52.Афекти,настрої.Пристрасть стресові стани.

Багатство емоційних станів виявл. у формі настроїі,афектів,стресів,пристркатей.Настрій-це загальний емоційний стан,який надає своєрідного забарвлення на певний час діяльності людини,х-зує її житєвий тонус.Розрізняють позитивні настрої,які вявл. у бадьорості і високому тонусі,і негативні,які пригнічують,демобілізують,спричиняють пасивні.Афекти-це сильне короткочасне збудженя,яке виник.раптово,овоодіває людиною такою мірою,що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки.Стрес в чомусь нагадує афект.Він,як і афект,виник.за умов напруженгого життя та діяльності,у небезпечних ситуацій,що виявл. несподівано й потребують негайних заходів для їх подолання.Устресовому стані поведінка людини значною мірою де зорганізовуються,спостерігаються безладні рухи,порушення мовлення.Присртрасть-це сильні,стійкі,довготривалі почуття,які захоплюють людину,керують неї і виявляються в орінтаціях всіх прагнень особливості в одному напрямі.Пристрасть-це велика сила людини,яка активно прямує до свдєї мети.Вона породжує в людини неослаблену еннергію в прагнені до мети.Пристрасть виявл. в найрізноманітніших сферах людського життя та діяльності-в праці,навчанні,науці,спорті,мистецтві.

56.Характеристика мимовільного та довільного,механічного і смислового

запамятання.

Запамятовування-один з основних процесів памяті.Засадовими стосовно нього є утв.й закріплення тимчасових нервов.звязків.Чим складніший матеріал,тим складніші тимчасові звязки,які утв.підрунття запамятовування.Запамятовування,як і інші психічні процеси,буває мимовільним і довільним.Мимовільне запамятовуання здійснюється без спеціально постановленої мети запамятати.На мимовільне запамятовування впливають яскравість,емоційна забарвленість обєктів.Усе,що емоційне сильно впливає на людину,запамятовується нею не залежно від наміру запамятати.Довільне запамятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля,наявністю завдання та мотиву.Воно має цілеспрямований характер,у ньому викор.спеціальні засоби та прийоми запамятовування.Механічним є таке запамятовування,яке здійсн.без розуміння суті.Воно призводить до формального засвоєння знань.Смислове запамятовуваня спирається на розуміння матеріалу у процесі дії з ним,оскільки тільки діючи з матеріалом,ми запамятовуємо його.Умовами успішності довільного запамятовування є дієвий характер засвоєння знань,інтересів до матеріалу,його значущість,установка на запамяовування тощо.

35.Мислення як опосередковане і узагальнене відображення дійсності.Значення мислення.

Пізнавальна діяльність людини поч.з відчутя і сприймання.Вс необхідна інформація зберігається у памяті.Проте таких заннь про обєктивний світ людині недостатньо.Вичерпні знаня про обєкти дійсності,їх внутрішню,безпосередню не дану у відчутях і спийманні сутність людина отримує за допом.мислення.Людини.живе серед подій.які відбуваються як в її безпосередньому оточенні,так і в цілому сіті.Потреби і цілі людини зумовлюють необхідність розібратися в тому,що з чого виходить,як повязані обєкти,явища і події між собою,які саме властивості детермінують цей звязок.Мислення-це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною преметів таа явищ оюєктивної дійсності в їх істотних звязків і відношеннях.До опосередковоного пізнаня людина вається тоді,коли безпосереднє пізнання виявляється неможливим через недосконалість людських аналізаторів або недоцільних,що зумовлюються складністю процесу пізнання.Опосередкованість мислення виявляється і в тому,що всі його акти відбув.за допом.слова і попереднього досвіду,який збер.в памяті людини.

Ще однією особливістю мислення є узагальнених характер відображення дійсності.За допом.мисленя

людина пізнає істотні ознаки,що виявляються спільними для споріднених предметів.

Матеріальною основою мислення є мова,яка є знаряддям і способом існування думок.Цим людське мислення якісно відріз.від твариного.Мисленя людини нерозривно повязане з мовою.Мислення породжується потребами людської приктики і розвив.в процесі пошуку шляхів їх зодоволення.

Значення мислення в житті людини полягає в тому,що воно дає можливість наукового пізнання світу,перебачення і прогнозування розвтику подій,практичного оволодівання закономірностями обєктивної дійсності.Мислення є підвалиною свідомістю діяльності особостості.Рівень розвитку мислення визначає,якою мовою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світу,як вона планує над обставинами і над собою.Розумова діяльність людини,що спрямована на пізнання закономірностей обєктивного світу,має суспільну

пророду.