14. Глобалізація і глобальні проблеми людства

Є 3 підходи до визначення глобалізації:

1) це тривалий процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

2) сукупність викликів і проблем, які мають глобальний характер.

3) процес завдяки якому діяльність і рішення одних людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і на їх спільноти чи на світ в цілому.

Інтернаціоналізація— процес адаптації продукту, такого як програмне або апаратне забезпечення, до мовних і культурних особливостей регіону (регіонів), відмінного від того, в якому розроблявся продукт.

До позитивних проявів глобалізації для країн світу ми можемо зарахувати:

• поширення нових інформаційних технологій та пов’заних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);

• перехід на ресурсозаощаджувальні технології;

• посилення уваги до важливих проблем людства та ін.

До негативних відносяться:

• посилення нерівномірності розвитку країн світу;

• нав’язування сильними країнами своєї волі,

• нераціональної структури господарства,

• зростання політичної та економічної залежності.

Глобальні проблеми — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.

Шляхи розв'язання таких глобальних проблем першої групи, як екологічна, паливно-енергетична та сировинна пов'язуються зі швидким розвитком і використанням основних видів відновлюваної енергії (сонячна, вітрова, океанічна та гідроенергія річок), структурними змінами у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії: зростання частки вугілля в енергобалансі національних економік та зменшення газу і нафти, адже запасів останніх на планеті значна менше, а їх цінність для хімічної промисловості набагато більша. Серед інших шляхів розв'язання цих проблем доцільними є розробка усіма країнами світу сукупності конкретних заходів дотримання екологічних стандартів.

Основними шляхами розв'язання глобальних проблем країн, що розвиваються, є такі:

– здійснення системи заходів, спрямованих на забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку цих країн у науково-технічній і соціально-економічній сферах;

– формування нового світового порядку, який би гарантував реальну допомогу країнам, що розвиваються, у вирішенні їхніх проблем;

– істотне трансформування у межах світового господарства механізму ціноутворення на природні ресурси шляхом відходу від їх визначення гігантськими ТНК, що контролюють природні багатства країн, що розвиваються;

– нарощування випуску готової продукції цими країнами, що дало б змогу навіть за існуючої кон'юнктури на світовому ринку значно збільшити доходи від експорту;

– надання економічно розвинутими державами світу країнам, що розвиваються, значних фінансових, людських, технічних та інтелектуальних ресурсів для розвідування і розробки природних ресурсів, їх переробки, транспортування та реалізації

Всі глобальні проблеми сучасності можна звести до трьох основних груп:

1. політичні проблеми держав:

• недопущення ядерної війни

• забезпечення політ. стабільності і миру

• тероризм

• сепаратизм

2. соціально-економічні:

• зовнішні борги

• ліквідація відсталості країн 3-го світу, питання стабільності

• боротьба з бідністю та злиденністю

• міжнародний криміналитет

3. еколого-економічні:

• енергетична проблема

• сировинна

• продовольча

• кліматична (глобальне потепління)

• руйнування озонового шару

• забруднення Світового океану

• боротьба з хворобами