- •1)Тур.Країнознавство як комплексна наукова дисципліна.
- •2.Основні рекреаційні теорії у туристичному країнознавстві.
- •3. Теорія туристичного ресурсознавства
- •4.Класифікація сучасної туристичної індустрії.
- •5.Концепціягеографічногоположення у туристичномукраїнознавстві
- •6. Сучасна політична карта світу
- •7. Сучасна демографічна карта світу
- •8.Сучасна мовно-етнічна карта світу
- •9. Сучасна демографічна карта світу
- •10. Регіоналізація і тур.Районування світу
- •11. Соціально-економічний розвиток країн світу
- •12)Фактор географічного положення виступає у всіх своїх різновидах:
- •13. Статистика міжнародного туризму
- •14. Глобалізація і глобальні проблеми людства
- •15. Міжнародні організації об’єднання країн світу
- •16. Транснаціоналізація світового г-ва
- •17. Міжнародна туристична індустрія
- •18.Концепції «глобальних міст» у постіндустріальній економіці.
- •19 Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Європи
- •20.Фізико географічні фактори формування туристичних ресурсів Азії.
- •21. Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Африки
- •22. Фізико-географічні фактори формування тур.Ресурс. Півн.Америки
- •23. Фізико географічні фактори формування туристичних ресурсів Півд.Америки
- •24 Фізико-географічні фактори формування туристичних ресурсів Автрало-Океанії
- •25. Історико-культурні фактори формування туристичних ресурсів Європи
- •26. Історико-культурні фактори формування туристичних ресурсів Азії
- •27) Історико-культурні фактори формування тур. Ресурсів Африки
- •28.Історико культурні фактори формування тур.Ресурсів Америки
- •29. Африка
- •30.Фактори формування тур.Ресурсів Антарктики
15. Міжнародні організації об’єднання країн світу
1)Зовнішня політика — це загальний курс держави в міжнародних справах. Найважливішим способом здійснення зовнішньої політики є дипломатія. Здійснення зовнішньої політики й дипломатія повинні додержуватися міжнародного права.
Міжнародне право зазнає впливу від зовнішньої, проведеними державами. З іншого боку, міжнародне право серед інших факторів безпосередньо впливає на зовнішню політику держав у тому розумінні, що вони повинні погоджуватися зі своїми зобов’язаннями по міжнародному праву.
2) Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету.
Як відомо, у міжнародному праві існує два основних види міжнародних організацій:
міжнародні міжурядові організації (ММУО) - організації, створені на основі міжнародної угоди, яким держави делегують певну частину своїх суверенних прав. Проте міжнародна правосуб'єктність цих організацій залишається до певної міри обмеженою, адже вони діють у рамках тільки тих повноважень, що передали їм держави;
міжнародні неурядові організації (МНУО) - організації, утворювані міжнародною громадськістю з метою встановлення міжнародного співробітництва з актуальних питань міжнародного життя.
3) Організація Об'єднаних Націй (ООН) — це унікальна організація незалежних країн, які об'єдналися в ім'я загального миру і соціального прогресу. Офіційною датою народження Організації є 24 жовтня 1945 року, а її засновниками вважається 51 країна, у тому числі й Україна. На кінець 2008 р. кількість країн-членів ООН досягла 192.Структурно Організація Об'єднаних Націй складається з п'яти основних органів (раніше шести — Зала Ради ООН призупинила свою діяльність у 1994 році): Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН і Міжнародного Суду юстиції ООН.
4) Існують загальнополітичні і спеціальні міжнародні організації.
Загальнополітичні міжнародні організації:
Організація Об'єднаних Націй (ООН).
ООН переслідує чотири головні цілі: підтримка миру та безпеки на планеті; розвиток дружніх стосунків між країнами; співпраця у вирішенні міжнародних проблем і забезпеченні поваги прав людини; узгодження дій різних країн. Заради досягнення цих цілей співробітничають десятки родинних організацій, які разом утворюють систему ООН. Головними органами ООН є є Генеральна Асамблея і Рада Безпеки.
Рада Європи (РЄ) - найдавніша в Європі міжнародна політична організація, створена 1949 р.. Органи РЄ перебувають у французькому місті Страсбурзі, на кордоні Франції і Німеччини, як символ примирення двох країн.
Основною метою РЄ є розбудова єдиної Європи, що ґрунтується на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства закону. Діяльність її спрямована насамперед на забезпечення і захист прав людини, чи то цивільних, політичних, економічних, соціальних або культурних прав.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) - міждержавне об'єднання більшості колишніх республік Радянського Союзу. Офіційне місце перебування органів СНД - Мінськ. Це об'єднання було утворене наприкінці 1991 р. Білоруссю, Росією та Україною, коли представники цих трьох республік СРСР визнали неможливість подальшого існування через глибоку політичну кризу єдиної держави - СРСР.
Спеціальні міжнародні організації:
Європейський Союз (СС). Він був утворений 1993 р. і нині налічує 27 країн. Країни ЄС зобов'язалися проводити спільний курс у сфері зовнішньої політики і безпеки, основних напрямів внутрішньої економічної політики, координувати політику в питаннях охорони довкілля, боротьби зі злочинністю та ін.
Головною метою Європейського Союзу є створення "Європи без кордонів", де було б усунено всі перешкоди на шляху вільного пересування людей, капіталу, товарів і послуг.
Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Членами НАТО є 28 країн. Штаб-квартира НАТО перебуває в Брюсселі. Головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними й військовими засобами відповідно до Статуту ООН.
Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Це спеціалізована установа ООН, яка нині об'єднує 192 країни. Вона виникла 1945 р., штаб-квартира перебуває в Парижі. ЮНЕСКО здійснює дослідження в галузі освіти, науки і культури, сприяє просуванню, передачі та обміну знаннями, здійснює обмін спеціалізованою інформацією тощо.
5)Міжнародні неурядові підприємницькі організації (МНПО) - це неприбуткові організації, утворені на основі власних статутів, фінансовані за рахунок внесків своїх членів. Офіційною метою міжнародних неурядових об'єднань (союзів, клубів) підприємців є сприяння розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин, усунення обмежень конкуренції на світовому ринку. Цілі: обмін виробничим досвідом, розробка методів покращення якості товарів, забезпечення спільних інтересів учасників шляхом проведення досліджень, організації консультацій, кооперації та узгоджених дій фірм на міжнародному ринку.
Галузеві організації, об'єктом діяльності яких є окремі галузі світової торгівлі, можна поділити на міжурядові і неурядові. До міжурядових галузевих організацій належать: у промисловості — Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародна рада з олова, Асоціація країн — експортерів залізної руди (АПЕФ), Міжурядова рада країн — експортерів міді (СИПЕК), Світова енергетична конференція тощо; у сільському господарстві — Міжнародна комісія з рису, Міжнародна угода з зерна, Міжнародний комітет з чаю, Міжнародна угода з цукру та ін.; у транспорті і зв'язку — Міжнародний комітет залізничного транспорту, Арабський поштовий союз тощо.
Недержавні галузеві організації існують у формі міжнародних спілок виробників (підприємств, картелів, міжнародних асоціацій): Міжнародна конференція виробників електроенергії; Міжнародна спілка підприємств газової промисловості; Міжнародна федерація торговців сталлю, трубами і металами; Міжнародна асоціація з виробництва мила та миючих засобів; Міжнародна асоціація власників підприємств з виробництва шпалер; Картель з радіоапаратури.
