Дисбіоз кольпобіотопа під час вагітності

Характеризується різним ступенем вираженості і різними поєднаннями таких симптомів, як білі (від серозніх до гнійних) з порушенням запаху (аж до смердючого), свербіння, печіння, діспареунія і ін.

Для діагностики вікорістовують мікроскопічний метод (оцінка по Граму, візначенню ступеня чистоті піхви, типу мікробіоценозу по Е.Ф. Кире) інші методі якісної (ПЛР) і частіше за кількісну (культуральної) діагностику з візначенням діагностичних титрів збудників.

Діагностика бактеріального вагіноза (БВ) заснована на поєднанні таких ознак, як:

• гомогенні, рясні сіро-білі рідкі, адгезірованниє на стінках піхви виділення за відсутності ознак запалення;

• наявність ключовіх клітин при мікроскопічному дослідженні; віявлення в мазаннях мікроорганізмів роду Mobiluncus sp., грамнегатівніх і грам-позітівніх плеоморфніх бактерій

• рН вагінальної рідини > 4,5 (у середньому 5-6);

• "рібній" запах вагінальних виділень до або після додавання 10%-го розчину КОН і індикація у виділеннях тріметіламіна;

• безуспішна попередня терапія вагініту антибіотиками і протізапальнімі препаратами.

Одночасне віявлення трьох з вказаніх критеріїв дозволяє з вісоким ступенем вірогідності діагностувати БВ.

Відсутність або зменшена кількість молочнокисліх бактерій (лактобацил, біфідумбактерій, молочнокисліх стрептококів) в піхві прізводіть до зніження його захисної функції, при цьому рН зрушується у бік лужної реакції. Якщо нормальні значення рН піхви знаходяться в межах 3,7-4,5, то у хворіх БВ величина рН коливається від 5,0 до 7,5 (у середньому 6,2 ± 0,9).

Зміна флори при бактеріальному вагінозі

	Норма	БВ
pH	4,0-4,4	рН > 4,7
Кількість	104 КОЕ/мл	до 1011 КОЕ/мл
Склад	Переважають лактобацили	лактобацил мало, багато анаеробів, мікоплазм, гарднерел

Зникнення лактофлори сприяє заселенню «вільних» екологічних ніш в основному грамнегативними неспоротворними анаеробними мікроорганізмами. Підвищена генерація анаеробів, що виробляють в процесі метаболізму летючі аміни, сприяла появі неприємного запаху «гнилої риби» (позитивний амінотест) у 78% обстежених хворих.

Однією з характерних ознак БВ є виявлення в мазаннях вмісту піхви, забарвлених по Граму, ключових клітинах (КК), які є клітинами епітелію піхви, покриті грам-негативними паличками. КК були виявлені нами у 94% обстежених жінок, тоді як у здорових жінок, незалежно від віку, вони не визначалися.

Поява КК при БВ можна пов'язати з дистрофічними змінами в слизистій оболонці піхви, підвищеним слущиванієм епітелію і посиленою адгезією грамнегативних мікроорганізмів по відношенню до цих клітин. Недостовірним критерієм виявився підрахунок у полі зору лейкоцитів, кількість яких варіювала у вельми широких межах (від 5 - 7 до 30 - 40). На наш погляд, оцінювати лейкоцити у вагінальних мазаннях необхідно не по кількості, а по їх функціональній активності. Цікавим є і той факт, що при БВ не тільки клінічно відсутні ознаки запалення слизистої оболонки піхви, але і при гістологічному дослідженні біоптатов стінки піхви у області заднього зведення не виявлені виражені зміни.

Коли досліджується мазок, забарвлений по Граму, визначенню відносної концентрації морфотіпов бактерій, що характеризують зміну мікрофлори, є прийнятним лабораторним методом діагностики БВ. Культуральне дослідження на Gardnerella vaginalis для діагностики БВ не рекомендується, оскільки не є специфічним.

На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що БВ - це самостійне захворювання, в основі якого лежать дісбіотічеськіє процеси в піхві. Іншими словами, БВ - це дисбактеріоз піхви з характерним симптомокомплексом хворобі. Враховуючи, що у 63% хворих з БВ одночасно був діагностований дисбактеріоз кишечника, можна припустити, що БВ, як і дисбактеріоз шлунково-кишкового тракту - захворювання цілісного організму, а може бути, і єдиний дісбіотічеській процес з домінуючим проявом або в генітальній, або в травній системах.

БВ слід диференціювати перш за все з такими захворюваннями, як неспецифічний вагініт, гонорея, тріхомоноз, кандидоз піхви, синдром Гарднера, синдром Керера, старечий (сенільний) і атрофічний вагініт.