3. Читання як ефективний метод формування зв’язного мовлення

Уроки читання є дієвим засобом морального, естетичного та екологічного виховання учнів з порушенням слуху. Саме на цих заняттях діти починають усвідомлювати красу рідної природи, знайомляться з історією своєї країни, з різними вчинками дорослих і дітей, вчаться давати їм оцінку. Сила виховного впливу твору залежить від його емоційної виразності, від уміння вчителя довести її до дітей, зв'язати з конкретними дитячими переживаннями.

Під час читання значно підвищується і загальний розвиток учнів, розширюються їхні уявлення про світ. Діти дізнаються багато цікавого про людей, їх праці, про природу. Відбувається знайомство з новими словами, значення яких пояснюються, закріплюються в процесі неодноразового вживання. Крім того, розширюються і уточнюються в процесі словникової роботи значення вже відомих школярам слів.

Уроки читання сприяють розвитку зв'язного мовлення дітей. Не випадково в програмі з рідної мови розділ, що містить вимоги до даних уроків, названий ,,Читання і розвиток мовлення". Навичка зв'язного викладу прочитаного тексту з року в рік удосконалюється: від відповідей на питання за змістом прочитаного в 1-му класі до творчого переказу у 8-му класі, коли школярі будують розповідь не тільки на основі досліджуваного твору, але і з залученням раніше побаченого чи почутого матеріалу.

Ефективність подальшого навчання школяра всіх інших предметів безпосередньо залежить від того, як сформовані у нього навички читання. Психолог Б. Г. Ананьєв помічав, що спершу діти вчаться читання та письма, а потім за допомогою читання і письма.

Головне завдання уроків читання - вироблення у дітей навичок правильного, побіжного, виразного і свідомого читання. Крім загальних з масовою школою завдань уроки читання в спеціальній школі виконують функцію корекції недоліків. У дітей з вадами слуху виправляється вимова, стає більш стабільною увага, удосконалюється пам'ять, згладжуються деякі дефекти логічного мислення, зокрема, труднощі у встановленні послідовності і зв'язку подій, причинної залежності явищ. Робота над змістом прочитаного у великій мірі допомагає виправити недоліки образного сприйняття, активізувати словник дітей, в тій чи іншій мірі усунути порушення монологічного мовлення, удосконалити словесну систему мислення.

Структура підручників з читання обумовлена програмними вимогами. У 2-4-их класах проводиться пояснювальне читання, яке являє собою цілу систему навчальних занять, у процесі яких у школярів удосконалюється техніка читання, розвиваються вміння аналізувати твори, пояснювати вчинки героїв і причинний обумовленість подій. Доступність аналізу забезпечується за рахунок угруповання матеріалу у відповідності з певними темами, пов'язаними з життям і досвідом дітей. Це сезонні зміни в природі, морально-етичні проблеми (,,Що таке добре", ,,Дружна сім'я", ,,Наша Батьківщина" та ін.). Таке розташування матеріалу датою можливість спиратися в розборі творів на спостережувані в даний момент сезонні зміни в природі, шкільні та класні заходи, вчинки і справи дітей. Починаючи з 4-го класу, до розбору творів залучаються знання учнів з історії України. Доступність розуміння читаного досягається також і за рахунок спеціального відбору творів за жанрами. У книги для читання для 2-4-го класів включають, як правило, твори малих форм: невеликі за обсягом і доступні за сюжетом розповіді, казки, вірші, байки, прислів'я, загадки.

Послідовність у відпрацюванні навичок читання визначена програмою з української мови для спеціальної школи. У 1-му класі у дітей формують навички орфографічно правильного складового читання, вміння відповідати на запитання. У 2-му класі продовжується робота над складовим читанням з подальшим переходом до читання цілими словами структурно простих двоскладових слів. Дітей вчать переказувати близько до тексту зміст прочитаного матеріалу. У 3-му класі школярі продовжують опановувати навичкою читання цілими словами. У міру накопичення слів, що сприймаються глобально, засвоєння знань про ударні і ненаголошених голосних, дзвінких і глухих приголосних учні поетапно переходять на орфоепічні читання. Вони вчаться читати ненаголошену [о] як [а], оглушати дзвінкі приголосні на кінці слова та ін. У цьому ж класі з другого півріччя школярі починають читати нескладні тексти про себе, передавати зміст прочитаного в особах. В 4-му класі закріплюються навички правильного, усвідомленого і виразного читання. Школярі читають вголос і про себе, освоюють повний і вибірковий переказ прочитаного тексту.

Висновок до розділу

Дитина з порушенням слуху, як і з нормальним, здатна до навчання і може в процесі соціалізації отримати виховання й освіту, які стануть передумовою її життєдіяльності як члена суспільства.

Комунікативна здатність і комунікативна спрямованість глухої дитини є основою виховного впливу та ознайомлення з нормами і цінностями, які в цілому визнаються членами суспільства.

Завдяки вихованню глуха людина отримує через процес ідентифікації та взаємодії з оточуючими основоположні орієнтири для відповідної поведінки в суспільстві.

Отже, основоположними у теорії виховання і навчання глухих і слабочуючих дитини виступають наступні положення:

1. Орієнтація на завдання загальної і спеціальної педагогіки. Провідним завданням виховної роботи є формування у дитини здатності до участі в житті суспільства шляхом отримання нею відповідної підготовки, освоєння культурних цінностей, норм і багатств як основи для самореалізації та становлення особистої соціальної відповідальності.

2. Ранній спеціально організований розвиток усіх сфер особистості охоплює емоційний, соціальний, пізнавальний і сенсомоторний розвиток і включає соціальне середовище (педагогічна підтримка рідних і близьких, навчальні заходи).

3. Використання альтернативних засобів виховання і навчання для забезпечення компенсації з метою всебічного гармонійного розвитку особистості.

Розвиток мовлення в початкових класах ведеться за трьома напрямками над словом (лексичний рівень), над словосполученням і реченням (синтаксичний рівень) і над зв'язним мовленням (рівень тексту).

Уроки читання є дієвим засобом морального, естетичного та екологічного виховання учнів з порушенням слуху. Саме на цих заняттях діти починають усвідомлювати красу рідної природи, знайомляться з історією своєї країни, з різними вчинками дорослих і дітей, вчаться давати їм оцінку. Під час читання значно підвищується і загальний розвиток учнів, розширюються їхні уявлення про світ. Діти дізнаються багато цікавого про людей, їх праці, про природу. Відбувається знайомство з новими словами, значення яких пояснюються, закріплюються в процесі неодноразового вживання.

Також уроки читання сприяють розвитку зв'язного мовлення дітей.