11.Види сумісності членів групи. Фактори психологічної сумісності Роль соціального психолога у формуванні професійної спрацьованості груп

Проблема сумісності та спрацювання у груповій діяльності є однією з актуальних в психології у той же час недостатньо розробленою. Найчастіше комплектування робочих груп, колективів здійснюється інтуїтивно, без урахування сумісності та спрацювання членів майбутньої групи. Звідси виникають різні негативні явища у спільній діяльності: складнощі з виконанням завдання в групі; нерозуміння партнерів в організації спільної діяльності, конфлікти в колективах; тривале навчання спільній діяльності та нестабільність виконання завдань і т.ін.

Психологічна сумісність розглядається як феномен і включає наступні міжособистісні відносини:

1. Комліментарність потреб, коли доповнюються потреби. Наприклад, коли один з суб'єктів проявляє сильне прагнення до лідерства, а інший − потребу в покорі.

2. Конгруентність потреб, коли обидва суб'єкта (партнери) володіють схожими потребами і вони задовольняються одними і тими ж міжособистісними відносинами.

3. Компліментарність навичок, які передбачають компенсацію недостатньо розвинених здібностей одного суб'єкта іншим (партнером).

4. Компліментарність знань, коли обидва партнери володіють різними знаннями, так що кожен з них може вчиться в іншого.

5. Спільність цінностей, коли партнери у спільній діяльності мають спільну систему цінностей і правила поведінки.

При розробці проблеми сумісності та спрацювання у груповій діяльності досліджувані психічні явища не можуть бути повністю розкриті без отримання достатніх знань про механізми індивідуальної та групової поведінки взаємодіючих людей, закономірностей формування стереотипів поведінки в різних ситуаціях, звичок, установок, ціннісних орієнтацій, без вивчень настроїв, почуттів, емоцій, психологічного клімату, мотивів, міжособистісних відносин, індивідуально-психологічних особливостей і т.п. На основі вивчення цих характеристик та їх обліку і повинно здійснюватися комплектування робочих груп.

Ефективність спільної діяльності і формування оптимальних міжособистісних взаємин обумовлені трьома видами сумісності − соціальної, психологічної та психофізіологічної. Ці три види сумісності виявляються у всіх видах діяльності (трудовій, навчальній, спортивній). Для спрацювання членів групи не обов'язкова наявність сумісності по всіх трьох видах. Повна сумісність членів групи передбачає оптимальне поєднання всіх її видів і наявність певного співвідношення між ними, їх взаємодоповнюваність.

У різних видах спільної діяльності той чи інший вид сумісності виступає на перший план, стає ведучим і обумовлює ефективність виконуваної групової діяльності. Значимість виду сумісності буде визначатися особливостями виконуваної діяльності, її завданнями, вимогами до особистості. Наявність сумісності між членами групової діяльності призводить до спрацювання.

Показниками спрацювання є: характер поведінки членів групи, емоційно-енергетичні витрати, які проявляються у фізіологічних показниках і в суб'єктивних показниках стану задоволеності роботою, собою, партнером, особливості взаєморозуміння.

Кожен вид спільно виконуваної діяльності має специфічні особливості. Тому критерії сумісності для кожного з цих видів спільної діяльності будуть істотно відрізнятися від інших видів. Тут необхідний пошук критеріїв сумісності для кожного конкретного виду групової діяльності і на цій основі здійснювати комплектування робочих груп.

Суттєве значення в сумісності та спрацюванні має структура рольових взаємин у групі. Так, умовою гарної навченості групи є оформлена структура ролей. Наприклад, у спортивних командах виділяються різні ролі: соціальна, міжособистісна, функціональна.

Більш суттєвою для спрацювання, наприклад, у спортивній команді вважається функціональна роль гравця, яка проявляється в поведінці, що очікується від спортсмена іншими учасниками команди відповідно до розподілу змагальних функцій (нападник, захисник і т. ін.). Важливим моментом в спрацюванні є роль, яка прийнята і засвоєна гравцем. В іншому випадку можливий прояв конфліктної поведінки з боку цього гравця. Правильний розподіл ролевих функцій, заснований на обліку індивідуальності гравця, його підготовленості, ряді особистісних якостей, дає ефективність групової діяльності. Це положення повністю простежується у будь-якій професійній групі.

Важливий фактор при диференціації рольових функцій, а також для ефективності групової діяльності − лідерство. Воно виступає як спосіб і засіб організації групової діяльності. У той же час воно може розглядатися і як певний механізм, який розкриває додаткові приховані можливості в групі.

Оптимальний розвиток процесу лідерства і певні поєднання в системі «лідер − виконавець» розглядаються як фактор сумісності і спрацювання членів групи. Відсутність лідера в групі, а також наявність двох і більше лідерів вважається несприятливим фактором для спрацювання партнерів. Виходячи з цього, можна говорити про те, що при комплектуванні груп для виконання спільної діяльності (3-5 чоловік) важливо мати одного лідера.

При вирішенні проблеми психологічної сумісності і спрацювання та на основі цього комплектування робочих груп ми виходимо з таких положень:

1) сумісність і спрацювання партнерів;

2) вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості і психічних функцій на сумісність і спрацювання в групі;

3) той чи інший вид спільно виконуваної діяльності відповідає своєму комплексу критеріїв сумісності, що обумовлює спрацювання партнерів в групі.

Для психологічної науки важливі підстави підходу до вирішення проблеми сумісності та спрацювання в спільно виконуваної діяльності. Послідовність вирішення проблеми сумісності та спрацювання в тому чи іншому виді діяльності і обґрунтування критеріїв сумісності представляється наступним чином:

перше − дослідження спрацювання робочих груп при виконанні спільної діяльності (лабораторної, професійної);

друге − виявлення критеріїв сумісності на основі порівняльного аналізу особистісних особливостей взаємодіючих людей у спрацьованих і низько спрацьованих групах;

третє − попередня експериментальна перевірка спрацювання скомплектованих груп на основі встановлених критеріїв сумісності;

четверте − теоретичне та експериментальне обґрунтування методики комплектування робочих груп на основі дослідження сумісності та спрацювання партнерів в процесі виконання професійної діяльності.

Особливе значення в управлінській діяльності має сумісність начальника та його заступника(ків) різного рівня управління. В основі аналізу спеціальної літератури і спостережень за спільною діяльністю керівників виділяють наступні рівні сумісності.

Перший рівень − соціально-ідеологічний, який включає єдність моральних і етичних цінностей, переконань, патріотизму. Оскільки елементи соціально-ідеологічної сумісності являють собою стрижневу підструктуру особистості, то цей рівень буде мати головне значення в ієрархії рівнів сумісності в управлінській діяльності.

Другий, що пролягає нижче рівень сумісності, − соціально-психологічний, який передбачає схожість поглядів, ставлення до себе, партнера, колективу, а також єдність думок, інтересів.

Третій рівень − психологічний, який передбачає подібність за одними рисами характеру (відповідальність, заклопотаність спільною справою, переживання за справу і ін.) і взаємодоповнюваність по іншим рисам (збудливість, рішучість, спокій та ін.).

Четвертий рівень сумісності − психофізіологічний, що передбачає відмінності за віком і темпераментом.

П'ятий рівень − професійний, який передбачає відмінності в соціально-психологічному статусі, який займають керівники при управлінні групою.

У системі рівнів сумісності верхні (соціально-ідеологічний і соціально-психологічний) займають провідне місце в сумісній управлінської діяльності, можуть регулюватися свідомістю керівників і управлятися ззовні, тобто зі сторони вищого керівництва.