- •12. Наведіть класифікацію вуглеводів.
- •13. Назвіть найбільш важливі функціональні властивості вуглеводів.
- •14, 19. Від чого залежить драглеутворювальна здатність пектинів?
- •Назвіть основні перетворення вуглеводів у харчових технологіях.
- •16. Особливості зброджування різних вуглеводів.
- •Що таке карамелізація цукрів?
- •Розкрийте властивості крохмалів.
- •22. Дайте коротку характеристику гліцеридам.
- •23. Напишіть схему утворення жирів з гліцерину і жирних кислот.
- •24. Гідроліз жирів: суть, умови, продукти гідролізу.
- •20. Які речовини називаються ліпідами?
- •21. Назвіть основні принципи класифікації ліпідів за їхніми фізико-хімічними та біологічними властивостями.
- •25. Переетифікація жирів: суть, умови, продукти переетерифікації.
- •Гідрогенізація жирів: суть, умови, продукти гідрогенізації.
- •29. Яке значення мають фосфоліпіди?
- •30. Які функції поліненасичених жирних кислот в організмі людини?
- •Які хімічні елементи відносяться до макроелементів?
- •Яка роль мінеральних речовин в організмі?
- •Які нутрієнти є джерелами кислих та лужних груп у внутрішньому середовищі?
- •Яка роль кальцію, фосфору в організмі людини?
- •Навіщо організму потрібен натрій і калій? Які продукти багаті на ці макроелементи?
- •Які хімічні елементи відносять до мікроелементів і які їх функції в організмі людини?
- •37. Яку роль відіграє залізо та мідь в організмі людини і в яких харчових продуктах вони містяться?
- •Яка роль йоду в організмі людини?
- •Які види технологічної обробки сировини і харчових продуктів призводять до втрат мінеральних речовин?
- •40, 43. Що таке вітаміни? Приведіть класифікацію вітамінів.
- •Яку фізіологічну роль виконують вітаміни в організмі людини?
- •Що таке гіповітаміноз, авітаміноз, гіпервітаміноз?
- •Наведіть рекомендації щодо збереження вітамінів при приготуванні овочів.
- •46. Друк. Ст. 78-79.
- •47 Дайте загальну характеристику кислот, що входять до складу харчових продуктів.
- •48. Дайте коротку характеристику методів, які дозволяють визначити кислоти у складі продуктів.
- •49. На які класи поділяються ферменти?
- •52. Під впливом яких ферментів змінюються білки у харчових технологіях?
- •Значення оксидоредуктаз у харчових технологіях
Навіщо організму потрібен натрій і калій? Які продукти багаті на ці макроелементи?
Натрій 4,0-6,0 г.Бере участь у підтриманні осмотичного тиску в тканинних рідинах та крові, в передачі нервових імпульсів, регуляції кислотно-лужної рівноваги, водно-сольового обміну, підвищує активність травних ферментів.
Іони натрію викликають набухання колоїдів тканини, що обумовлює затримання води та протидіє її виділенню.
Організм забезпечується натрієм в основному, за рахунок повареної солі (NaCl): 10 г солі відповідає 4 г натрію.
При надмірному вживанні NaCl погіршується виведення розчинених у воді кінцевих продуктів обміну речовин через нирки, шкіру та інші органи. Затримка води в організмі ускладнює діяльність серцевосудинної системи, сприяє підвищенню кров'яного тиску.
Оптимальним вважають співвідношення натрію до калію 2:1. Кухонна сіль.
Калій 2,5-5,0 г. В організмі людини знаходиться 160-250 г калію, за іншими даними 140 г; 62% в м'язах, 11% у скелеті решта у позаклітинній рідині і плазмі крові. Калій забезпечує осмотичний тиск; бере участь у передачі нервових імпульсів, у перетворенні фосфоропіровиноградної кислоти в піро виноградну, стабілізує і підтримує діяльність серцевих м'язів.
Антагоніст з натрієм (збагачена калієм їжа призводить до підвищеного виділення натрію і навпаки), підтримує водно-сольовий обмін, має сечогінну дію.
Нестача виникає при інтенсивному прийманні сечогінних препаратів. Гіпокаліємія призводить до слабкості м'язів, сонливості, втрати апетиту, тошноти, рвоти, зменшення сечовидділення, запорів, гальмування пульсу, аритмії, артеріальної гіпотонії. З'являється нестерпність до цукру, сухість шкіри та в роті.
Рослинні продукти, курага, банани, родзинки, картопля, (біля шкірки) чорнослив, бобові.
Які хімічні елементи відносять до мікроелементів і які їх функції в організмі людини?
Мікроелементи умовно поділяють на дві групи: абсолютно чи життєво необхідні (кобальт, залізо, мідь, марганець, цинк, йод, бром, фтор) і так звані вірогідно необхідні (алюміній, стронцій, молібден, селен, нікель, ванадій та деякі інші). Мікроелементи називають життєво необхідними якщо при їх відсутності чи нестачі порушується нормальна життєдіяльність організму. Розподіл мікроелементів в організмі залежить від їх хімічних властивостей.
Наприклад, залізо є складовою частиною гемоглобіну, міоглобіну та ін. дихальних пігментів, тобто речовин які беруть участь у поглинанні і транспорті кисню в усі тканини організму; атоми міді входять в активний центр ряду ферментів і т. д.
Дія мікроелементів може бути і опосередкованою – через вплив на інтенсивність чи характер обміну речовин. Наприклад, магній, цинк, йод впли вають на ріст і їх недостатнє надходження в організм гальмує нормальний фізичний розвиток людини.
Наприклад, молібден, мідь, манган беруть участь у репродуктивній функції і їх нестача негативно впливає на цю сторону життєдіяльності людини.
Нестача чи надлишок будь-яких МР викликає порушення обміну речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, що призводить до ряду захворювань.
