- •В.В. Ткачов, г. Грулер, н. Нойбергер, с.М. Проценко, м.В. Козарь
- •Передмова
- •Загальні поняття й структура систем керування
- •Дискретні або цифрові ск
- •Основи обчислювальної техніки
- •Основи булевої алгебри
- •Базові логічні елементи
- •Реалізація логічних елементів (ле)
- •Діодні логічні елементи
- •Транзисторні логічні елементи
- •Комбінаційні пристрої
- •Дешифратори, мультиплексори, демультиплексори
- •Арифметичні пристрої Напівсуматор
- •Повні двійкові суматори
- •Однорозрядний двійковий суматор
- •Багаторозрядний суматор
- •Арифметико-логічні пристрої
- •Цифрові пристрої послідовністного типу Тригери
- •Регістри
- •Паралельний регістр
- •Послідовний регістр
- •Лічильники
- •Підсумовуючі двійкові лічильники
- •Організація пам'яті
- •Оперативні запам'ятовувальні пристрої
- •Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Методи й способи реалізації дискретних і цифрових су
- •Контрольні запитання
- •2. Загальні відомості про мікроконтролери
- •Структура й функціональні можливості базової моделі мcs-51 (мк51)
- •Програмно доступні ресурси мк51
- •Методи адресації в мк51
- •Система команд мк51
- •Арифметичні команди
- •Логічні команди
- •Команди пересилання
- •Команди передачі керування
- •Команди роботи з бітами
- •Контрольні запитання
- •3. Порти вводу/виводу інформації
- •Контрольні запитання
- •4. Організація переривань
- •Контрольні запитання
- •5. Організація тимчасових затримок у мікропроцесорних системах
- •Контрольні запитання
- •Правила написання програм для мк 51
- •Компілятор для мікроконтролерів сімейства мк51
- •Синтаксис мови асемблера
- •Директиви асемблера
- •Обчислення під час транслювання
- •Порівняння під час транслювання
- •Повідомлення про помилки асемблювання
- •Методика роботи з компілятором x8051
- •Діалоговий режим
- •Режим командного рядка
- •6.8. Редактор зв'язків для компілятора мікроконтролера сімейства мк51
- •Приклади вводу інформації з дискретних датчиків
- •Організація передачі інформації в послідовному форматі в мікропроцесорних системах (мпс)
- •Принципи передачі інформації з послідовного каналу зв'язку
- •Послідовний інтерфейс у мікроконтролері мсs51
- •Режим роботи 0
- •Контрольні запитання
- •9. Послідовні шинні системи (канали зв'язку)
- •Загальні поняття про електронні шинні системи
- •Різновиди послідовних шинних систем
- •Окремі приклади інтерфейсів та послідовних шин
- •Інтерфейс rs 232
- •Визначення логічного рівня
- •Розведення контактів та сигналів
- •Довжина кабелю
- •З’єднання rs 485
- •Концепція шини
- •Передача даних на рівні розрядів
- •Керування доступом до спільного ресурсу (розподіл доступу до шини) та тактова синхронізація
- •Адресація користувачів шини ( I 2c – блоки)
- •Can (Controller Area Network –мережа контролерів)
- •Фізичні характеристики
- •Характеристики протоколу рівня передачі бітів
- •Протоколи застосування на базі can
- •Основні характеристики can
- •Контрольні запитання
- •Приклади розробки систем керування на базі мк-51
- •Система керування з неперервними характеристиками
- •Система керування кроковим двигуном
- •Практична частина Лабораторна робота №1
- •Методика виконання.
- •Вихідні дані для програми:
- •Лабораторна робота №2
- •Індивідуальні задання:
- •Лабораторна робота №3
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань
- •Лабораторна робота №5 Дослідження тимчасових затримок у мп системах
- •Приклад:
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань.
- •Лабораторна робота №6
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №7 Дослідження послідовного інтерфейсу в
- •Методика виконання.
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Для нотаток
Індивідуальні задання:
Варіант 1. Написати програму, яка обчислює двобайтову суму елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 50Н. Довжина вихідного масиву – 12 однобайтових елементів.
Варіант 2. Написати програму, яка виконує множення елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 80Н на 25, і двобайтовий добуток зберігає у вигляді масиву у внутрішній пам'яті даних з адреси 30Н. Довжина вихідного масиву – 8 однобайтових елементів.
Варіант 3. Написати програму, яка виконує сортування елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 70Н. Парні елементи зберігаються у внутрішній пам'яті даних з адреси 30Н, а непарні – в зовнішній пам'яті даних з адреси 50Н. Довжина вихідного масиву – 10 однобайтових елементів.
