Облік розрахунків з кредиторами

Кредитори – це підприємства, організації, установи, фізичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства, організації, установи іншим підприємствам, організаціям тощо. Кредиторська заборгованість у бюджетних установах виникає найчастіше через невиконання установами своїх зобов’язань. Облік кредиторської заборгованості бюджетних установ ведеться на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”, який об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року. До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:

• заборгованість за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки із заробітної плати;

• заборгованість із заробітної плати штатного і нештатного персоналу, із допомоги за тимчасовою непрацездатністю, за стипендіями аспірантам та учням;

• зобов’язання за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування та індивідуальне страхування працівників;

• авансові платежі, отримані від фізичних і юридичних осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;

• кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги.

Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунках:

• 60 “Короткострокові позики”;

• 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”;

• 62 “Короткострокові векселі видані”;

• 63 “Розрахунки за виконані роботи”;

• 64 “Розрахунки за податками і платежами”;

• 65 “Розрахунки зі страхування”;

• 66 “Розрахунки з оплати праці”;

• 67 “Розрахунки за іншими операціями”.

На рахунку 60 “Короткострокові позики” обліковуються суми короткострокових позик, отриманих відповідно до чинного законодавства.

На рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” обліковується поточна заборгованість за зобов’язаннями, термін сплати за якими настане в наступному році.

На рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” ведеться облік векселів, виданих установою згідно з нормативно-правовими актами України, і термін сплати яких встановлено протягом поточного року.

На рахунку 67 “Розрахунки за іншими операціями” ведуться розрахунки з депонентами, розрахунки за депозитними сумами, сумами за дорученнями, за спеціальними видами платежів, а саме: з батьками за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, за навчання дітей у музичних школах, з робітниками і службовцями за форменний одяг, харчування та розрахунки з іншими кредиторами.

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться на субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” позиційним способом у меморіальному ордері № 6, на картках ф. № 292-а або у книзі ф. № 292.

Облік розрахунків з підзвітними особами

З метою вирішення виробничих потреб підприємтсва, його працівникам можуть видаватися під звіт грошові засоби. Особи, які одержали готівку під звіт, зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований звіт про витраченні кошти безпосередньо на відрядження.

Нормативним документом, який врегульовує питання порядку відрядження працівників підприємств усіх форм власності є “Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон”, затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року. Даною інструкцією визначено, що службовим вiдрядженням вважається поїздка працiвника за розпорядженням керівника пiдприємства, установи, органiзацiї на певний строк до iншого населеного пункту для виконання службового доручення поза мiсцем його постiйної роботи.

Витрати на вiдрядження особи, яка перебуває в трудових вiдносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявностi документiв, що пiдтверджують зв’язок такого вiдрядження з основною діяльністю підприємства.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального пiдтвердження, є добовi витрати (видатки на харчування та фiнансування iнших особистих потреб фiзичної особи), норми яких встановленi вiдповiдно до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.04.99 № 663 “Про норми вiдшкодування витрат на вiдрядження в межах України та за кордон”. Добовi витрати в межах України вiдшкодовуються в єдинiй сумi незалежно вiд статусу населеного пункту.

Днем вибуття у вiдрядження вважається день вiдправлення поїзда, лiтака, автобуса або iншого транспортного засобу з мiсця постiйної роботи вiдрядженого працiвника, а днем прибуття iз вiдрядження — день прибуття транспортного засобу до мiсця постiйної роботи вiдрядженого працiвника.

Якщо працiвник спецiально вiдряджений для роботи у вихiднi або святковi й неробочi днi, то компенсацiя за роботу в цi дні виплачується вiдповiдно до чинного законодавства.

Якщо працiвник вiдбуває у вiдрядження у вихiдний день, то йому пiсля повернення з вiдрядження в установленому порядку надається iнший день вiдпочинку. За вiдрядженим працiвником зберiгається мiсце роботи (посада) та середнiй заробiток за час вiдрядження, в тому числi й за час перебування в дорозi. Середнiй заробiток за час перебування працiвника у вiдрядженнi зберiгається на всi робочi днi тижня за графiком, установленим за мiсцем постiйної роботи. Строк вiдрядження визначається керiвником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днiв.

Пiдприємство за наявностi пiдтвердних документiв (в оригiналi) вiдшкодовує витрати вiдрядженим працiвникам на наймання жилого примiщення в розмiрi фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевiзором. Працiвниковi, вiдрядженому в межах України, вiдшкодовується плата за бронювання мiсця в готелях у розмiрi не бiльш як 50 вiдсоткiв його вартостi за одну добу, згiдно з поданими підтвердними документами в оригiналi.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крiм таксi) до станцiї, пристанi, аеропорту, якщо вони розташованi за межами населеного пункту, де постiйно працює вiдряджений, або до мiсця перебування у вiдрядженнi.

Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення i добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов’язаний подати затверджений наказом ДПА України від 19.09.2003 р. №440 «Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» про витрачену у зв’язку з відрядженням суму. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, i документи в оригiналi про наймання жилого приміщення та проїзд. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригiналi, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полiсiв тощо. Витрати у зв’язку з відрядженням, що не підтверджені вiдповiдними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, якщо підзвітна особа винна в касу, так і кредитовим, якщо підприємство винно кошти підзвітній особі.

Типова кореспонденція розрахунків з підзвітними особами

Дебет	Кредит	Зміст операцій
372«Розрахунки з підзвітними особами»	30 «Каса»,31 «Рахунки в банку»	На суму виданих коштів в підзвіт з каси або з поточного рахунку
92 «Адміністративні витрати»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму списаних коштів по відрядженню адміністративного персоналу
23 «Виробництво»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму списаних коштів по відрядженню працівників виробництва
93 «Витрати на збут»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму списаних коштів по відрядженню працівників зайнятих збутом продукції
94 «Інші витрати операційної діяльності»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму списаних коштів по відрядженню інших працівників
20 «Виробничі запаси»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму запасів придбаних з підзвітних сум
641 «Розрахунки за податками»	372«Розрахунки з підзвітними особами»	На суму ПДВ з вартості запасів придбаних з підзвітних сум