- •1. Доповніть твердження
- •2. Який з фотодокументів створено 1917 р.?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Леся Курбаса?
- •4. Які з тверджень характеризують суспільно-політичне становище українських земель у складі Польщі в міжвоєнний період?
- •5. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.
- •6. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для освіти та культури радянської України за доби непу та періоду радянської модернізації (1929–1938)
- •З книжки Георгія Касьянова «Україна 1991–2007. Нариси новітньої історії»
- •9. Укажіть основні причини падіння Української Держави п. Скоропадського.
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Коли відбулося звільнення від німецьких і румунських окупантів територій України, заштрихованих на картосхемі?
- •2. Який із плакатів було створено в період «розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України»?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Євгена Петрушевича?
- •4. Які явища та процеси характерні для урср у другій половині 60-х – на початку 80-х років хх ст.?
- •6. Установіть відповідність між битвами Другої світової війни на українських землях та їх наслідками.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Укажіть положення, що розкривають основний зміст Третього Універсалу Української Центральної Ради.
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для культури урср за доби десталінізації (1956–1965) та перебудови (1985–1991)
- •О. Гольденвейзер «з київських спогадів»
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. У якому рядку цифри відповідають назвам держав, у складі яких перебували західноукраїнські землі в міжвоєнний період?
- •2. Який із плакатів свідчить про події в Закарпатській Україні кінця 1930-х років?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Петра Шелеста?
- •4. Укажіть особливості економічного розвитку урср у 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •5. Установіть відповідність між історико-географічними назвами земель та їхньою державною належністю на кінець 1937 р.
- •6. Установіть відповідність між подіями 1918—1920-х р. Та їхніми наслідками.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Якими були позитивні наслідки революції 1905—1907 рр. Для українства Наддніпрянської України?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для суспільно-політичного життя радянської України в 30-х роках та за доби десталінізації (1956–1965).
- •З книжки Володимира Винниченка «Відродження нації»
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1 . У якому рядку цифри відповідають назвам заштрихованих на картосхемі українських губерній у складі Російської імперії напередодні Першої світової війни?
- •2. Який із плакатів свідчить про події та явища в усрр доби нової економічної політики?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Сидора Ковпака?
- •4. Які риси були характерними для сільського господарства урср після Другої світової війни?
- •5. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.
- •6. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які слід використовувати, характеризуючи їх.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Які чинники негативно впливали на розвиток української культури у 1917—1920 рр.?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для внутрішньої політики Центральної Ради та гетьманату п. Скоропадського
- •З книжки Анатолія Кузнєцова, очевидця описуваних подій
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Якою цифрою на картосхемі позначено область, що з’явилася на картах адміністративно-територіального устрою урср у 1954 р.?
- •2. Який із плакатів створено радянськими художниками напередодні Великої Вітчизняної війни?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Олександра Довженка?
- •4. Які твердження характеризують економічне життя підросійської України напередодні Першої світової війни?
- •5. Установіть відповідність між назвами інституцій та прийнятими ними рішеннями.
- •6. Установіть відповідність між назвами документів Української Центральної Ради та уривками з них.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Які події відбулися на українських землях у роки Першої світової війни?
- •10. Порівняйте явища, характерні для соціальних процесів урср за доби десталінізації (1956–1965) та застою (1965–1985).
- •Зі спогадів Андрія Григорія Труха
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Укажіть рядок, у якому цифри відповідають назвам заштрихованих на картосхемі областей сучасної України
- •2. Яка з фотографій свідчить про події та явища доби «відлиги»?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Симона Петлюру?
- •4. Які із заходів стосуються політики радянської влади на Західній Україні напередодні вторгнення Німеччини та її союзників на територію срср?
- •5. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
- •6. Установіть відповідність між історико-географічними регіонами і адміністративно-територіальними одиницями, що існували на початок хх ст.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Якими були характерні риси розвитку культури України в період «відлиги»?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для суспільно-політичного життя урср за доби десталінізації (1956–1965) та застою (1965–1985).
