Розділ 2. Дослідження розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів з порушеннями слуху

1. Організація та проведення дослідження

Для визначення рівня розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів з порушеннями слуху було проведено експериментальне дослідження, в якому прийняли участь 8 учнів 4 класу.

Об'єкт дослідження - процес мовного розвитку дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Предмет дослідження - особливості розвитку зв'язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Метою дослідження є експериментальне вивчення розвитку зв'язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху на заняттях з розвитку мовлення.

В ході дослідження ставили перед собою декілька завдань:

1. Підібрати методики експериментального дослідження особливостей зв'язного мовлення молодших школярів з порушенням слуху.

2. Виявити рівень сформованості зв'язного мовлення у дітей.

3. Провести порівняльний кількісний і якісний аналіз отриманих даних.

4. Розробити зміст корекційно-педагогічної допомоги, спрямованої на розвиток зв'язного мовлення у слабочуючих дітей молодшого шкільного віку з використанням моделювання.

Етапи дослідження:

1. Організаційний. Підбір діагностичних методик.

2. Проведення експерименту.

3. Кількісний та якісний аналіз отриманих даних.

Перш ніж переходити безпосередньо до опису проведеного нами експерименту з вивчення зв'язного мовлення дітей з порушенням слуху, ми вважаємо за необхідне надати дані про особливості розвитку дітей, що беруть участь в експерименті.

У дослідженні брало участь 8 учнів 4 класу віком 10-11 років. В ході проведеного нами дослідження було вивчено рівень розвитку зв'язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Вивчення особистих справ, бесіди з педагогами і наші спостереження дозволяють виділити деякі характеристики дітей.

Таблиця 2.1

Характер порушень слуху у дітей

Прізвище, ім'я	Ступінь зниження слуху	Причини зниження слуху
1. Міша Б.	II ст. т/в	спадкова т/в
2. Гліб К	III-IV ст. т/в	невідомі
3. Юля М	IV ст. т/в	спадкова т/в
4. Аня Р	IV ст. т/в	спадкова т/в
5. Марійка Р	III ст. т/в	невідомі
6. Ксенія Л	III-IV ст. т/в	невідомі
7. Денис Л	III ст. т/в	невідомі
8. Дана К	I ст. т/в	набута (лікування антибіотиками)

З таблиці видно, що стан слуху дітей різний. У групі є діти зі значними залишками слуху і діти з прикордонним станом. Тільки двоє дітей з сімей глухих , у решти дітей батьки чуючі.

Таблица 2.2

Рівні мовленнєвого розвитку у дітей

Прізвище, ім'я	Рівні мовленнєвого розвитку
	низький	середній	високий
1. Аня Р.			+
2. Денис Л.			+
3. Юля М.			+
4. Марійка Р.		+
5. Міша Б		+
6. Гліб К..	+
7. Ксенія Л.	+
8. Дана К.	+

Мовний розвиток дітей різний. І залежить, на наш погляд, від індивідуальних особливостей кожної дитини. Фізичний розвиток і інтелект дітей в нормі.

Учні справляють дуже приємне враження. Більшість дітей доброзичливі й емоційні, дуже швидко і легко вступають в контакт. Труднощі в спілкуванні виникли тільки з трьома дітьми: Гліб К.., Ксенія Л., Дана К.. Причому, Дані просто був необхідний час, щоб звикнути до нової людини. Ксенія, за характером дуже сором'язлива, замкнута дівчинка. Гліб в силу своєї неврівноваженості, загального негативізму, вкрай неохоче вступала в контакт.

Спостерігаючи цю групу дітей на заняттях, можна відзначити, що більша її половина (Міша, Марійка, Юля, Денис, Аня) - активні, допитливі діти; вони активно працюють на заняттях; їх дуже легко захопити новими, цікавими завданнями. Що характерно, цим дітям важливий не тільки результат (похвала, схвалення), а й сам процес навчання, якщо він досить яскравий і різноманітний. У цієї підгрупи дітей хороша пам'ять, достатньо стійка увага, що дозволяє їм оволодівати знаннями, випереджаючими встановлені програмні вимоги.

Решту дітей: Гліба К.,Ксенію Л.,Дану К., значно важче активізувати; у них немає особливого інтересу до занять. Увага цих дітей нестійка, пам'ять не дозволяє швидко засвоювати новий матеріал.

У трьох дітей (Аня Р., Юля М., Денис.) мова досить виразна, словник, накопичений дітьми, дозволяє постійно використовувати в спілкуванні усне мовлення. У Міші Б. ще немає достатнього досвіду мовного спілкування (тому він нещодавно перейшов у клас), хлопчик говорить мало, прагне сприймати мову оточуючих на слух, тому часто відтворює слова неповно, спотворено. Ксенія Л, може говорити добре, але через небажання чого-небудь вчитися часто намагається обдурити оточуючих, відтворюючи незрозумілий набір звуків. У Марійки Р. виразність мови значно знижена, але дівчинка постійно користується усною мовою, намагається говорити добре. Гліб К. і Дана К. говорять дуже неохоче, їх необхідно постійно спонукати до використання усного мовлення. Виразність мови цих дітей значно знижена. Дана говорить дуже тихо, з придихом. У Гліба здавлений, низький голос, сильна напруга м'язів шиї; працюючи на уроках, хлопчик намагається говорити якомога менше.

Однак слід зазначити, що всі діти, в міру своїх можливостей використовують усне мовлення як засіб спілкування не тільки з педагогами, а й між собою. Цей факт вказує на те, що шкільний логопед та вчителі приділяють велику увагу розвитку усного мовлення дітей, спонукаючи їх говорити не тільки на заняттях, але і у вільний час.

