23. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, соціально-економічні наслідки та джерела фінансування бюджету.

Показник бюджетного дефіциту свідчить про перевищення передбачених у бюджеті видатків над постійними доходами, до яких належать податки, збори й обов'язкові платежі, що відпо­відно до бюджетної класифікації вважаються доходами бюджету. Наявність бюджетного дефіциту свідчить, що у плановому бю­джетному році до бюджету зараховані такі видатки держави, які не мають грошового забезпечення. Таке явище є негативним.

за строком виникнення розрізняють плановий і звітний бюджетні дефіцити. Плановий дефіцит слід розуміти як затверджений у за­коні про ДБУ обсяг перевищення видатків над доходами. Звітний бюджетний дефіцит - це фак­тичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту.За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимуше­ним і невимушеним. Вимушений дефіцит пов'язаний із необхід­ністю витрачати коштів більше, ніж можна їх мобілізувати. Невимушений бюджетний дефіцит (іноді його називають свідомим) виникає внаслідок проведення неефективної фінансової політики та некваліфікованого керівництва фінансовою системою. За напрямками дефіцитного фінансування розмежовують активний і пасивний бюджетні дефіцити. Відмінність між цими видами дефіциту полягає в тому, що активний дефіцит дає змогу підштовхнути, активізувати подальший розвиток економіки і зрос­тання капіталу, а пасивний - підпорядковується законам інфляції.

Загалом головною причиною виникнення бюджетного дефі­циту є випередження темпів зростання бюджетних видатків порів­няно зі збільшенням доходів бюджету. Конкретні причини можна об'єднати у такі групи: об'єктивні (або вимушені), суб'єктивні (не­вимушені або свідомі).Об'єктивні причини пов'язані з вимушеними діями держа­ви, у результаті яких виникає необхідність збільшувати видат­ки бюджету за відсутності необхідного обсягу доходів.

Зокрема, об'єктивними причинами є такі:

• надзвичайні обставини (війни, епідемії, стихійні лиха тощо);

• необхідність здійснення великих державних вкладень у роз­виток економіки з метою її структурної перебудови;

• необхідність підвищення рівня доходів громадян у зв'язку з відставанням їхнього обсягу від прожиткового мінімуму та ін.

До суб'єктивних причин, пов'язаних з невимушеними, свідо­мими діями держави, внаслідок яких виникає бюджетний дефіцит, належать такі: кризові явища в економіці; неефективність внутрішніх і зовнішніх фінансово-кредитних зв'язків; наявність значного тіньового сектору в економіці та низька податкова дисципліна; значне зростання і нераціональна структура бюджетних видатків; надмірне збільшення соціальних видатків порівняно з темпа­ми зростання ВВП; надмірні витрати на утримання апарату управління; надмірні витрати на оборону та мілітаризація економіки у мирний період; нездатність влади контролювати фінансову ситуацію у державі; недосконалість, неузгодженість і часті зміни фінансового за­конодавства; корупція в органах державної влади та інші.

Так, спроба позитивного оцінювання впливу бюджетного де­фіциту базувалась на тому, що дефіцити активізують суспільство, впливаючи на нап­рямки наукової думки, стимулюючи законодавчу діяльність, зму­шуючи економити державні кошти, попереджувати і викривати зловживання. Негативне значення: зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, загострює кризу державних фінансів і грошової сис­теми, сприяє зростанню диференціації в доходах окремих верств населення. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впев­неності членів суспільства у майбутньому.

У більшості країн світу, у т. ч. в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що зумовило поглиблення фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і спри­чинюють відволікання значних обсягів фінансових ресурсів з при­ватного сектору. Безконтрольність і зняття питання про законодавче обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисциплі­ни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Бюджетний дефіцит впливає на зменшення обсягу заоща­джень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зростан­ня процентної ставки, обмеження доступності кредитних ресурсів для приватного сектору. В підсумку підвищується обмінний курс національної валюти, що спричинює зменшення обсягів інвести­цій та експорту, збільшення імпорту.