План серії занять ,,Творимо"

Ігри, ігрові ситуації	Заняття	Алгоритми дій
,,Нескінченні речення"	,,День народження"(з використанням предметних моделей)	Визначення послідовності в оповіданні
,,Стоп кадр"	,,Попелюшка"(з використанням предметно-схематичних моделей)	- Складання плану оповідання
,,Запишемо казку"	,,Чудесні перетворення в лісі"(з використанням схематичних моделей)	Використання моделей в розповідання
,,Чарівний ліс"	Будемо казки складати"
,,Що говорять малюнки"

Для того, щоб найбільш правильно, повно і точно висловити свою думку, дитина повинна мати достатній лексичний запас. Тому роботу з розвитку зв'язного мовлення ми починали з уточнення, розширення і вдосконалення словника. У процесі роботи над словом діти навчаються ставити питання до слів, що позначає предмети, дії та ознаки предмету", вчаться графічно правильно зображати предмети.

На першому етапі діти вправляються у вмінні підбирати слова, розкривають ,,душу" і, навіть настрій слів, текстів, пояснюють зв'язок між предметною картинкою з елементами моделі. Для цього використовують ,,зашифровані листи" (піктограми), ,,листи в картинках", ,,слова-магніти". Одночасно діти навчаються використовувати в іграх засоби виразності. Саме в психологічній атмосфері, забезпечується ігровими вправами з поступовим ускладненням (різними варіантами) і має йти все навчання. Тоді воно стає радісним процесом надбання комунікативних здібностей в мовній діяльності. Дитина тягнеться до гри, живе грою і вбирає кожною клітинкою захват гри і непомітно для себе ще й отримує користь від ігрових дій. Тоді навчання - це свято розповідати, запам'ятовувати, вчитися, придумувати, фантазувати, і відчувати. Для скидання емоційної напруги варто використовувати аутотренінги, етюди, рефлексію, розслаблюючі вправи. Необхідно звертати увагу дітей на те, що одні й ті самі речі можуть бути і приємними і неприємними: голос, якщо грубий; погляд, якщо злий; слова, якщо непривітні, недобрі (казка Г. Андерсена ,,Гидке каченя"). Для зняття негативних емоцій використовуються вправи у вигляді вигукування тексту. Наприклад, прийом ,,Я - страшний Бармалей".

,,Я страшний, нещадний

Жахливий Бармалей,

Я бігаю по Африці

І їм дітей! Так! Так! Так!"

В іграх-драматизація, в діалогах з казок діти можуть побувати і в позитивних, і негативних, і навіть ,,мовчазних" ролях: стільця, дерева, калюжки. Це надає новий відтінок і казкового сюжету, а, головне, розвиває у дітей образні уявлення і зв'язне мовлення.

Як відбувається ,,входження в роль"? Коли діти зупинили свій вибір на якій-небудь ролі, їм пропонується на хвилину закрити очі і уявити свого героя в цей момент.

Що герой відчуває?

Що робить? (Думає)

Як рухається?

Який настрій у нього в цей момент?

Розплющивши очі, діти вголос описують почуття і настрої, дії свого героя.

Вправи проводяться на матеріалі різних художніх текстів. Важливо спочатку ізольовано показати кожний виразний засіб розкриття образу та можливості його використання при описі портрета, почуттів і настрою героя, місця і часу дії.

Таким чином, у процесі корекційної роботи при ознайомленні дітей з образним значенням слова, діти уточнюють значення слів, їх призначення, що сприяє їх точному використанню в мові. Крім того, осягаючи художній потенціал слів, діти вчаться використовувати в своїй вимові різноманітні засоби виразності.

При відборі програмного матеріалу важливе місце відводиться найбільш ефективним засобам і способам вирішення пізнавальних і творчих завдань. Одним з центральних методів, які розвивають у дітей комунікативну і планувальну функції мовлення, є використання опорних символів і моделей. Робота на другому етапі починається з ознайомлення дітей з моделями в такій послідовності: предметна модель => помітно-схематична => схематична, так як поступове, поетапне включення їх у зміст ігор та занять становить основу мовного висловлювання дитини.

Важливою передумовою підвищення ефективності і результативності навчання дітей є тривала і регулярна активізація всіх засвоєних мовних конструкцій в різній мовній практиці. Наприклад, в ігровій діяльності серії ,,Будуємо міркування і граємо" для сюжету ігор-придумування підбираються кілька картинок, і на їх основі складаються історії на найрізноманітніші теми за планом:

- Як ти думаєш, що відбувається на твоїй картинці?

- А чому сталася ця подія?

- Що їй передувало, як діяли зображені, а може бути, і відсутні на зображенні персонажі?

- Як же вони (вона, він) будуть діяти далі?

Дитина, освоюючи в грі з педагогом конкретні смислові ,,кущі" ролей, поступово переходить від простих сюжетів, що відтворюють поодинокі реальні події, ланцюжок дій, до більш складних і послідовно пов'язаних подій.

Найбільш зручним для цього є сюжети чарівних казок. Всі вони мають загальну сюжетну схему:

1) Герой казки відсилається або відправляється сам за об'єктом, який пропадає або є ,,бажаним";

2) Герой зустрічається з ,,дарувальником" чарівного засобу, але щоб його отримати, проходить випробування;

3) Герой отримує чарівний засіб, за допомогою якого дістає (здобуває) шуканий об'єкт;

4) Герой перемагає супротивника і проходить основне випробування або б'ється;

5) Герой перемагає супротивника і отримує шуканий об'єкт;

6) Герой повертається додому і отримує заслужену нагороду.