- •Зі спогадів Володимира Хільчевського
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Територію якого державного утворення заштриховано на картосхемі?
- •2. Яку з фотографій було зроблено в 1945 р.?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Андрія Шептицького?
- •4. Які з тверджень характеризують розвиток науки та культури урср за доби «відлиги»?
- •5. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та висловлюваннями, що були характерними для них.
- •6. Установіть відповідність між назвами державних утворень періоду 1918—1920 рр. Та подіями.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Які події Великої Вітчизняної війни відбулись упродовж 1944 р.?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку промисловості в урср у першому повоєнному десятилітті (1946–1955) та за доби десталінізації (1956–1965).
- •З листа комсомольця Пастушенка із с. Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області)
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Які воєнні події Першої світової війни передували встановленню лінії фронту, позначеної на картосхемі?
- •2. Яка з фотографій засвідчує спалах громадсько-політичної активності в урср за доби «перебудови»?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Володимира Винниченка?
- •4. Що передбачала нова економічна політика в усрр 1921–1928 рр.?
- •5. Установіть відповідність між назвами країн і подіями на українських землях у 1920—1930-ті рр.
- •6. Установіть відповідність між поняттями та їхнім основним змістом.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Укажіть характерні риси економічного життя України в першій половині 1990-х рр.
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для культури урср у 1946–1955 рр. Та 1956–1965 рр.
- •Зі спогадів Івана Цюпи
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1 . Які воєнні події 1919 р. Позначено стрілками на картосхемі?
- •2. Яка з фотографій свідчить про події 1944 р.?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Михайла Грушевського?
- •4. Які з тверджень характеризують суспільно-політичне та соціально-економічне життя урср у роки другої п’ятирічки?
- •5. Установіть відповідність між періодами історії України та описаними подіями.
- •6. Установіть відповідність між поняттями і визначеннями.
- •7. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. До складу яких держав входили західноукраїнські землі в 1921—1938 рр.?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку промисловості радянської України за доби непу та першої п’ятирічки.
- •Зі спогадів Михайлини Коцюбинської
- •Державна підсумкова атестація з історії України
- •1. Коли просування Україною військ Німеччини і Румунії сягнуло позначеної лінії фронту?
- •2. Яку з фотографій зроблено на початку ххі ст.?
- •3. У яких твердженнях ідеться про Павла Скоропадського?
- •4. Які з тверджень характеризують соціально-економічний розвиток урср наприкінці 60-х – на початку 80-х років хх ст.?
- •5. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують соціально-економічний розвиток України в 1990-х рр.
- •6. Установіть відповідність між подіями і наслідками.
- •8. Установіть хронологічну послідовність подій.
- •9. Які риси були притаманні розвитку народного господарства урср упродовж другої половини 1970—1980-х рр.?
- •10. Порівняйте явища та процеси, характерні для соціально-економічної політики радянської України за доби «воєнного комунізму» та непу.
- •Зі спогадів Олександра Севрюка
9. Які події відбулися на українських землях у роки Першої світової війни?
1 Брусиловський прорив
2 Івангородська операція
3 Поразка російської армії під командуванням генерала Самсонова
4 Створення ГУР
5 Убивство голови Ради міністрів Австро-Угорщини графа Штюргка
6 Галицька битва
|
|
|
Завдання 10 передбачає визначення спільних характеристик у порівнюваних історичних об’єктах та відмінностей між ними. Визначте спільне (не менше 1 характеристики) та відмінне (не менше 2 характеристик), запишіть відповідь у бланку відповідей у вигляді таблиці
10. Порівняйте явища, характерні для соціальних процесів урср за доби десталінізації (1956–1965) та застою (1965–1985).
