Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ 3.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
650 Кб
Скачать
☆

4. Розкрийте лінгвістичні та психолого-педагогічні принципи «Букваря». Проаналізуйте сучасні підручники з навчання грамоти.

Буквар – початковий підручник, за яким навчаються грамоти. Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма. Для шестирічних першокласників цей процес триває протягом цілого навчального року, що пов’язано з їхніми психологічними, фізичними й фізіологічними особливостями.

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає в доборі таких методичних прийомів, які враховували б особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, сприяли б їхньому всебічному розвитку. Учні повинні оволодіти такими формами роботи:

Аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки.

Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв’язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики навчання грамоти. Сучасна методика навчання грамоти ґрунтується на тому, що первинні уявлення про фонетичні і графічні одиниці учні одержують з опорою на їх істотні ознаки: звуки ми чуємо, вимовляємо, їх можна розрізняти на слух, за способом вимовляння, за відчуттями, які одержуємо від роботи мовленнєвих органів, а букви пишемо, «друкуємо», знаходимо в касі розрізної азбуки, зіставляємо між собою за формою, розміром, наявними в них графічними елементами

Основними мовними одиницями, якими дитина оперує на цьому етапі навчання, є звуки мовлення і букви, слова, речення, текст.

Відомо, що українське письмо є звуко-буквеним. Оволодіння першокласниками читанням і письмом здійснюються не роздільно, а паралельно

Схема аналізу букваря:

  • Вихідні відомості про підручник.

  • Добукварна частина.

  • Букварна частина.

  • Післябукварна частина

  • Художнє і технічне оформлення букваря

  • Висновок про підручник

Під час аналізу добукварної, букварної та післябукварної частини підручника, варто звернути увагу на подані вправи, тексти.

5. Охарактеризуйте періоди навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом. Періоди та етапи навчання грамоти за звуко аналітико-синтетичним методом поділяються на:три періоди — добукварний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.

Добукварния період

Формування загальнонавчальних умінь і навичок. Це передусім такі організаційні та загальномовленнєві уміння й навички: а) зосереджено слухати вчителя і однокласників; б) відповідати на запитання педагога;

Добукварна частина підручника з навчання грамоти (ілюстративний матеріал) дає значні можливості для вироблення у першокласників таких важливих загальнопізнавальних умінь, як виділяти в предметах певні ознаки. Розвиток мовлення у добукварний період удосконалення звуковимови, збагачення словникового запасу дітей, Формування в учнів фонетичного слуху. Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналізу: виділяти речення з мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів. Підготовка руки дитини до письма. Особливим завданням добукварного періоду навчання грамоти, на яке відводяться спеціальні уроки, є підготовка руки дитини до письма.

Велику увагу в цей період учитель має приділити вихованню звички правильно сидіти під час письма, умінню знаходити на парті положення для рук, розташувати зошит, тримати ручку чи олівець. Завершуючи добукварний період навчання грамоти учні набувають таких знань і вмінь:

- правильно вимовляти всі звуки сучасної української літературної мови;

- розрізняти на слух і за способом артикулювання голосні і приголосні звуки;

- знати, що в українській мові є 6 голосних звуків, і вміти назвати їх;

- розрізняти на слух і за артикуляцією тверді й м’які приголосні;

- правильно їх вимовляти — коротко, без призвуків голосних;

- утворювати злиття будь-якого твердого чи м’якого приголосного з голосними звуками (та, то, ту, ти, те; т’а, т’у, т’і, т’о, т’е);

- ділити слова на склади визначати наголошений склад;

- називати послідовно в слові звуки та, користуючись умовними позначеннями (фішками), будувати звуко-складові схеми таких слів.