- •2.)Предмет політології
- •10. Основні положення середньовічної політичної концепції (Августин Блаженний, Фома Аквінський).
- •11. Основні ідеї твору «Володар» н. Макіавеллі. Макіавеллізм.
- •12. Т. Гоббс та Дж. Локк про державу та політику.
- •13. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників.
- •14. Політична доктрина марксизму.
- •15. Раціональна ідеологія м. Вебера.
- •16. Політичні концепції хх ст.
- •17. Політичні ідеї т. Мюнцера, ж. Кальвіна, ж. Бодена.
- •18. Утопічний соціалізм (т. Мор, т. Кампанелла).
- •19. Ідеї німецької політико-правової школи (і. Кант, г. Гегель, ф. Ніцше).
- •20. Американська політична думка кін. Хvііі-хіх ст. (б. Франклін, т. Пейн, т. Джеферсон, д. Медісон, а. Гамільтон).
- •21. Розвиток і особливості політико-правової думки Росії хіх-поч.Хх ст.
- •29. Самостійницькі ідеї м. Міхновського. Український інтегральний націоналізм д. Донцова.
- •40. Влада як системоутворюючий чинник політичної системи та функції влади.
- •41. Основні концепції політичної влади.
- •43. Поняття легітимності та принцип поділу влади.
- •45. Теорії політичних систем.
- •46. Функції й типологія політичних систем.
- •48. Поняття держави та теорії її походження.
- •49. Типи, структура і функції держави.
- •50. Форми державного правління та державного устрою.
- •Федерації можуть бути:
- •51. Сутність, типологія та функції політичних еліт.
- •52. Теорії еліт.
- •53. Сучасна політична еліта України, її відмінні риси та особливості формування.
- •54. Сутність, функції та типи політичного лідерства.
- •56. Типологія політичних партій та партійних систем.
- •57. Проблеми становлення партійної системи України.
- •58. Поняття демократії та її роль в політичному процесі.
- •59. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
- •60.Проблеми становлення демократії в Україні.
- •61. Поняття і типологія політичних режимів.
- •62. Поняття та особливості громадянського суспільства. Історія виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства.
- •63. Головні риси громадянського суспільства
- •65. Формування ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •67. Політична культура особи, групи, класу, нації, суспільства. Механізм формування політичної культури.
- •68. Типи політичної культури.
- •69. Поняття політичної ідеології.
- •70. Ідеологія лібералізму та неолібералізму.
- •71. Політична ідеологія консерватизму та неоконсерватизму.
- •72. Політична ідеологія соціалізму та соціал-демократії (відмінності).
- •74. Ідейно-політичні доктрини світових релігій. Модернізація світових релігій як фактор зростання їх ролі у політичному житті.
- •75. Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя і засобів соціалізації людини.
- •76. Концепції взаємин політики і моралі в її історичному розвитку.
- •80.Суспільні функції змі.
- •81.Суперечності сучасного розвитку вітчизняних змі
- •82.Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій
- •83.Етнонаціональні спільноти як суб’єкти й об’єкти політики
- •84.Національний суверенітет і політичне самовизначення нації
- •85. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •86. Класифікації та особливості виборів
- •1. За територіальною ознакою вибори бувають:
- •2. За об'єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:
- •3. За часом проведення вибори поділяють на:
- •4. За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:
- •5. З огляду на правові наслідки вибори поділяють на:
- •87. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів
- •88. Типи виборчих систем
- •89. Проблеми формування виборчої системи України
- •90. Поняття, функції та види політичного маркетингу.
- •91. Дослідження політичного ринку.
- •92. Політичний імідж та політичне рекламування.
- •93. Поняття і функції політичного менеджменту.
- •94. Функціонування команди і менеджмент виборчої кампанії.
- •95. Менеджмент правлячої команди.
- •96. Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави.
- •97. Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу.
- •98. Роль України у світовому співтоваристві.
59. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
Що стосується критеріїв демократичності державної влади, то вчені в якості основного критерію визначають, як правило, можливість участі громадян в управлінні державою, вирішенні державних та суспільних проблем. Крім того, можливість участі громадян в управлінні державою може носити формальний і поверховий характер, коли притаманна демократичним органам основоположна влада концентрується в руках не демократичних, а адміністративних органів.
Найважливішою й загальновизнаною ознакою демократії є юридичне визнання й інституціональне вираження суверенітету народу. Демократія означає юридичне визнання того факту, що тільки народ, а не монарх, духівництво, партійні або державні діячі є офіційним джерелом державної влади. Суверенітет народу виявляється перш за все в тому, що саме народ періодично обирає і в будь-який час оновлює представницькі державні органи, яким належить вища, нормативно-правова, зокрема законодавча, влада.
Поділ державної влади– інша дуже важлива і теж загальновизнана ознака демократії. Без нього не було й не може бути демократії. Поділ влади не є відкриттям ні нового, ні новітнього часів. Він існував в тій або іншій формі завжди
Зосередження основоположних видів влади в руках демократичних органів (тобто таких органів, що обираються, оновлюються і приймають свої рішення за більшістю голосів), а не в руках окремих посадових осіб – важлива й актуальна ознака демократії.
Періодична виборність державних органів та посадових осіб – ця ознака демократії є теж універсальною, незважаючи на те, що не всяка виборність веде до справжньої демократії, а лише та, яка передбачає відповідальність обранців перед виборцями й можливість виборців обновити орган влади або переобрати посадову особу.
Прийняття рішень за більшістю голосів і підкорення меншості більшості.Цей механізм функціонування демократії означає визнання того факту, що в рівних умовах більшість, як правило, частіше має рацію, ніж меншість. І тому меншість повинна підкорятися більшості.
Рівність прав громадян на участь в управлінні державою–ще одна ознака демократії. Вона передбачає: рівне право громадян обирати в державні органи та на державні посади і бути обраними; свободу створення громадянами політичних партій та об'єднань, що відстоюють їх права та інтереси; право на отримання та розповсюдження політичної інформації.
Поняття соціальної демократії включає зрівняння умов життя в соціальному плані, відсутність наслідуваних відмінностей громадян в соціальному стані, доступність кожному всіх видів соціальної діяльності, почестей та звань. Соціальна демократія – це відповідний стан суспільства, спосіб життя.
Економічна демократія – це фактично розподільча демократія, спрямована на забезпечення справедливого розподілу благ та засобів їх отримання, що належать людям та колективам за ту чи іншу працю, виконання тих чи інших трудових обов'язків, на зрівняння економічних можливостей та умов різних верств населення, людей різного віку, дітей, що належать до сімей різного достатку.
Виробнича демократія – демократія, спрямована перш за все на справедливий розподіл трудових обов'язків та праці. Для того щоб виробництво було ефективним, трудові обов'язки зокрема і праця взагалі повинні розподілятися за здібностями. Спосіб розподілу трудових обов'язків та праці, який, як правило, нерозривно пов'язаний з розподілом благ та засобів їх отримання, у випадку його одноосібності часто породжує помилки і зловживання, оскільки будь-яка людина являє собою згусток особистих зв'язків, яких вона ні за яких обставин не зможе (а часто і не хоче) позбавитися. Ось чому виробнича демократія є об'єктивною необхідністю. І ось чому всякого роду ради трудових колективів, спрямовані на надання допомоги керівникам у доборі кадрів, практикуються на підприємствах усіх форм власності щонайменше з XІX століття.
