- •Відповіді до іспиту з методики навчання української мови для студентів 3 курсу шкільного відділу
- •1. Розкрийте лінгвістичні та психологічні основи методики навчання грамоти, педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей.
- •2. Зробіть короткий огляд методів навчання грамоти.
- •3. Охарактеризуйте сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
- •3. Проаналізуйте прийоми звукового аналізу
- •4. Розкрийте лінгвістичні та психолого-педагогічні принципи «Букваря». Проаналізуйте сучасні підручники з навчання грамоти.
- •Добукварния період
- •Етапи букварного періоду
- •Післябукварний період.
- •7. Опишіть методику підготовки першокласників до письма.
- •8. Дайте загальну характеристику букварного періоду навчання грамоти.
- •9. Розкрийте особливості і та іі етапу букварного періоду.
- •10. Розкажіть про навчання письма у букварний період.
- •11. Охарактеризуйте післябукварний період навчання грамоти.
- •12. Розкажіть про завдання позакласного читання у період навчання грамоти, організацію уроків роботи з дитячою книжкою.
- •13. Розкрийте особливості проведення уроків навчання грамоти, української мови та читання у малокомплектній школі.
- •14. Розкажіть про методику формування уявлень про мову і мовлення у початкових класах.
- •15. Розкажіть про методику вивчення розділу «Текст» у початкових класах.
- •19. Розкажіть про предмет вивчення граматики, особливості побудови і зміст програми з граматики.
- •20. Охарактеризуйте методи вивчення граматики: евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.
- •21. Визначте обсяг роботи з синтаксису у різних початкових класах, опишіть методику вироблення початкових уявлень про речення і його будову.
- •24.Розкрийте особливості вивчення частин мови у початкових класах.
- •2)Дієслово.
- •3)Прикметник.
- •25. Опишіть систему вивчення іменника у початкових класах.
- •26. Опишіть систему вивчення прикметника у початкових класах.
- •27. Розкажіть про особливості вивчення числівника і займенника у початкових класах.
- •28. Опишіть систему вивчення дієслова у початкових класах.
- •29. Розкажіть про особливості вивчення числівника, прислівника і прийменника у початкових класах.
- •30. Охарактеризуйте граматичні розбори, розкажіть про методику їх проведення.
- •31. Назвіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу, сформулюйте вимоги до сучасного уроку граматики.
- •32. Розкажіть про методику вивчення фонетики і графіки.
- •33. З’ясуйте особливості вивчення орфографії у початкових класах та психологічну природу орфографічної навички.
- •34. Опишіть методику вивчення фонетичних, морфологічних, семантичних та історичних написань. Розкажіть про роботу із словниковими словами.
- •35. З’ясуйте умови успішного формування орфографічних навичок.
- •36. Розкажіть про єдиний мовний режим.
- •37. Назвіть види орфографічних вправ. Розкажіть про списування як вид орфографічної вправи.
- •38. Охарактеризуйте диктанти як вид орфографічної вправи.
- •39. Розкажіть про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами, про завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення у початкових класах.
- •40. Визначте чотири групи узагальнених умінь зв’язного мовлення.
- •41. Дайте відповідь на питання «Які уявлення про текст формуються в учнів початкових класів?»
- •42. Опишіть методику вивчення елементів ділового мовлення у початкових класах.
- •44. З’ясуйте методику роботи над усним і письмовим переказом.
- •45. Розкажіть про твір як вид вправ із розвитку зв’язного мовлення.
- •46. Опишіть методику підготовки учнів до написання твору.
- •Хід уроку
- •7. Перевірка творів.
- •8. Підсумок уроку.
- •47. Охарактеризуйте мовні помилки учнів, шляхи їх подолання, критерії і норми оцінювання учнівських переказів та творів.
- •48. Розкажіть про сучасні форми перевірки мовних тем (аудіювання, тестування, розгорнуті відповіді на запитання).
- •49. Розкрийте зміст читання як навчального предмета. Висвітліть освітнє, розвивальне та виховне значення уроків читання.
- •50. Розкажіть про становлення методики читання.
- •51. Проаналізуйте підручники з читання, розкажіть про принципи їх укладання.
- •52. Охарактеризуйте способи та види читання.
- •53. Дайте характеристику якостям читання та розкажіть про шляхи їх вдосконалення.
- •54. Опишіть вироблення навичок виразного читання.
- •55. Охарактеризуйте сучасний підхід до вироблення навичок швидкого читання.
- •56. Розкажіть про шляхи вироблення, перевірки та вдосконалення свідомості читання.
- •57. Охарактеризуйте типи уроків класного читання.
- •3.) Комбінований урок
- •4) Позакласне читання
- •58. Опишіть структуру уроку читання в початкових класах.
- •59. З’ясуйте особливості методики опрацювання вірша на уроках читання.
