- •12. Наведіть класифікацію вуглеводів.
- •13. Назвіть найбільш важливі функціональні властивості вуглеводів.
- •14, 19. Від чого залежить драглеутворювальна здатність пектинів?
- •Назвіть основні перетворення вуглеводів у харчових технологіях.
- •16. Особливості зброджування різних вуглеводів.
- •Що таке карамелізація цукрів?
- •Розкрийте властивості крохмалів.
- •22. Дайте коротку характеристику гліцеридам.
- •23. Напишіть схему утворення жирів з гліцерину і жирних кислот.
- •24. Гідроліз жирів: суть, умови, продукти гідролізу.
- •20. Які речовини називаються ліпідами?
- •21. Назвіть основні принципи класифікації ліпідів за їхніми фізико-хімічними та біологічними властивостями.
- •25. Переетифікація жирів: суть, умови, продукти переетерифікації.
- •Гідрогенізація жирів: суть, умови, продукти гідрогенізації.
- •29. Яке значення мають фосфоліпіди?
- •30. Які функції поліненасичених жирних кислот в організмі людини?
- •Які хімічні елементи відносяться до макроелементів?
- •Яка роль мінеральних речовин в організмі?
- •Які нутрієнти є джерелами кислих та лужних груп у внутрішньому середовищі?
- •Яка роль кальцію, фосфору в організмі людини?
- •Навіщо організму потрібен натрій і калій? Які продукти багаті на ці макроелементи?
- •Які хімічні елементи відносять до мікроелементів і які їх функції в організмі людини?
- •37. Яку роль відіграє залізо та мідь в організмі людини і в яких харчових продуктах вони містяться?
- •Яка роль йоду в організмі людини?
- •Які види технологічної обробки сировини і харчових продуктів призводять до втрат мінеральних речовин?
- •40, 43. Що таке вітаміни? Приведіть класифікацію вітамінів.
- •Яку фізіологічну роль виконують вітаміни в організмі людини?
- •Що таке гіповітаміноз, авітаміноз, гіпервітаміноз?
- •Наведіть рекомендації щодо збереження вітамінів при приготуванні овочів.
- •46. Друк. Ст. 78-79.
- •47 Дайте загальну характеристику кислот, що входять до складу харчових продуктів.
- •48. Дайте коротку характеристику методів, які дозволяють визначити кислоти у складі продуктів.
- •49. На які класи поділяються ферменти?
- •52. Під впливом яких ферментів змінюються білки у харчових технологіях?
- •Значення оксидоредуктаз у харчових технологіях
Назвіть основні перетворення вуглеводів у харчових технологіях.
Основні перетворення вуглеводів при виробництві харчових продуктів пов'язані з їх гідролізом, клейстеризацією крохмалю, участю у реакціях карамелізації та меланоідиноутворення.
У багатьох харчових технологіях має місце гідроліз олігосахаридів та полісахаридів. Гідроліз дисахаридів має місце при виробництві цукру. При цьому цей процес небажаний так як негативно впливає на вихід продукту і його якість.
У харчових технологіях застосовують кислотний та ферментативний гідроліз полісахаридів.
16. Особливості зброджування різних вуглеводів.
Спиртове бродіння здійснюється завдяки життєдіяльності дріжджів роду Saccharomyces . Сумарно спиртове бродіння описується рівнянням
С6Н1206= 2С02 + 2С2Н5ОН
Проте при спиртовому бродінні завжди в невеликих кількостях утворюються інші речовини: бурштинова, лимонна кислота, суміш амілового, ізоамілового, бутилового та інших спиртів, а також оцтова кислота, оцтовий альдегід, дикетони, гліцерин. Ці домішки негативно впливають на аромат вина, пива, горілки.
Різні цукри по-різному зброджуються дріжджами. Найлегше зброджується дріжджами глюкоза і фруктоза, повільніше - маноза, найповільніше - галактоза, пентози (ксилоза і арабіноза) дріжджами не зброджуються. Серед дисахаридів сахароза і мальтоза легко зброджуються після гідролізу відповідно β-фруктофуранозидазою і α- глюкозидазою, які містяться у дріжджах. Лактоза дріжджами не зброджується, але у разі застосування ферменту β-галактозидаза утворюється глюкоза і галактоза, які з різною швидкістю зброджуються дріжджами.
Другим видом бродіння, яке має важливе значення у харчових технологіях, є молочнокисле бродіння, що здійснюється під дією молочнокислих бактерій:
С6Н1206 = 2СН3-СНОН-СООН
молочна кислота
Що таке карамелізація цукрів?
Карамелізація,- це комплекс реакцій , що відбуваються при нагріванні вуглеводів в присутності невисокої концентрації кислот, лугів, деяких солей, і призводять до утворення коричневих продуктів з карамельним ароматом.
Наприклад, цукор-пісок використовують для отримання "цукрового колеру". Для цього сахарозу в присутності сірчаної кислоти або кислих солей амонію нагрівають до інтенсивного забарвлення. Колер застосовують для забарвлення безалкогольних напоїв, тортів та деяких видів кондитерського тіста.
Розкрийте властивості крохмалів.
Крохмаль – резервний полісахарид формули (С6Н10О5)n. У великих кількостях міститься у ендоспермі зерна пшениці 58-78%, кукурудзи -65-72%, рису 62-85%, картоплі до 30% і інших.
Це біла аморфна речовина, що набухає у гарячій воді з утворенням колоїдного розчину, який при охолодженні перетворюється у клейстер. З розчином йоду дає темно-синє забарвлення.
Розмір крохмального зерна коливається від 2 до 150 мкм. Крохмаль складається із залишків глюкози і містить два полісахариди: амілозу (25%) і амілопектин (75%).
Амілоза має лінійну, нерозгалужену будову, кожна молекула якої містить від 100 до 2000 залишків глюкози. Її молекулярна маса 16000 – 324000 і
більше.
Амілопектин – має розгалужену молекулу яка залежить від виду крохмалю. Середня довжина ланцюга складає 18-24 моносахаридних залишки.
Молекулярна маса досягає декілька мільйонів одиниць.
Декстрини – це полісахариди з меншою молекулярною масою, ніж у
крохмалю, добре розчиняються у воді, мають відновні властивості і дають забарвлення з розчином йоду.
Крохмаль не розчиняється у спирті, ефірі, хлороформі, бензолі. Частково розчиняється у лугах і розчинах солей ( Ca Cl2, солі цинка, магнія і інших металів).
Температура клейстеризації крохмалю 55-750С в залежності від властивостей вихідного зерна.
Ферменти, що розщеплюють крохмаль, називаються амілазами. Є α - і β - амілази.
α - амілаза (декстриногенна) при каталізі утворює декстрини і мальтозу.
Вона здатна перетворити у мальтозу 80-82% крохмалю, швидко гідролізує крохмальний клейстер, на нативний крохмаль не діє.
β - амілаза (сахарогенна, або мальтогенна) гідролізує полісахарид на мальтозу.
Крохмаль широко використовується у харчових технологіях: кондитерській, хлібопекарській, м'ясній, харчоконцентратній.
Із крохмалю одержують спирт, глюкозу, декстрини, патоку. Використовують крохмаль для приготування киселів, пудингів, соусів і інших блюд.
