- •В.В. Ткачов, г. Грулер, н. Нойбергер, с.М. Проценко, м.В. Козарь
- •Передмова
- •Загальні поняття й структура систем керування
- •Дискретні або цифрові ск
- •Основи обчислювальної техніки
- •Основи булевої алгебри
- •Базові логічні елементи
- •Реалізація логічних елементів (ле)
- •Діодні логічні елементи
- •Транзисторні логічні елементи
- •Комбінаційні пристрої
- •Дешифратори, мультиплексори, демультиплексори
- •Арифметичні пристрої Напівсуматор
- •Повні двійкові суматори
- •Однорозрядний двійковий суматор
- •Багаторозрядний суматор
- •Арифметико-логічні пристрої
- •Цифрові пристрої послідовністного типу Тригери
- •Регістри
- •Паралельний регістр
- •Послідовний регістр
- •Лічильники
- •Підсумовуючі двійкові лічильники
- •Організація пам'яті
- •Оперативні запам'ятовувальні пристрої
- •Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Методи й способи реалізації дискретних і цифрових су
- •Контрольні запитання
- •2. Загальні відомості про мікроконтролери
- •Структура й функціональні можливості базової моделі мcs-51 (мк51)
- •Програмно доступні ресурси мк51
- •Методи адресації в мк51
- •Система команд мк51
- •Арифметичні команди
- •Логічні команди
- •Команди пересилання
- •Команди передачі керування
- •Команди роботи з бітами
- •Контрольні запитання
- •3. Порти вводу/виводу інформації
- •Контрольні запитання
- •4. Організація переривань
- •Контрольні запитання
- •5. Організація тимчасових затримок у мікропроцесорних системах
- •Контрольні запитання
- •Правила написання програм для мк 51
- •Компілятор для мікроконтролерів сімейства мк51
- •Синтаксис мови асемблера
- •Директиви асемблера
- •Обчислення під час транслювання
- •Порівняння під час транслювання
- •Повідомлення про помилки асемблювання
- •Методика роботи з компілятором x8051
- •Діалоговий режим
- •Режим командного рядка
- •6.8. Редактор зв'язків для компілятора мікроконтролера сімейства мк51
- •Приклади вводу інформації з дискретних датчиків
- •Організація передачі інформації в послідовному форматі в мікропроцесорних системах (мпс)
- •Принципи передачі інформації з послідовного каналу зв'язку
- •Послідовний інтерфейс у мікроконтролері мсs51
- •Режим роботи 0
- •Контрольні запитання
- •9. Послідовні шинні системи (канали зв'язку)
- •Загальні поняття про електронні шинні системи
- •Різновиди послідовних шинних систем
- •Окремі приклади інтерфейсів та послідовних шин
- •Інтерфейс rs 232
- •Визначення логічного рівня
- •Розведення контактів та сигналів
- •Довжина кабелю
- •З’єднання rs 485
- •Концепція шини
- •Передача даних на рівні розрядів
- •Керування доступом до спільного ресурсу (розподіл доступу до шини) та тактова синхронізація
- •Адресація користувачів шини ( I 2c – блоки)
- •Can (Controller Area Network –мережа контролерів)
- •Фізичні характеристики
- •Характеристики протоколу рівня передачі бітів
- •Протоколи застосування на базі can
- •Основні характеристики can
- •Контрольні запитання
- •Приклади розробки систем керування на базі мк-51
- •Система керування з неперервними характеристиками
- •Система керування кроковим двигуном
- •Практична частина Лабораторна робота №1
- •Методика виконання.
- •Вихідні дані для програми:
- •Лабораторна робота №2
- •Індивідуальні задання:
- •Лабораторна робота №3
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань
- •Лабораторна робота №5 Дослідження тимчасових затримок у мп системах
- •Приклад:
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань.
- •Лабораторна робота №6
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №7 Дослідження послідовного інтерфейсу в
- •Методика виконання.
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Для нотаток
Базові логічні елементи
Найпростішою є функція заперечення, значення якої завжди протилежно значенню аргументу. Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
y x.
(1.5)
Функція заперечення, а відповідно й логічна операція «НІ» є унарною, тобто має всього один аргумент. Таблиця істинності цієї функції, умовна позначка елемента «НІ» і його тимчасові діаграми наведені на рис. 1.2.
