60. З’ясуйте особливості методики опрацювання байки на уроках читання.

Байка — це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання {мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру. Вперше діти знайомляться з цим жанром в 3 класі – байці властива алегоричність, а дітям наймолодшого шкільного віку властиве конкретне мислення. Подоланню складностей при опрацюванні байки допоможе:

• Використовувати на уроках привабливих для дітей сторін байки як літературного жанру

• Усвідомлення вимог до вивчення байок у початковій школі.

Перед роботою над байкою можна провести бесіду про якогось звіра, згадати, які повадки птахів і тварин. Мета таких бесід – настроїти дітей на слухання тексту з участю звірят, пташок, риб.

Байка схожа на казку, але на відміну від казки, байка переважно віршована.

Успішній роботі над байкою допоможуть картинність образів, влучність виразів, образні характеристики персонажів.

Вимоги при роботі з байкою:

• Розкрити особливості байки як жанру(алегорична розповідь повчального характеру)

• Визначити дійових осіб( люди, предмети, тварини, птахи, риби та інш.)

• Визначити частини з яких складається байка (байка склд. Із двох частин: зображення подій чи розповіді про них і повчання (мораль), що містить поради, настанови)

• Не вживати термін «алегоричність» перед роботою з байкою.

Робота над байкою включає такі компоненти: — сприйняття конкретного змісту; — усвідомлення композиції; — з'ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; — визначення головної думки байки; — розкриття алегорії;(алегорія - обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення; вираження ідеї в предметному обpазi:лисиця — хитpiсть, осел — тупа упертість, вовк — хижацтво.)

— аналіз моралі.

В роботі над байкою слід розглядати змальоване в ній як реальне життя тварин, птахів, риб. Умовність зображуваного стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль.

Етапи роботи над читанням байки збігаються з вивченням оповідань і казок.:

1. Безпосереднє знайомство з твором ( розгляд малюнка, бесіда)

2. Для першого ознайомлення – мовчазне читання з виконанням певного завдання

3. Вибіркове читання

4. Відповіді на запитання

5. Встановлення головної думки

61. З’ясуйте особливості методики опрацювання оповідань на уроках читання.

Оповідання — це невеликий художній твір. Художній тому, що в ньому дається словесний малюнок подій, пов'язаних з життям і діяльності людей, або словесне описується природа.

Словесне змалювання виявляється у тому, що в оповіданні читач знаходить опис зовнішності героя, його поведінки героя, його поведінки. Завдяки цьому створюється загальне уявлення про дійову особу.

Так, читач чітко уявляє одяг Ганнусі, коли ознайомлюється з твором цієї ж назви (автор - В.Нестайко), бо у ньому є такі рядки: „У зозулястій шубці з капором і в білих валянках".

У художньому творі справді художньо змальовано картини природи. Навколишня природа наділяється такими рисами, які властиві людям. У цьому переконують приклади. У творі О.Буцень „Чи є зима?" перша частина починається словами: „Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмари, скоса кинуло промінці на землю. Зазирнув один з них у нірку до старої черепахи, розбудив її". Справді , цікаво: „сонце визирнуло", „промінець зазирнув, розбудив". Незвичайно. У повсякденному житті так не говорять. Але ж так намальовано схід сонця. У цій незвичності малюнка — сутність художнього відтворення природи.

Оповідання, представленні в читанках для 2-4 класів, умовно поділяються на дві групи: оповідання, у яких діють люди, та оповідання про природу і діяльність у ній людей. Першу з них при початковому ознайомленні з твором варто читати самому вчителеві. Другу - можна доручати учням, але не раніше як у 3 класі. Твори, насиченні драматичними подіями ( а це переважно оповідання про людей), краще сприймаються у голосному прочитувані. Оповідання про природу, які не мають виразного емоційного змісту, припустімо давати дітям для мовчазного первинного читання.

Аналіз частин оповідання доцільно вести так, щоб самі діти приходили до відповідних оцінок поведінки персонажів, висловлювали своє ставлення до описуваних подій, не відхиляючи можливості застосування питання, що спонукають дітей до репродуктивної відповіді, слід ширше застосовувати запитання, які змушують учнів думати, порівнювати, зіставляти, оцінювати, робити висновки. Не треба боятися, коли школярі по-різному оцінюють героїв. Не рекомендується одразу є виправляти неправильну характеристику персонажа. Дати йому належну оцінку вчитель ще встигне. Куди важливіше провести з класом розмову про те, як діти розуміють його дії, чому саме так, а не інакше уявляється поведінка героя.

Слід нагадувати дітям вивченні раніше твори, порівнювати їх, спиратися на вже вивчене і засвоєне.