- •1)Тур.Країнознавство як комплексна наукова дисципліна.
- •2.Основні рекреаційні теорії у туристичному країнознавстві.
- •3. Теорія туристичного ресурсознавства
- •4.Класифікація сучасної туристичної індустрії.
- •5.Концепціягеографічногоположення у туристичномукраїнознавстві
- •6. Сучасна політична карта світу
- •7. Сучасна демографічна карта світу
- •8.Сучасна мовно-етнічна карта світу
- •9. Сучасна демографічна карта світу
- •10. Регіоналізація і тур.Районування світу
- •11. Соціально-економічний розвиток країн світу
- •12)Фактор географічного положення виступає у всіх своїх різновидах:
- •13. Статистика міжнародного туризму
- •14. Глобалізація і глобальні проблеми людства
- •15. Міжнародні організації об’єднання країн світу
- •16. Транснаціоналізація світового г-ва
- •17. Міжнародна туристична індустрія
- •18.Концепції «глобальних міст» у постіндустріальній економіці.
- •19 Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Європи
- •20.Фізико географічні фактори формування туристичних ресурсів Азії.
- •21. Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Африки
- •22. Фізико-географічні фактори формування тур.Ресурс. Півн.Америки
- •23. Фізико географічні фактори формування туристичних ресурсів Півд.Америки
- •24 Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Автрало-Океанії
- •25. Історико-культурні фактори формування туристичних ресурсів Європи
- •26. Історико-культурні фактори формування туристичних ресурсів Азії
- •27) Історико-культурні фактори формування тур. Ресурсів Африки
- •28.Історико культурні фактори формування тур.Ресурсів Америки
- •29. Африка
- •30.Фактори формування тур.Ресурсів Антарктики
11. Соціально-економічний розвиток країн світу
- Поняття світові господарство і міжнародні економічні відносини:
Світове господарство - це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, що знаходяться в тісній взаємодії і взаємозалежності, що підкоряється об'єктивним законам ринкової економіки.
Міжнаро́дніекономі́чнівідно́сини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.
- Співвідношення понять ВВП, ВНП і ВРП:
ВВП і ВНП мають як спільні риси, так і власне притаманні кожному з цих показників особливості. їхня спільна особливість полягає в тому, що вони відображають кінцеві результати діяльності людей не тільки в матеріальному, а й у нематеріальному виробництві.
А основна відмінність полягає в тому, що ВВП вимірює сукупну ринкову вартість кінцевих продуктів, створених у межах території даної країни, незалежно від того, чиїми факторами виробництва вони були створені - вітчизняними чи іноземними, а ВНП обчислюється за принципом власності. ВНП - це сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених національними факторами виробництва, незалежно від того, в якій країні вони виробляли цей продукт.
Кінцеві товари та послуги характеризуються тим, що для них цикл відтворення закінчено і вони доходять до кінцевого споживача, тобто при цьому не враховується проміжний продукт.
- Різні типи структур ВВП країн світу:
- ІРЛП:
Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) - інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів.
При підрахунку ІРЛП враховуються 3 види показників: очікувана тривалість життя - оцінює довголіття; рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) та очікувана тривалість навчання.
• Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США.
- Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку:
Для визначення типів країн, крім рівня економічного розвитку, особливостей структури господарства, враховуються також рівень сформованості організаційно-управлінських, функціонально-галузевих і територіально-господарських структур. Виходячи з цих критеріїв, виділяють чотири типи країн:
1. Країни розвинутої економіки (належать постіндустріальні та деякі індустріальні країни). Основна закономірність цих країн — наявність високо розвинутого господарства, в якому поєднуються діяльність держави і потужних угрупувань капіталу. Особливо помітне місце серед них посідають головні країни, або "Велика сімка".
2. Середньорозвинуті країни перехідної економіки. (йдеться про групу індустріальних та індустріально-аграрних країн, у яких сформувався сучасний механізм ринкової економіки, але їх господарство має економічні показники поки що скромніші порівняно з економічно розвинутими країнами і не до кінця сформовані господарські структури. Розрізняють дві підгрупи країн (1—країни, що із запізненням стали на шлях капіталістичного розвитку - Іспанія, Португалія, Туреччина, Греція. 2 — країни нової індустріалізації. На сході Азії це —Корея, Тайвань, Сінгапур; Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Чилі.
3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки; це Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Республіка Сербія і Чорногорія, Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Македонія, Албанія; в Азії — Монголія.
4. Країни, що розвиваються. Переважно це держави Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії, Розрізняють підтипи індустріально-аграрних країн з порівняно зрілою структурою господарства. (Індія, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, Індонезія — в Азії; Венесуела, Перу, Колумбія, Еквадор, Ямайка та ін. — в Латинській Америці; Марокко, Туніс, Єгипет та ін. — в Африці. )Своєрідний підтип утворюють так звані нафтодобувні країни з сучасною нафтовидобувною промисловістю. (Саудівська Аравія, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, а також Ірак, Іран та ін.)
Численним є підтип найменш розвинутих країн.
