- •1.Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4. Виборча система сучасної України
- •5.Виборчі технології
- •6.Види політичної стабільності
- •7.Види та напрями політики
- •8.Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадянське суспільство сутність та структурні елементи
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вовчення політики
- •18.Зовнішньополітичні пріорітети України
- •19.Інформаційне суспільство
- •20.Критерії загального виборчого права.Голосування.Цензи.
- •21.Легальність та легітимність політичної влади.
- •22.Методи вирішення політичних конфліків
- •23.Модернізація:поняття та теорії модернізації
- •24.Нація як суб»єкт політики
- •25.Об»єднання громадян:різновиди, методи впливу на владу
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27.Основні елементи політичної культури
- •28.Основні концепції походження держави
- •29.Основні методологічні підходи до визначення політики(або влади)
- •30.Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки.
- •31.Основні суб»єкти політики
- •32.Основні теоретичні моделі політичних систем(д.Істон, алмонд, Дойч)
- •33.Основні теорії виникнення тоталітаризму
- •34.Основні форми правління
- •35.Основні функції політики
- •36.Особистість як суб»єкт політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в Україні
- •39.Політична етика:Визначення та зміст
- •40.Політична ідеологія:поняття, типологія
- •41.Політична поведінка особи та фактори, що її зумовлюють.
- •42.Політична психологія:визначення, зміст, основні проблеми
- •43.Політичний процес:зміст, суб»єкти
- •45.Поняття об»єднання громадян, гр.Організація та політ.Партія.
- •46.Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення
- •48.Поняття стратегії та татики
- •49.Поняття та ознаки партії
- •50.Поняття та типи політичної участі
- •51.Предмет політології
- •52.Принципи правової держави
- •53.Причини та умови виникнення сучасного тероризму
- •54.Проблеми політичної еліти в науці. Платон, Арістотель, Макіявелі, Конфуцій.
- •55.Ресурси політичної влади:різновиди та типологія
- •56.Реформа, революція, переворот, трансформація.
- •57.Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу
- •59.Роль змі в політиці.Їх основні функції
- •60.Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •61.Система міжнародних політичних відносин
- •62.Соціальне партнерсво: зміст та значення
- •63.Способи рекрутування в еліту:антрепнерська система і система гільдій.
- •64.Стилі лідерства.Визначення та типологія.
- •65.Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68.Струкрурні елементи політичної системи
- •69.Суб»єкти політичної влади:соціальні, інституціональні і функціональні
- •70.Суб»єкти та об»єкти політики
- •71.Суспільно-політичні рухи:визначення, типологія, особливості
- •72.Сутність демократії:цінності, інститути, процедури
- •74.Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75.Сутність соціальної держави
- •76.Сутність і співвідношення понять геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78.Сутність, структура та рівні політичноої свідомості
- •79.Сучасний радикалізм.Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80.Теорії демократії
- •81.Теорії еліт
- •82.Теорії конфліктів
- •83.Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85.Тероризм як чинник сучасної політики
- •86.Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки кожної виборчої системи.
- •87.Типи партійних систем. Їх характеристика.
- •88.Типи політичних культури
- •89.Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90.Типологія політичних конфліктів
- •91.Типологія політичних систем
- •92.Форми демократії
- •93.Форми державного устрою
- •94.Форми тоталітарних режимів
- •95.Функції політичних партій
- •96.Функції політичного лідера
- •97.Функції політичної влади
- •98.Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні.
45.Поняття об»єднання громадян, гр.Організація та політ.Партія.
Об'є́днання громадя́н — добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Відповідно до ст. 36 Конституції України, Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для спільного здійснення або захисту своїх прав та свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних, та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я, населення або захисту прав та свобод інших людей.
Громадська організація — як об'єднання громадян утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).
Политическая па́ртия (греч. Πολιτική — «искусство управления государством»; лат. pars — «часть») — особая общественная организация (объединение), непосредственно ставящая перед собой задачи овладеть политической властью в государстве или принять в ней участие через своих представителей в органах государственной власти и местного самоуправления. Большинство партий имеют программу: выразитель идеологии партии, перечень её целей и способов их достижения.
46.Поняття володарюючої еліти, її структура
Політична еліта - включає в себе керівників держави, членів уряду, депутатів законодавчого органу, тобто тих, хто безпосередньо приймає політичні рішення на державному рівні. У більш широких трактуваннях до неї відносять і політичні фігури середньої ланки, значущі для регіональної політики.
два основні типи еліт — відкриту й закриту.
Відкрита еліта. Вона допускає спонтанний приплив нових членів, піддаючи при цьому остракізмові (засудженню) порушення встановлених правил. Вирішальним критерієм підбору є особисті якості, досягнення у сфері діяльності, якою займається претендент, значна популярність (спосіб підбору конкурсний). Посадовими вимогами є компетентність, професіоналізм (посаду слід обіймати відповідно до особистих якостей — моральних, професійних тощо). Вагоме значення має громадська думка.
Закрита еліта. Характерна для тоталітарного режиму і має такі ознаки:
· члени еліти не піддаються остракізмові за порушення дисципліни;
· головне в підборі — відданість вождеві з урахуванням особистих якостей;
· спосіб підбору — кадрова політика партії та влади;
· заперечує спонтанність формування;
· посадова вимога — точне виконання директив керівництва;
· ігнорує громадську думку,.
У західній політології еліту поділяють:
- за особистими якостями — на статичну і виконавчу;
- за типом впливу — на професійну і групову;
- залежно від форми правління — на традиційну, внутрішню і зовнішню;
- за стилем правління — демократичну, ліберальну, авторитарну.
Що ж до добору еліт, то К. Мангайм визначає три типи:
· на основі крові;
· на основі приватної власності;
· на основі інтелектуальної продуктивності.
Володарюючи еліта складається з таких елементів:
економічна еліта - група людей, яка контролює головні економічні ресурси суспільства: великі власники, можновладці і провідні менеджери фінансово-промислових корпорацій тощо. Вони виступають найбільш відчутною групою тиску на владу, використовуючи для цього як безпосередні контакти з політиками, так і підконтрольні собі ЗМІ і гроші, направлені на фінансування партій і виборчих компаній;
військова еліта - генералітет і вище офіцерство. Вплив на владу визначається концентрацією в її руках значної кількості засобів знищення і людей, готових за першим наказом їх використати, а також мірою мілітаризму самого суспільства;
бюрократична еліта - чиновники державного апарату, їх роль і вплив обумовлюється участю в процесі підготовки і реалізації важливих політичних рішень;
ідеологічна еліта - видатні діячі культури, науки, представники мас-медіа, що формують ідеологію суспільства і свідомість мас;
власне політична еліта - включає в себе керівників держави, членів уряду, депутатів законодавчого органу, тобто тих, хто безпосередньо приймає політичні рішення на державному рівні. У більш широких трактуваннях до неї відносять і політичні фігури середньої ланки, значущі для регіональної політики