Спільне • _____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
|
Відмінне |
|
• _________________________________ __________________________________ __________________________________ • _________________________________ __________________________________ __________________________________ |
• _________________________________ __________________________________ __________________________________ • _________________________________ __________________________________ __________________________________ |
Завдання 11 спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це відкрите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:
1) визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;
2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;
3) поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів
11. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку
Зі спогадів Андрія Григорія Труха
«Коли... проголосила Австрія війну Сербії, а з тим і загальну мобілізацію, я не думав, що незабаром і я стоятиму у військових рядах. Та як із мого села Гірного відійшли чоловіки й юнаки на війну й наше село опустіло, я став почувати себе так самітньо й ніяково, що не втерпів і одного дня вибрався до Стрия, щоб вступити добровольцем до австрійської армії. Як я став просити австрійського старшину, що коло нього збиралися покликані вояки, щоб він сповнив бажання хороброго Гриця, то він тільки сказав мені: “Ой не ходи, Грицю, на ту зарваницю!” – і я, не покушавши навіть військового “цвібаку”, вернувся додому – опихати кашу з молоком... І хто зна, доки я був би забавлявся в “кашоїда”, якщо б у Львові не розпочала своєї діяльності Головна Українська Рада й Бойова Управа.
На їхній спільний маніфест, щоб українська молодь голосилася під жовто-блакитний прапор Українського Січового Стрілецтва для збройної розправи з москалями, відгукнулась не тільки молодь, а й усе українське національно свідоме громадянство Галичини. Справою організації Українського Легіону захопилось не тільки юнацтво, але й старше громадянство, ввесь народ, без різниці стану й політичних переконань. На вдержання добровольців посипались із усіх сторін щедрі жертви. Посилали поодиноко й громадно, навіть цілі села.
Наприклад, Гаї коло Львова харчували даром увесь місяць цілу сотню УСС. За місяць серпень український народ, здебільш малоземельний, селянський, склав кілька тисяч корон грішми, дорогоцінностями й натураліями. Жертви складали всі: багаті й убогі, професіоналісти, робітники й селяни. Навіть австрійські вояки, українці, що стояли вже під крісом (рушницею), посилали свої дрібні лепти.
Для приймання добровольців покликано повітові й громадські комітети. Добровольці прибували просто до Львова або до своїх повітових міст. Молодь Галичини заворушилась і масами плила в ряди українського війська, захоплена довго не чуваним гаслом: “Війна за волю України!”.
Хоч до УСС могли вступати самі юнаки, нижче 21 літ, що не були покликані до австрійського війська, або такі, що були колись звільнені від військової фронтової служби, все-таки на поклик українського національного проводу зголосилося понад 20 000 національно свідомого українського квіту, що хотів здобути рідній українській нації кращу долю. Перед у цім воєннім ділі провадив Львів. Там, як це годилось українській столиці, найкраще поступала організація УСС... Коли на поклик Головної Української Ради й Бойової Управи почали діяти по повітах Повітові Ради, до мене одного пополудня прибули зо Стрия... із зазивом, щоб і я для загального добра української нації вступив до Українських Січових Стрільців. Це було для мене таке самозрозуміле, що вже наступного дня я вибрався до Стрия, щоб станути в ряди УСС. Мав я тоді вже скінчених 20 років.
У Стрию незабаром зароїлось від “добровольців”, як тоді називали УСС. Збірною станицею стала для нас бурса Педагогічного Товариства на передмістю на Ланах. У тій бурсі я мешкав якийсь час, як ходив у Стрию до школи. Тепер вона стала нашим стрілецьким табором. Там ми збиралися і харчувались, а на військові вправи виходили за місто. Ночували стрільці, де хто міг, а вранці збирались на площі бурси. Я ночував у свого шкільного товариша.
Патріотичні й трудолюбні стрийські пані натрудились багато, щоб нагодувати те своє рідне військо... Розуміється, що ми не мали ще тоді ні уніформів, ні зброї. Я ходив на вправи в сокільськім однострою, що його я роздобув від знайомого члена стрийського “Сокола”.
Хоч ми тоді були ще мало подібні до дійсних вояків, та все-таки не без враження й захоплення відбувались наші походи через місто з бадьорою піснею на устах... По Стрию розходився гомін першої стрілецької пісні: “Ой у лузі червона калина похилилася...”»
