало 1186 29,5 Бк/кг, найменшим - у літній (46315,6). У середньому питома активність меду, виробленого протягом сезону, становила 751,7 21,8 Бк/кг [23].
Таблиця 3.3