- •В.В. Ткачов, г. Грулер, н. Нойбергер, с.М. Проценко, м.В. Козарь
- •Передмова
- •Загальні поняття й структура систем керування
- •Дискретні або цифрові ск
- •Основи обчислювальної техніки
- •Основи булевої алгебри
- •Базові логічні елементи
- •Реалізація логічних елементів (ле)
- •Діодні логічні елементи
- •Транзисторні логічні елементи
- •Комбінаційні пристрої
- •Дешифратори, мультиплексори, демультиплексори
- •Арифметичні пристрої Напівсуматор
- •Повні двійкові суматори
- •Однорозрядний двійковий суматор
- •Багаторозрядний суматор
- •Арифметико-логічні пристрої
- •Цифрові пристрої послідовністного типу Тригери
- •Регістри
- •Паралельний регістр
- •Послідовний регістр
- •Лічильники
- •Підсумовуючі двійкові лічильники
- •Організація пам'яті
- •Оперативні запам'ятовувальні пристрої
- •Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Методи й способи реалізації дискретних і цифрових су
- •Контрольні запитання
- •2. Загальні відомості про мікроконтролери
- •Структура й функціональні можливості базової моделі мcs-51 (мк51)
- •Програмно доступні ресурси мк51
- •Методи адресації в мк51
- •Система команд мк51
- •Арифметичні команди
- •Логічні команди
- •Команди пересилання
- •Команди передачі керування
- •Команди роботи з бітами
- •Контрольні запитання
- •3. Порти вводу/виводу інформації
- •Контрольні запитання
- •4. Організація переривань
- •Контрольні запитання
- •5. Організація тимчасових затримок у мікропроцесорних системах
- •Контрольні запитання
- •Правила написання програм для мк 51
- •Компілятор для мікроконтролерів сімейства мк51
- •Синтаксис мови асемблера
- •Директиви асемблера
- •Обчислення під час транслювання
- •Порівняння під час транслювання
- •Повідомлення про помилки асемблювання
- •Методика роботи з компілятором x8051
- •Діалоговий режим
- •Режим командного рядка
- •6.8. Редактор зв'язків для компілятора мікроконтролера сімейства мк51
- •Приклади вводу інформації з дискретних датчиків
- •Організація передачі інформації в послідовному форматі в мікропроцесорних системах (мпс)
- •Принципи передачі інформації з послідовного каналу зв'язку
- •Послідовний інтерфейс у мікроконтролері мсs51
- •Режим роботи 0
- •Контрольні запитання
- •9. Послідовні шинні системи (канали зв'язку)
- •Загальні поняття про електронні шинні системи
- •Різновиди послідовних шинних систем
- •Окремі приклади інтерфейсів та послідовних шин
- •Інтерфейс rs 232
- •Визначення логічного рівня
- •Розведення контактів та сигналів
- •Довжина кабелю
- •З’єднання rs 485
- •Концепція шини
- •Передача даних на рівні розрядів
- •Керування доступом до спільного ресурсу (розподіл доступу до шини) та тактова синхронізація
- •Адресація користувачів шини ( I 2c – блоки)
- •Can (Controller Area Network –мережа контролерів)
- •Фізичні характеристики
- •Характеристики протоколу рівня передачі бітів
- •Протоколи застосування на базі can
- •Основні характеристики can
- •Контрольні запитання
- •Приклади розробки систем керування на базі мк-51
- •Система керування з неперервними характеристиками
- •Система керування кроковим двигуном
- •Практична частина Лабораторна робота №1
- •Методика виконання.
- •Вихідні дані для програми:
- •Лабораторна робота №2
- •Індивідуальні задання:
- •Лабораторна робота №3
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань
- •Лабораторна робота №5 Дослідження тимчасових затримок у мп системах
- •Приклад:
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань.
- •Лабораторна робота №6
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №7 Дослідження послідовного інтерфейсу в
- •Методика виконання.
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Для нотаток
Оперативні запам'ятовувальні пристрої
Основою елементарної комірки ОЗП є тригер. На рис. 1.32 зображена її функціональна схема. Запам'ятовування й зберігання інформації відбувається в D -тригері, який має динамічний вхід синхронізації із записом інформації за фронтом синхросигналу. Вихід тригера увімкнено через електронний ключ (ЕК), що реалізує лінію із трьома станами.
Рис. 1.32. Елементарна комірка ОЗП
Функціональна схема ЕК показана на рис. 1.33. Якщо на керуючому вході
OE присутній сигнал високого рівня, то транзистори
VT1
й VT 4
замкнені й
вихідна лінія перебуває у високоімпедансному стані. Еквівалентно це показано у вигляді розімкнутих ключів. Низький рівень сигналу призводить до відмикання транзисторів VT1, VT 4 . На вихідній лінії буде сигнал такого самого рівня, що й на вході. Оскільки ключ, виконаний на транзисторах VT 2 , VT 3 , інвертує сигнал,
для забезпечення функції повторення є інвертор на елементі
D2 .
37
Рис. 1.33. Електронний ключ
Організація комірки пам'яті у такий спосіб дає можливість об'єднати її вхід і вихід на одній лінії даних Di . Для керування записом і читанням інформації є керуючі сигнали WR й RD . Сигнал WR подається на синхровхід тригера, а сигнал RD – на вхід керування електронним ключем OE . Тимчасові діаграми запису й читання наведені на рис. 1.34.
Di
t
WR
t
tWR
а)
Di
t
RD
t
t1 t2
б)
Рис. 1.34. Тимчасові діаграми: а) запис ОЗП; б) читання ОЗП
При записі інформації дані виставляються на лінію Di , після чого формується строб-імпульс на лінії WR . Установка або скидання тригера
відбувається за фронтом строб-імпульсу tWR . Під час читання інформації дані
із тригера виставляються на лінію Di в проміжку часу між дії сигналу RD .
t1 t2
та у момент
Для організації багаторозрядного ОЗП елементарні, однорозрядні
комірки пам'яті необхідно об'єднати в реєстрові структури. На рис. 1.35 зображена функціональна схема 8-розрядного ОЗП ємністю 2n . Вибір конкретної лінійки пам'яті проводиться за допомогою дешифратора адреси, на
виходи якого подається відповідна адресна комбінація
A0...An . Таким чином,
38
В ОЗП є три керуючих входи. Для запису або читання – входи WR , RD , для дозволу роботи дешифратора – CS . Декодування адреси й установка 1 на одному з виходів дешифратора відбувається тільки під час подачі сигналу нульового рівня на вхід CS . Високий рівень на одному з виходів дешифратора дозволяє проходження сигналу WR або RD до відповідної лінійки комірок в ОЗП. За сигналом WR проводиться паралельний запис у пам’ять інформації із
шини даних
D0...D7 , а за сигналом RD – читання або видача на шину даних
інформації з пам'яті.
D7 D1 D0
D RAM
WR
D RAM
WR
D RAM
WR
A0 A0 DC
A1 A1
An An
CS
OE
0
1
2^n
RD
&
&
D RAM
WR RD
&
&
D RAM
WR
RD
D RAM
WR RD
D RAM
WR
RD
D RAM
WR RD
D RAM
WR
WR 1
RD 1
RD RD RD
&
&
39
Рис. 1.35. Організація багаторозрядного ОЗП
Умовне зображення ОЗУ й тимчасові діаграми його роботи зображені на рис. 1.36. З діаграм можна побачити, що в першу чергу повинна виставлятися адреса комірки пам'яті, потім сигнал CS і далі під час читання сигнал RD , а при записі – спочатку дані й тільки після цього сигнал WR .
