- •Характеристика галузей п. Науки. Предмет вивчення загальної, соціальної, вікової та педагогічної п.
- •4. Поняття про психіку. Основні функції і прояви психіки людини. Психіка, організм і оточуюче середовище, їх взаємозв’язки.
- •6. Діяльність - це внутрішня і зовнішня активність людини, яка спрямована на особистісні зміни, трансформація предметів та явищ залежно від потреб людини, а також створення нових.
- •12. Почуття та емоції.
- •14. Відчуття
- •За характером відображення і місцем розташування рецепторів прийнято поділяти відчуття на 4 групи:
- •16. Увага.
- •17 Пам'яттю називається запам'ятовування, збереження та наступне відтворення індивідом його досвіду. Вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості.
- •22 Статусно-рольові характеристики, особливості поведінки особистості в групі та в більш широких соціальних спільностях виражають поняття “статус”, “позиція”, “роль”, “ранг” та ін.
- •Юнацький вік
- •28. Вікова криза — нетривалий за часом (до 1 року) період розвитку людини, що характеризується бурхливими психологічними змінами.
- •29. Спілкування - це комунікативна діяльність, це взаємодія людей, в ході якого вони обмінюються інформацією, щоб налагодити відносини і об'єднати зусилля для досягнення загального результату.
- •31. Всі основні зміни поведінки і діяльності дитини в процесі вікового розвитку є фактами навчання.
16. Увага.
Увага - форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості й зосередженості на певних об'єктах з одночасним абстрагуванням від інших.
Увага є такою психічною функцією, яка характеризує вибіркове ставлення до навколишнього світу, коли з великої кількості подразників свідомість вирізняє один або кількаФізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження у певній ділянці кори головного мозку. Саме в цій ділянці кори виникає зона оптимального збудження, а в інших має місце гальмування Отже, фізіологічним підґрунтям уваги є збудження, яке виникає в корі великих півкуль головного мозку під впливом подразнень, які на нас діють.Ухтомський: домінанту. ДОМІНАНТА - це панівна ділянка, яка приваблює до себе хвилі збудження з найрізноманітніших джерел. Серед багатьох збуджень, які виникають одночасно в корі головного мозку, одне є домінуючим. Воно і є фізіологічним підґрунтям свідомих процесів, уваги. Інші збудження при цьому гальмуються. Загальмовані відносно слабші збудження (порівняно з домінуючими) 0.0. Ухтомський називав субдомінанти йми. Психологічний механізм уваги слід шукати у складних взаємозв'язках людини з навколишнім середовищем, у здатності інтелекту до вибірковості відображення.Увага є необхідною передумовою діяльності людини, запорукою успішного пізнання, навчання, праці, поведінки.
Розрізняють мимовільну і довільну увагу.
В основі мимовільної уваги лежить орієнтувальний рефлекс організму, що зумовлюється змінами в навколишньому середовищі, специфічними рисами об'єкта відображення, а також внутрішніми станами суб'єкта.Мимовільна увага виникає за умови, коли сила впливу сторонніх подразників перевищує силу впливу усвідомлюваних діючих збуджень, коли субдомінанті збудження, за певних обставин, стають інтенсив-нішими порівняно з тими, що домінують у цей момент. Збудниками мимовільної уваги можуть бути не лише зовнішні предмети, обставини, а й внутрішні потреби, емоційні стани, наші прагнення - усе те, що чомусь хвилює нас. Мимовільна увага є короткочасною, але за певних умов залежно від сили впливу сторонніх подразників, що впливають на нас, вона може виникати досить часто, заважаючи основній діяльності. Довільна увага зумовлена метою діяльності, тими завданнями, що їх ставить перед собою людина. Вона є наслідком свідомих зусиль людини, вияву її інтелекту і волі.Характерними особливостями довільної уваги є цілеспрямованість, організованість діяльності, усвідомлення послідовності дій, дисциплінованість розумової діяльності, здатність боротися із сторонніми відволіканнями. Існує ще один вид - післядовільна увага. Увага, яка спершу підтримувалася вольовими зусиллями, тобто була довільною, переходить у післядовільну. Вона характеризується тривалою зосередженістю, з нею обгрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову і творчу працю, високу продуктивність усіх видів праці.
Залежно від характеру дії людини її увага буває зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня увага виявляється у зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння навколишнім середовищем. Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях, наприклад, розв'язання задач «про себе», самоспостереженні тощо.
Грані між увагою мимовільною і довільною, а також між зовнішньою і внутрішньою є рухливими, вони мають відносний характер.
Характерними рисами уваги є:• вибірковість;• розподіленість;• здатність до концентрації;• здатність до зосередженості, стійкості, обсягу;• здатність до переключення
Ці та інші параметри уваги залежать від типу нервової системи, вони вдосконалюються в перебігу конкретних видів діяльності: гри-у дітей; навчання - в учнів; праці - у дорослихУвага детермінована об'єктивними факторами, в яких перебуває людина, а також суб'єктивним станом її організму; істотно залежить від інтересів і потреб особистості, волі, характеру.
• Зосередженість, яка виявляється в мірі інтенсивності концентрації на предметах розумової або фізичної діяльності.
• Стійкість характеризується тривалістю зосередження на об'єктах діяльності.
• Роззосередженість - це негативна особливість уваги, зумовлена послабленням сили зосередженості.
• Коливання виявляються в періодичному зниженні та підвищенні зосередження.
• Переключення — це навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.
• Концентрація - це ступінь зосередженості на кількох певних об'єктах.
• Розподіл виявляється в тому, що людина одночасно виконує кілька різновидів діяльності або одночасно контролює кілька об'єктів.
• Спрямованість - це утримання під контролем лише тих чи інших об'єктів.
• Обсяг - це така кількість елементів, які увага може охопити і сприйняти в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою.
• Розсіяність - це перестрибування від одного зовнішнього об'єкта до іншого. Увага людини за мінімальної вольової регуляції підпорядковується зовнішнім обставинам.
