Політехнічна трудова підготовка учнів.

Сьогоднішні першокласники, вийшовши зі стін школи через десять років, увіллються в ряди працівників виробництва, оснащеного складними машинами. Тому школа, починаючи з першого року навчання, повинна давати учням всебічну політехнічну підготовку.

Вперше систематизована теорія політехнічного навчання була викладена Н. К. Крупською, яка відзначає, що об'єктивною основою політехнічного навчання є велика промисловість, для якої характерні постійні зміни технологічних процесів, а разом з ними і функцій робітника. Вона також підкреслювала, що бурхливий зріст техніки в виробництві приковує до неї інтерес дітей раннього віку, а завдання вихователів - усіляко підтримувати і розвивати дитячі технічні схильності. Н. К. Крупська дає вичерпне визначення сутності політехнізму: «Політехнізм - це ціла система, в основі якої лежить вивчення техніки в різних її формах, взятої в її розвитку й всіх її опосередкуваннях. Сюди входить і вивчення «природної технології», як називали живу природу, і технології матеріалів, і вивчення знарядь виробництва, їхніх механізмів, вивчення енергетики». Н. К. Крупська на простих прикладах, доступних учням початкових класів, роз'яснює основні принципи політехнізму: «Можна вчити шити по-різному. Можна вчити годинами робити рівні стібки або метати петлі. Це буде навчання ремеслу. А можна це навчання поставити зовсім по-іншому. Можна поставити його так, щоб воно було пов'язано з вивченням матеріалу та інструменту, щоб дитині ясно стало, як для різного матеріалу потрібний для виробництва того самого процесу різний інструмент: однією голкою треба шити кисею, іншою - сукно, шкіру треба шити шилом, папір треба не зшивати, а склеювати, дерево треба не зшивати, а збивати і т. п. Це буде вже політехнічний підхід до вивчення шиття. Можна навчати й шиттю на машині по-різному: можна вказати тільки, як крутити колесо, вставляти човник й ін., або ж можна пов'язати навчання шиттю на машині з вивченням самої машини та аналогічних машин. Можна, таким чином, навчати шиттю як ремеслу, можна навчати шиттю, пов'язуючи це навчання з аналізом матеріалу, інструменту, двигуна тощо, - це буде політехнічне навчання». Н. К. Крупська вказує, що працю в початкових класах не можна зводити до рукоділля, важливо, щоб молодші школярі здобували політехнічні вміння користування інструментами. Політехнічний підхід припускає зв'язок з іншими предметами; образотворчим мистецтвом, математикою, природознавством. Правильно поставлена політехнічна праця повинна носити суспільно корисний характер і виховувати у дітей повагу до праці й людей праці, вміння працювати в колективі, звичку цінувати час і погоджувати свою діяльність з роботою товаришів.

Політехнічний принцип у навчанні припускає ознайомлення молодших школярів із предметом праці (оброблюваними матеріалами), знаряддями праці (оброблювальними інструментами), діяльністю людини в праці (оперування знаряддями праці) і продуктами праці (закінченими виробами).

На уроках трудового навчання вчитель розширює політехнічний кругозір учнів початкових класів про предмети праці. Молодші школярі використовують для роботи матеріали, які вже частково піддавалися обробці, наприклад папір, картон, тканина, пластилін, деревина, метал, напівфабрикати та ін. Разом з тим діти обробляють матеріали, взяті безпосередньо з живої природи, наприклад шишки, жолуді, гілки, бересту, листя, горіхи, солому, глину, плоди дерев та ін. При цьому вчитель знайомить дітей з деякими фізичними та технологічними властивостями перерахованих матеріалів. У процесі бесід, екскурсій, практичних робіт учні одержують загальне уявлення про паперово-картонажне, поліграфічне, текстильне, керамічне та будівельне виробництво. Вивчення властивостей матеріалів і способів їхньої обробки не тільки розширює політехнічний кругозір учнів, а й робить їхню працю більш усвідомленою, раціональною, плідною.