Інверсія мовою дискретної або цифрової техніки означає, що значення вихідного сигналу y завжди протилежно значенню вхідного x.
Логічні функції кон'юнкції і диз'юнкції є бінарними, тому що являють собою результати дій більше ніж над однією змінною.
x
x
1
0 1 y
1 0
t
а) б) в)
Рис. 1.2. Елемент «НІ»: а) таблиця істинності; б) умовне зображення; в) тимчасові діаграми
Аналітична форма запису функції кон’юнкції двох аргументів вигляд:
x1 і
x2 має
y x1 x2
або
y x1 x2
або
y x1 & x2 . (1.6)
11
Функція кон’юнкції дійсна або дорівнює 1 тоді й тільки тоді, коли всі її аргументи набувають істинного значення або дорівнюють 1.
Логічний елемент, що реалізує функцію кон’юнкції, називають кон’юнктором або елементом «І». На рис. 1.3 наведені: (а) – таблиця істинності; (б) – умовне зображення; (в) – тимчасові діаграми двовходового кон’юнктора.
Елементи «І» часто використовують для керування потоком інформації. При цьому на один з його входів надходять сигнали, що несуть деяку інформацію, а на інший – керуючий сигнал: пропустити інформацію – 1, не пропустити – 0.
Функція заперечення кон’юнкції («І – НІ») одержується шляхом інвертування самої функції кон’юнкції. Запис такої функції має вигляд:
y
x1
x2
. (1.7)
t
x1
x2
y x2
&
y=x1·x2
1 1 1 y
t
а) б) в)
Рис. 1.3. Елемент «І»: а) таблиця істинності, б) умовне позначення, в) тимчасові діаграми
Умовне зображення елемента «І – НІ» й таблиця істинності функції (1.7)
наведені на рис. 1.4.
&
x2
0 0 1
0 1 1
1 0 1
1 1 0
x1 y=x1·x2
а) б)
Рис. 1.4. Елемент «І – НІ»:
а) таблиця істинності, б) умовне зображення
Аналітична форма запису функції диз'юнкції двох аргументів вигляд:
x1 і
x2 має
y x1 x2
або
y x1 x2 . (1.8)
12
Функція диз'юнкції істинна або дорівнює 1, якщо хоча б один з її аргументів набуває істинного значення або дорівнює 1. Така функція часто називається функцією логічного додавання. Логічний елемент, що реалізує функцію диз'юнкції, називають диз’юнктором або елементом «АБО». На рис.
1.5 для нього наведені: (а) – таблиця істинності; (б) – умовне зображення; (в) –
тимчасові діаграми.
Функція заперечення диз'юнкції («АБО – НІ») одержується шляхом інвертування самої функції диз'юнкції і її запис має вигляд:
y
x1
x2
. (1.9)
x1
t
x1
x2 y x2
1
y=x1+x2
1 1 0 y
t
а) б) в)
Рис. 1.5. Елемент «АБО»: а) таблиця істинності, б) умовне позначення, в) тимчасові діаграми
Умовне зображення елемента «АБО – НІ» й таблиця істинності функції
(1.9) наведені на рис. 1.6.
1
x2
0 0 1
0 1 0
1 0 0
1 1 0
x1 y=x1+x2
а) б)
Рис. 1.6. Елемент «АБО – НІ»:
а) таблиця істинності; б) умовне зображення
Функція «додавання за модулем два» (М2) найчастіше використовується як функція двох аргументів. У цьому випадку її називають також функцією
«нерівнозначності». Аналітична форма запису такої функції має вигляд:
y= x1 x2
(1.10)
Назва функції пов'язана з тим, що
x1 x2
є арифметичною сумою
двійкових чисел
x1 і
x2 в межах одного розряду: 0+0=0; 0+1=1; 1+0=1; 1+1=10.
13
Функція М2 має деяку властивість, яку корисно знати.
а) б) в)
x1
x2
x1
x2
x1
x2
(1.11)
При інвертуванні одного з аргументів уся функція інвертується. У цьому
випадку реалізується логічна функція «рівнозначності»
x1 x2 . Вона дорівнює
одиниці, якщо
x1 x2 . Очевидні також і співвідношення (12).
x 0 x;
x 1 x
x x 0
x x 1
(1.12)
14