- •60. З’ясуйте особливості методики опрацювання байки на уроках читання.
- •61. З’ясуйте особливості методики опрацювання оповідань на уроках читання.
- •62. З’ясуйте особливості методики опрацювання науково-пізнавальних статей і казки на уроках читання.
- •63. З’ясуйте особливості методики опрацювання малих фольклорних жанрів на уроках читання.
- •64. Розкажіть про підготовчу роботу до сприймання твору на уроках читання.
- •65. Опишіть послідовність роботи за змістом прочитаного твору на уроках читання.
- •66. Розкажіть про розвиток комунікативних умінь учнів на уроках читання.
- •67. Охарактеризуйте методику проведення узагальнюючих уроків читання.
- •69. Опишіть етапи формування читацької самостійності учнів, види роботи, облік та оцінювання позакласного читання учнів.
- •70. Опишіть сучасні технології проведення уроків читання.
2. Зробіть короткий огляд методів навчання грамоти.
Класифікацію всіх існуючих методів здійснюють за двома критеріями:
1) яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово);
2) який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою.
Нерідко у процесі навчання аналітичні і синтетичні дії виконувалися взаємопов’язано.
Буквоскладальний синтетичний метод. Цей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступ-ним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Оволодіння грамотою за буквоскладальним методом являло
собою механічне зазубрювання букв, складів і слів. Сучасному вчителеві слід мати на увазі, що інколи під впливом домашнього навчання в читанні деяких учнів можуть проявитися ознаки буквоскладального методу — так зване побуквене читання.
Складовий синтетичний метод
Цей метод виділився з буквоскладального. Суть його полягає в тому, що одиницею читання виступав склад. Безумовно, порівняно з буквоскладальним методом, його застосування було кроком уперед у вдосконаленні процесу навчання грамоти. Механічне заучування їх у значній кількості було дуже стомливим і нецікавим для дітей. Чималих труднощів зазнавали і вчителі, які користувалися цим методом, оскільки вони повинні були забезпечити учнів значною кількістю карток із готовими складами, які охоплювали б усю різноманітність буквосполук.
Звуковий аналітичний метод в Україні поширились звукові методи, серед яких відомі такі їх різновиди: аналітичний, синтетичний і аналітико- синтетичний. Звуковий аналітичний метод полягав у тому, що учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке
ділили на окремі слова. Запам’ятовувалися вимова і графічне зображення кожного слова, потім слова ділилися на склади, вимову і написання яких діти також запам’ятовували. Тільки після цього зі складів виділялися окремі букви (на письмі) і звуки (усно). В основі цього методу лежали зорові сприйняття. До звукової будови слова учні підходили тільки в результаті значної кількості вправ, спрямованих на запам’ятовування графічного зображення слів і складів.
Звуковий синтетичний метод
Позитивною стороною цього методу було те, що в навчанні читання й письма пропонувалося йти від окремих звуків і букв. Після того як учні засвоювали певну кількість звуків, уміли позначати їх відповідними буквами, розпочиналися
синтетичні вправи на злиття зі звуків складів і на утворення складів із відомих букв.Засвоївши склади та окремі слова з вивченими літерами, учні ознайомлювалися з новою групою звуків і букв. Спосіб читання за цим методом являв собою поступове називання звуків, позначуваних відповідними буквами, наприклад: [л, о, ж, к, а] — ложка. Недолік цього методу полягав у тогочасному неправильному уявленні про співвідношення звуків і букв у російському та українському письмі. Не враховувались також реальні зв’язки між окремими звуками в слові, які можна виявити
тільки у виділених складах.
Звуковий аналітико-синтетичний метод
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слів, а також запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер. Розроблений К. Д. Ушинським метод був спрямований на подолання догматизму й зубріння, які були характерні для процесу навчання грамоти за уквоскладальним методом.
Метод цілих слів. Цей метод полягав у тому, що учні, не знаючи букв, запам’ятовували шляхом зорового сприйняття форми значної кількості односкладових слів без поділу їх на звуки і букви. Такий процес запам’ятовування тривав близько двох місяців. Після цього розпочинався звуковий аналіз слів. У наш час увага до методу навчання грамоти, до проблеми вдосконалення букварів пов’язана з масовим переходом на систематичне навчання дітей із шестирічного віку. Оволодіння грамотою шестирічними школярами має свої особливості порівняно із семирічними дітьми. Ці особливості знаходять своє відображення в сучасному звуковому аналітико-синтетичному методі навчання грамоти, за яким у нашій країні створено нові букварі для шкіл з українською і російською мовами навчання.
Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:
1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення, які дитині необхідно відтворити,
читаючи слово, є тими основними мовними одиницями, якими вона оперує на початковому етапі оволодіння
грамотою;
2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати на основі спостережень за відповідними одиницями живого
мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак;
3) початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови,
так званий добукварний період