Важливим завданням вчителя слід вважати систематичне ознайомлення молодших школярів із знаряддями праці. Учні початкових класів оволодівають прийомами роботи з такими знаряддями праці, як ножиці, ніж, шило, голка, буравчик, лобзик, гайковий ключ, викрутка, плоскогубці та ін. Вивчення прийомів роботи ручними інструментами варто розглядати як базу для вивчення машинних знарядь праці. Учитель звертає увагу на те, що в основі ручних і машинних знарядь праці закладені ті самі принципи. Розглядаючи ручні знаряддя праці в політехнічному плані, учитель знайомить дітей із сучасною технікою, переконує їх у тому, що в основі найбільш складних машин закладені принципи ручної праці і вміння працювати ручними знаряддями праці - необхідна умова успішної роботи на машині. У процесі моделювання вчитель в загальних рисах знайомить дітей з деякими природознавчими законами, покладеними в основу роботи окремих машин.

Не менш важливе завдання - знайомство учнів з діяльністю людини в праці. Учитель на конкретних прикладах показує дітям, що виробництво будь-якого промислового виробу містить у себе кілька етапів. Спочатку конструктор розробляє рисунки майбутнього виробу; технолог планує послідовність його виготовлення; далі рисунки вироби з описом послідовності його виготовлення надходять у цеха промислового підприємства, де робітники, ознайомившись із кресленнями, готують для роботи необхідні матеріали, інструменти, верстати і здійснюють різні види технологічної обробки; в результаті цієї діяльності виходить заданий продукт праці - закінчений виріб. Розповідаючи про технологічний процес, учитель вказує на те, що в продуктивній праці все: і предмет праці, і знаряддя праці, і діяльність людини в праці - «згасає в продукті праці», у закінченому виробі. Оскільки розглянуті процеси перетворення предмета праці в продукт праці є загальними для більшості індустріальних виробництв, то знання молодших школярів про ці процеси мимоволі здобувають загальновиробничий, політехнічний характер. Ці знання є фундаментом для формування узагальнених політехнічних умінь і служать базою для продовження політехнічної освіти в старших класах.

Психологічна підготовка учнів до праці

Під психологічною підготовкою учнів до продуктивної праці слід розуміти формування інтересу до виробничих професій і створення умов для успішного оволодіння ними. Психологічна підготовка до праці передбачає розвиток і вдосконалення таких психічних процесів, як

- чуттєве пізнання;

- психомоторика;

- увага;

- мислення;

- емоції;

- воля.

Процеси чуттєвого пізнання, здійснювані з допомогою зорових, слухових кінестезичних та інших сприйняттів, дають працівникові безпосереднє орієнтування в праці. Найбільш важливе значення в праці має зорове орієнтування. У сучасному автоматизованому виробництві працівник повинен своєчасно і точно сприймати показання приладів. Таке зорове орієнтування виховується вже в початкових класах у процесі вправ на швидкість і точність сприйняття учнями об'єктів праці, малюнків, креслень і т. п. Прекрасним засобом виховання в молодших школярів гостроти зору є аплікації з кольорового паперу і тканини, роботи з природними матеріалами: жолудями, шишками, гілками і плодами дерев, соломою, глиною і т. д. Важливе значення в праці сучасних працівників мають сприйняття просторових відносин: форми і величини предметів, відстані між ними, співвідношень частин предметів. Активним засобом виховання правильних просторових орієнтувань у дітей молодшого шкільного віку є роботи з виготовлення об'ємних предметів з картону, природних матеріалів, глини і пластиліну, моделей з деталей конструкторів.

Суттєве місце в продуктивній праці займає слухове орієнтування. Виховання слухового орієнтування здійснюється на всіх уроках трудового навчання. Учитель звертає увагу дітей на звуки і шуми, що виникають при різанні паперу ножицями, розмітці паперу та картону за допомогою олівця і лінійки, при випробуванні діючих моделей та ін.

