Висновки

За результатами дослідження встановлено:

1. Однією з основних причин неоднакового накопичення ¹³⁷Cs різними рослинами є їх видові особливості, типи ґрунтів та кліматичні умови;

2. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs з ґрунту у квітки рослини утворюють такий ряд: анемона лісова, кульбаба лікарська, буквиця лікарська, вероніка довголиста, чебрець, конюшина біла, ваточник сірійський, верба козяча, крушина, горобина, чорниця, верес звичайний.

3. Найменше містять 137Cs квітки кульбаби лікарської – 22,91,29 Бк/кг, анемони лісової 21,01,7 Бк/кг та буквиці лікарської 25,41,24 Бк/кг. Особливо високий вміст ¹³⁷Cs мають квітки вересу звичайного –17467243,2 Бк/кг, горобини - 13258,374,5 Бк/кг, крушини -11268,256,8 Бк/кг, багна болотного -18761,6122,6 Бк/кг, чорниці - 17123,0111,2 Бк/кг.

4. Квітки медоносних рослин мають різну здатність накопичувати ¹³⁷Cs. Найменший коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs з ґрунту у квітки кульбаби лікарської

а найбільший – вересу звичайного (78,76,98), багна болотного (84,5  4,23), горобини (59,71,28), крушини (50,7 2,58).

5. Питома активність ¹³⁷Cs у меді була найвищою в осінній період і складала 1186 29,5 Бк/кг, найменшою - у літній (46315,6). У середньому питома активність меду, виробленого протягом сезону, становила 751,7  21,8 Бк/кг.

6. Аналіз ланцюга “ґрунт – рослина – тварина” показав, що основним критичним продуктом, що вносить найбільшу частку в дозу внутрішнього опромінення населення, є молоко та м'ясо з підсобних господарств: 35–43 % проб молока перевищують ДР у 2–19 разів, до 20 % проб м’яса характеризуються накопиченням радіоцезію вище ДР у 3−10 разів.

7. Забруднення молока та яловичини спричинене відгодівлею тварин зеленими кормами, коренебульбоплодами, що мають високу концентрацію радіонуклідів. Причому забрудненість молока і мяса різко зростає при літньо-табірному та вигульному утриманні.

Список використаної літератури

1. Антонов В.П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье / В.П. Антонов. – К.: Знание, 1989. – 112 с.

2. Архипов А.Н., Озорнов А.Г., Пилипчук Т.В, Паскевич С.А. Поступление Cs-137 и Sr-90 в растения в зависимости от форм выпавших радионуклидов и их поведения в луговых ценозах //III Съезд по радиационным исследованиям, Россия, г. Москва, 15-17. 10.07.1997.

3. Архипов А. М., Архипов М. П., Городецьких Д. В. та ін. Стан ґрунтів зони відчуження // Бюл. еколог. стану зони відчуження.– 1996.− № 1(6).– С. 17–21.

4. Алексахин Р. М., Нарышкин М. А. Миграция радионуклидов в лесных биогеоценозах.− М.: Наука, 1977.– 144 с.

5. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999–2002 рр.: Метод. реком.– К.: УНДІСГР, 1998.– 102 с.

6. Гудков І.М. Сільськогосподарська радіобіологія / Гудков І.М., Віннічук M.M. – Житомир: ДАУ, 2003. – 472 с.

7. Глухов М.М. Медоносные растения.- М.: Колос, 1974.- 304 с.

8. Гулякин И. В., Юдинцева Е. В. Сельскохозяйственная радиобиология.– М.: Колос, 1973.– 272 с.

9. Догілевич М.Й. Радіобіологія / М.Й. Догілевич. К.:Вища шк.,1996.–92 с.

10. Дж.Когл. Биологические эффекты радиации/ Пер. с англ. / Дж.Когл – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 183 с.

11. Збірник наукових праць «Безпека продуктів харчування та технологія переробки /Безпека продуктів харчування № 11 (51), 2011., С.161 – 164.

12. Клименкова Е.Т., Кушнир Л.Г., Бачило В.И. Медоносы и медосбор.- Мн.: Урожай, 1980.- 280 с

13. Кузин A.M. Невидимые лучи вокруг нас / A.M. Кузин. – М.: Наука, 1980. – 150 с.

14. Краснов В. П. Радіоекологія лісів Полісся України.– Житомир: Волинь, 1998.– 112 с.

15. Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 3: Радиобиологические аспекти Чернобыльской катастрофы/ /Под ред. М.Н.Руднева, П.П. Чаяло. – К.: Медком МНИЦ БИО - ЕКОС, 1999. т 203с.

16. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений / Ю.И. Москалев. – М.: Медицина, 1991. – 462 с.

17. Моссэ И.Б. Радиация и наследственность: генетические аспекты противорадиационной защиты/Белорус. Ком. по прог. ЮНЕСКО "Человек и биосфера". - Минск: Университетское, 1990. – 206 с.

18. Ильин М. И., Перепелятников Г. П. Миграция радионуклидов в агроценозах Полесья Украины, расположенных на торфяных почвах // Проблемы с.-х. радиологии: Сб. науч. тр.– К.: УНИИСХР, 1993.–Вып. 3.– С. 97–110.

19. Надточій П.П., Малиновський А.С., Можар А.О., Лазарев М.М., с.-г. Наук П.П. Надточія - К.: Світ, 2003, 371с.

20. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. – К.: Здоровье, 1989. – 157 с.

21. Пастернак П. С., Подкур П. П., Кучма Н. Д. Роль леса в предотвращении миграции радионуклидов с загрязненных территорий // Биологические и радиоэкологические аспекты последствий аварии на Чернобыьской АЭС. – Москва: 1990.

22. Пилипчук Т.В., Архипов А.Н., Иванова В.Э., Паскевич С.А. Изучение

миграции радинуклидов Cs-137 и Sr-90 в звене цепочки почва-растение –

пчелопродукция III Съезд по радиационным исследованиям, Россия,

г.Москва, 15-17 10.97 1997.

23. Передерни В.Г. Источники и биологические эффекты ионизируемого излучения / В.Г. Передерни. – К.: Здоровье, 1988. – 125 с.

24. П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи // Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – 2001 р. – №1-4.

25. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 79 с.

26. Сивенцев Ю.В. Насколько опасно облучение. (Радиация и человек) 2-е издание, перераб. и доп. – М.: Изд. AT, 1991. – 112 с.

27. Соціальні та методико-біологічні особливості життєдіяльності дітей і дорослого населення, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – 150 с.

28. Табачний Л. Я., Кудас Л. А., Лев Т. Д. та ін. Радіаційна ситуація в Україні та проблеми життєдіяльності громадян на забруднених територіях.– К.: Б. в., 2001.–30 с.

29. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных / С.П. Ярмоненко. – М.: Высш. шк., 1998. – 424 с.

30. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.− Затверджено постановою Головного держсанлікаря України від 01.12.1999, № 42.

31. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1980. – 110 с.

32. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. – Чинний з 01.10. 2006.

66