Варіант 4. Написати програму, яка виконує ділення елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 80Н, на 3. Ціле від ділення зберігається у внутрішній пам'яті даних з адреси 50Н, а залишок – у зовнішній пам'яті даних з адреси 20Н. Довжина вихідного масиву – 15 однобайтових елементів.
Варіант 5. Написати програму, яка виконує додавання за модулем 2 елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 20Н із умістом комірки пам'яті за адресою 55Н. Довжина вихідного масиву – 12 однобайтових елементів. Результат розмістити за адресою 30Н.
Варіант 6. Написати програму, яка виконує додавання елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 100Н із умістом комірки пам'яті за адресою 25Н, і результат зберігає у вигляді масиву у внутрішній пам'яті даних з адреси 30Н. Довжина вихідного масиву – 10 однобайтових елементів.
Варіант 7. Написати програму, яка виконує сортування елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 50Н. Негативні елементи зберігаються у внутрішній пам'яті даних з адреси 20Н, а позитивні – в зовнішній пам'яті даних з адреси 60Н. Довжина вихідного масиву 10 однобайтових елементів. Ознакою негативного числа є 1 в D7.
Варіант 8. Написати програму, яка виконує множення елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 80Н, на 5. Результат зберігається у внутрішній пам'яті даних з адреси 50Н. Довжина вихідного масиву – 15 однобайтових елементів.
Варіант 9. Написати програму, яка виконує логічне додавання елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 30Н із константою А5Н. Довжина вихідного масиву – 9 однобайтових елементів. Результат розмістити за адресою 40Н.
Варіант 10. Написати програму, яка виконує сортування елементів масиву, розташованого в пам'яті програм з адреси 50Н. Елементи, що більше 30Н, зберігаються у внутрішній пам'яті даних з адреси 20Н, інші – в зовнішній пам'яті даних з адреси 60Н. Довжина вихідного масиву – 10 однобайтових елементів.
Лабораторна робота №3
Написання програми керування комбінаційним автоматом табличним способом
Ціль роботи: вивчити використання теорії цифрових автоматів для формалізації написання програм комбінаційних автоматів.
Вихідні дані. Вхідні сигнали для семисегментного індикатору надходять на розряди порту Р1.0-Р1.3, а керування індикатором здійснюється з порту 2 через буферний підсилювач.
Написати програму перекодування двійкового значення, які надходить з порту Р1, у значення, що відповідають цифрам шістнадцяткового алфавіту, котрі відображаються на семисегментному індикаторі. Підключення виходів порту Р2 до індикатору зображено на рис. 3.3.
Теоретичні відомості. Дешифратори будуються на основі масивів вихідних сигналів, розташовуваних у пам'яті програм. Звертання до потрібного елемента масиву здійснюється заданням зсуву відносно до початку масиву.
Розв'язок: Запишемо таблицю істинності для дешифратора (табл. 1).
Істинності для дешифратора
Таблиця 1
172
Входи |
Виходи |
Символ |
||||||||||
P1.3 |
P1.2 |
P1.1 |
P1.0 |
P2.7 |
P2.6 |
P2.5 |
P2.4 |
P2.3 |
P2.2 |
P2.1 |
P2.0 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
4 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
5 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
6 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
7 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
8 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
9 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
A |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
B |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
C |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
D |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
E |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
F |
Сформуємо в пам'яті програм контролера масив значень байта виводу згідно табл. 1 (мітка BEGDIM), які потрібно вивести на індикатор для формування шістнадцяткових цифр від 0 до F. Текст підпрограми, яка реалізує дешифратор, наведено нижче.
173
DEСOD: MOV DPTR,#BEGDIM ; заносимо в DPTR адресу першого
; елемента масиву
MOV A,P1 ; уводимо вхідні сигнали
ANL A,#0FH ; маскуємо старші розряди вхідних
; сигналів, одержуємо зсув в
; таблиці для даної комбінації
MOVC A,@A+DPTR ; заносимо в акумулятор значення
; елемента масиву, відповідного
; вхідному коду
MOV P2,A ; виводимо значення в порт
BEGDIM:
DB
3FH,
06H,
5BH,
4FH,
;
0,
1,
2,
3
DB
66H,
6DH,
7DH,
07H,
;
4,
5,
6,
7
DB
7FH,
6FH,
77H,
7CH,
;
8,
9,
A,
B
DB
39H,
5EH,
79H,71H
;
C,
D,
E,
F
У даній програмі вхідне значення коду, утвореного вхідними сигналами, перетвориться в зсув для масиву вихідних значень. Потім за його допомогою зчитуємо з таблиці значення й виводимо у вихідний порт.