Важливу роль у продуктивній праці відіграє кінестезичне орієнтування, здійснюване за допомогою шкірних та суглобо - м'язових рецепторів. Кінестезичне орієнтування у молодших школярів виховується при роботі з папером і картоном, бавовняної і шовкової тканиною, глиною і пластиліном, деревиною та металом, що мають різні структури і поверхні. За допомогою кінестезичних відчуттів діти визначають характер поверхні матеріалів, їхню пластичність, твердість, в'язкість.

Будь-яка виробнича операція виконується за допомогою рухів різних груп м'язів, контрольованих свідомістю. Наука, що вивчає робочі рухи людини, називається психомоторикою. При роботі людині необхідно мати певну швидкість реакції. Уміння швидко сприймати сигнали формуються у молодших школярів при демонстрації наочних посібників, технічних малюнків і креслень; уміння приймати правильні рішення - при проблемних ситуаціях і самостійному виконанні завдань; уміння здійснювати потрібні дії - при розмітці, згинанні, різанні, обробці, монтажу. Особливо цінними для виховання швидкості реакцій слід вважати нескладні творчі завдання на уроках трудового навчання, коли учень повинен швидко засвоїти завдання, прийняти правильне рішення щодо його виконання і здійснити раціональну сукупність дій, необхідних для виконання завдання.

У продуктивній праці працівникові потрібно правильно розподіляти свою увагу. Іноді одна і та ж робота вимагає переключення уваги з одного об'єкта на інший. У молодших школярів концентрована увага, що формується при роботі з кресленнями, при налагодженні та регулюванні моделей; розподілена - при колективному виготовленні демонстраційних наочних посібників, макетів, моделей. Уміння переключати увагу формується при переході від однієї діяльності до іншої.

Сучасний працівник повинен мати розвинене мислення, під яким у трудовій діяльності слід розуміти узагальнене пізнання суттєвих політехнічних закономірностей і зв'язків. Мислення сучасного працівника проявляється в опануванні технологічними поняттями і виражається в технічних судженнях, які часто виходять за межі відомого і мають імовірнісний характер. Найбільш яскраво таке мислення проявляється при раціоналізаторській діяльності та винахідництві. Навчальна праця у початкових класах є ефективним засобом розвитку мислення особливо при обробці різних матеріалів і конструюванні. У процесі конструювання учні встановлюють, які матеріали та інструменти необхідно підготувати для роботи, як організувати робоче місце, в якій послідовності слід виконувати практичне завдання. Далі при реалізації конструкторських задумів увага учнів в основному переключається на самоконтроль: діти спостерігають за своїми діями і результатами, аналізують їх, зіставляють результати роботи з наміченим планом, коректують свої дії відповідно до заданої програми, оцінюють свою роботу.

Великий вплив на продуктивність праці справляють емоції. Людям, зайнятим вільною творчою працею, властиве позитивне емоційне ставлення до своєї роботи. Слід так організувати уроки трудового навчання, щоб вони приносили молодшим школярам радість, виховували любов до праці і людей праці, сумлінне ставлення до роботи. На розвиток у дітей позитивних емоцій і сумлінного відношення до праці здійснюють гарний вигляд робочої кімнати, чистота і порядок на робочих місцях, доброякісні матеріали та інструменти.

Сучасний працівник повинен мати вольові якості, які проявляються в наполегливості і завзятості при досягненні високих виробничих показників. Уроки трудового навчання у початкових класах є ефективним засобом виховання у дітей волі та інших моральних якостей. Учителю слід завжди домагатися того, щоб кожен учень доводив свою роботу до кінця, щоб якість виробу була високою, щоб дитина переборювала у своїй трудовій діяльності труднощі, що зустрічаються.

Психологічна підготовка школярів до праці - поняття дуже складне і багатогранне. Воно включає в себе не тільки види орієнтування, координацію рухів, увагу, мислення, емоції і волю, але і виховання у дітей почуття любові і поваги до людей праці, відповідальність за доручену справу, дисциплінованість, працьовитість і інші якості. Учитель повинен допомогти молодшим школярам усвідомити, що сумлінна праця є обов'язком кожного громадянина, що тільки в праці гармонійно розвиваються і удосконалюються особисті якості людини.