При проведенні експерименту було виявлено, що діти з порушенням слуху часто хворіють.

Необхідно зазначити, що значущим в навчанні дітей молодшого шкільного віку є здатність дитини до наслідування. Ця здатність фізіологами (Сєченов І. М., Павлов І. П.), психологами (Вигодський Л. С., Леонтьєв А.Н.), сурдопедагогами (Корсунська Б.Д., Рау Є. Ф.) вважається однією з умов розвитку дитини.

Нами було виявлено, що всі діти, які беруть участь в експерименті, вміють наслідувати представленим зразкам, але увага у них нестійка; діти легко і часто відволікаються, що характерно для дітей з порушенням слуху молодшого шкільного віку.

У вступі нами були визначені завдання даного дослідження, для вирішення яких були використані такі методи дослідження:

1. Теоретичний метод дослідження включає в себе вивчення літератури з теми дослідження. Застосування цього методу дозволяє визначити наукову основу дослідження. Також є значущими відомості з області фізіології, психології, методики навчання мови, сурдопедагогіки про закономірності формування мовленнєвих умінь і навичок у чуючих і глухих дітей, відомості про складну структуру педагогічного процесу навчання [16; 18]. Основні положення з області даних наук були представлені в теоретичній частини.

2. Метод спостереження широко використовується як у загальній, так і в спеціальній педагогіці. Даний метод був застосований для вивчення навчально-виховного процесу в спеціальних школах. Також в ході використання даного методу виявили ступінь мовної активності дітей і отримали загальне уявлення про вимову дітей, що беруть участь в експерименті.

3. Метод вивчення документації (особових справ, програми). Використання цього методу є джерелом отримання фактичних даних. Вивчення особистих справ дозволяє виявити особливості розвитку дитини (причину і ступінь втрати слуху, особливості психофізичного, моторного розвитку). Глибше пізнати особливості кожної дитини допомагає використання методу бесіди з сурдопедагогом та вихователями групи.

4. У нашому дослідженні основним методом є педагогічний експеримент.

Вибір методик:

Вивчення зв'язного мовлення, що складається з речень, поєднаних між собою структурно і схематично, в нашому дослідженні проводилося за допомогою двох методик:

1. Складання розповіді по серії сюжетних картинок ,, Весна".

Інструкція до завдання. ,,Подивися на картинки. Поклади по порядку першу, другу, третю, четверту картинки. Розкажи, що тут намальовано".

Мета: визначення рівня розвитку і якості зв'язного мовлення і вміння послідовно логічно мислити, побудова програми висловлювання, що полегшує розуміння і виконання завдання. Діти повинні розповісти, хто зображений на картинках і що робить. Якщо дитина не може самостійно скласти речення, передбачається допомога - пропонуються питання: ,,Хто? Що робить?".

Обсяг опису - мінімум 4 речення. Максимальна оцінка за одне речення - 1 бал.

Вона виставляється при складанні дитиною речень, що відображають найбільш повний зміст сенсу пропонованої картинки.

Успішність виконання в балах знижується при відповіді словосполученнями з пропуском суб'єкта та об'єкта дії після повторного пред'явлення інструкції; при пропуску прийменників і порушеннях відмінкових відносин, нетрадиційному порядку слів у реченні, неправильному виборі форми або виду дієслова, наявності грубих звукових замін. Відповідь не оцінюється в тих випадках коли діти не можуть скласти речення (мовчать), а також при перерахуванні об'єктів або суб'єктів дії (додаток А).

2. Переказ казки ,,Ріпка".

Мета: визначення рівня розвитку зв'язного мовлення. Хід виконання завдання: ,,Послухай казку уважно, будеш переказувати".

Обсяг опису - 8 речень. Максимальна оцінка за одне речення - 1 бал. Зниження балів відбувається при неточному описі ситуації з правильними відповідями на питання, що вказують на розуміння прихованого змісту; на буквальне розуміння сенсу і після уточнюючих питань. Висловлення не оцінюється при спотворенні подієвої послідовності в переказі, перерахування дійових осіб чи дій, неадекватному тлумаченні сенсу навіть в умовах запропонованої допомоги.

Критерії оцінки в побудові речень:

1. Семантичного і синтаксичного плану. Переказ містить всі основні смислові ланки в правильній послідовності, між ними є зв'язок, немає труднощів переходу. Помилки: пропуск окремих смислових ланок, або поодинокі необґрунтовані повтори слів, або наявність непродуктивних слів; неодноразові необґрунтовані повтори слів або поодинокі необґрунтовані повтори граматичних конструкцій (стереотипність оформлення); необхідність навідних запитань або поєднання декількох помилок з попереднього пункту.

2. Лексичні оформлення. Адекватне використання вербальних засобів. Помилки: пошук слів чи поодинокі родинні словесні заміни; виражена бідність словника, неодноразові вербальні заміни (семантично близькі). Чи не оцінюється відповідь при неадекватному використання вербальних засобів.

3. Граматичного плану. Переказ оформлений граматично правильно з використанням різноманітних граматичних конструкцій. Помилки: переказ оформлений граматично правильно, але одноманітно, є порушення порядку слів; спостерігаються поодинокі негрубі аграматизми або параграматизми (недотримання граматичних умов). Чи не оцінюється відповідь при грубих порушеннях, що впливають на зміст сказаного. Критерії оцінки побудови речень у додатку А).