Зберігаючи загальний смисловий зміст подій, треба лише змінювати конкретні умови, в яких діють персонажі - і вийде нова казка. Можна зустріти додаткові перешкоди: чаклунку, морського царя та ін. - яких успішно перемагає герой. Отримані нагороди можна замінити будь-якою привабливою річчю.

Звернення до народних і авторських казкових творів давно зарекомендувало себе як надійний та ефективний виховний засіб, а яскраві образи героїв, їх поведінка служать імпульсом до роботи дитячої уяви. Щоб підтримати інтерес до казок, використовують літературні вікторини. У вікторині ,,Чарівні слова" дітям можна запропонувати згадати кому належать фрази - заклинання і з якого приводу вони вимовлялися:

- ,,По щучому велінню, по моєму проханню";

- ,,Раз, два, три, горщик, вари!" і т. д.

У вікторині ,,Чарівне перетворення необхідно відповісти на питання про різних метаморфози, що трапилося з персонажем:

- ,,В кого перетворювалися князь Гвідон, велетень-людожер з казки Ш. Перро, бридке каченя?"

Діапазон змісту вікторин досить великий. Тут і ,,транспортні" варіанти пересувань персонажів, і імена близьких друзів головних героїв, і місце розташування пригод, і багато іншого. Завдання розраховані не тільки на розвиток зв'язного мовлення дітей, а й їх кмітливість, почуття гумору, винахідливість.

На початкових етапах ознайомлення з моделями можна використовувати ,,опорні слова", за допомогою яких у дітей розвивалося вміння визначати героїв казки за моделями-схемами.

Колективна бесіда з питань плану, підбір ключових слів - це ще один прийом обговорення, де також створюються умови для розвитку зв'язного мовлення. План відображає основний зміст тексту, його можна розглядати як саме короткий виклад тексту, він допомагає більш глибоко і детально його осмислити, усвідомити основні події в тексті і їх послідовність. При колективному обговоренні плану, його варіантів, повторенні уривків і уточненні їх заголовків дітям пропонується замалювати в ,,рамочки", ,,віконечка" героїв і всі основні події. Обов'язково вправу ,,Перевір себе": порівняти схеми мою і вашу.

- Які персонажі пропущені?

- Які переставлені?

- Спробуємо переказати історію кожного з них (за схемою, бажано намальованою іншою дитиною).

Для того щоб підвести дітей до самостійного складання оповідань і казок, можна використовувати методику і керівництво грою-вигадуванням в такій послідовності:

1. Треба зорієнтувати дітей на слухання оповідань один одного, на продовження розповіді партнера, на виклад знайомої казки (без оцінок якостей дитячої мови та вимог повноти розповіді). Через один - два дні запропонувати придумати одну загальну казку, яку розповідати так: ,,Спочатку я придумаю, потім - Максим, потім Коля, а потім знову я".

2. Починати перетворення казки найпростіше з заміни головного героя, його завдання (шуканого об'єкта), чарівного засобу. Вчитель повинен заготовити для себе кілька варіантів початку нової казки, але в ході гри діти будуть вносити свої пропозиції, розгортати сюжет по-своєму.

3. Надалі в таких іграх дорослий стимулює дітей до внесення більшого числа змін в казку в порівнянні з відомою. Для цього доцільно пропонувати початок казки, відразу з'єднуючи казкові і реалістичні елементи. Наприклад, ,,Котигорошку захотілося вчитися в школі, і він відправився її шукати ". Чим неочікуваніші будуть образи вчителя і дітей, тим цікавіше гра-придумування. У цих іграх присутнє і таке завдання: дитина вчиться розуміти інших людей, усвідомлює, що її задуми можуть відрізнятися від задумів партнерів.

4. У міру оволодіння вміннями спільно комбінувати різноманітні події вихователь може стимулювати дітей до поєднання складання сюжету з рольовою взаємодією, пропонуючи ролі, що належать різним смисловим сферам (різноконтекстні ролі).

5. Надалі вихователь продовжує проводити з дітьми спільну гру-придумування, пропонуючи придумувати не казки, а справжні історії. Придумування історій може здійснюватися вже в групах.

Третій етап роботи полягав у тому, що на основі сформованих умінь і завдяки створеній мотивації діти самостійно придумують оповідання і казки на основі запропонованих моделей.

Висновок до розділу

Для визначення рівня розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів з порушеннями слуху було проведено експериментальне дослідження, в якому прийняли участь 8 учнів 4 класу.

Вивчення зв'язного мовлення, що складається з речень, поєднаних між собою структурно і схематично, в нашому дослідженні проводилося за допомогою двох методик:

1. Складання розповіді по серії сюжетних картинок ,, Весна".

2. Переказ казки ,,Ріпка".

За даними таблиці видно, що побудова речень і зв'язного тексту відповідає низькому рівню сформованості зв'язного мовлення. За результатами вивчення зв'язного мовлення виявлені процентні показники успішності, що характеризують кількість висловлювань дітей при виконанні серій завдань в експериментальній групі.