- •І. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи
- •1. Функціональна оцінка і регуляція частоти серцевих скорочень
- •2. Визначення і функціональна оцінка артеріального тиску
- •3. Методи дослідження серцево-судинної системи
- •3.1 Вимірювання пульсу та артеріального тиску
- •3.2 Функціональні проби без фізичних навантажень
- •3.3. Інші види інструментальних досліджень
- •4. Тести для визначення функціонального стану серцево-судинної системи
- •5. Загальні вимоги до проведення функціональних проб (тестів)
- •6. Вимоги щодо тестів
- •7. Визначення фізичної підготовленості у лабораторних умовах
- •7.1 Проба Руф’є
- •7.2 Проба с. П. Летунова
- •4. Дистонічний. 5. Східчастий
- •7.3 Гарвардський степ-тест
- •7.4 Тест Наваккі
- •7.5 Субмаксимальний тест рwс170
- •Яку рекомендовано для визначення рwc170 у спортсменів різної спеціалізації та з різною масою тіла
- •Яку рекомендують для визначення рwc170
- •7.6 Визначення максимального споживання кисню (мск)
- •Іі. Функціональне дослідження органів дихання
- •1. Дослідження легеневої вентиляції
- •2. Частота дихання
- •3. Хвилинний об’єм дихання
- •4. Максимальна вентиляція легенів
- •Для визначення основного обміну людини Фактор ваги («а»)
- •Фактор віку за зростом («б»)
- •5. Життєва ємність легенів
- •6. Бронхіальна прохідність
- •7. Інші методи дослідження
- •Висновок:
- •Список літератури:
Яку рекомендовано для визначення рwc170 у спортсменів різної спеціалізації та з різною масою тіла
Групи видів спорту |
Маса тіла, кг |
||||||
55 – 59 |
60 – 64 |
65 – 69 |
70 – 71 |
75 – 79 |
80 – 84 |
85 і більше |
|
Швидкісно-силові та складно-коорди-наційні |
300 |
400 |
500 |
500 |
500 |
600 |
600, 101 |
50 |
67 |
83 |
83 |
83 |
100 |
110 |
|
Ігрові та єдинобор-ства |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
800 133 1600 1000 |
50 |
67 |
83 |
100 |
117 |
133 |
||
На витривалість |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
900 |
|
83 |
100 |
117 |
133 |
150 |
150 |
||
Методика проведення проби РWC170 полягає у виконанні на велоергометрі двох навантажень відносно невеликої потужності (тому тест і називають субмаксимальним) тривалістю 5 хвилин з 3-хвилинним інтервалом відпочинку. Наприкінці кожного з навантажень протягом 30 с підраховують кількість серцевих скорочень (аускультативним методом або за допомогою електрокардіографа). Подвоюючи ці числа, одержують ЧСС за 1 хвилину (f1 і f2).
Визначення фізичної працездатності за допомогою тесту РWC170 дає надійні результати лише у разі дотримання певних умов. Найкращий варіант навантаження становить велоергометричне навантаження, яке дозволяє дотримуватися певної інтенсивності роботи та залучати до Діяльності великі групи м’язів. На відміну від спортивних навантажень, пробу РWC170 слід виконувати без попередньої розминки. Важливою умовою досягнення високої результативності проби РWC170 є правильний вибір застосовуваних у цьому тесті навантажень. Зрозуміло, коли різниця між потужністю 1-ї та 2-ї робіт невелика, точність визначення фізичної працездатності знижується. Саме тому під час проведення тесту РWC170 потужність 2-го навантаження повинна суттєво відрізнятися від потужності 1-го навантаження. Доцільно користуватися значеннями навантажень, наведеними у табл. 10.
Як видно з даних табл. 10, під час вибору навантажень треба враховувати спеціалізацію спортсмена і масу його тіла. Інший підхід використовують для оптимального добору 2-го навантаження (табл.11).
Таблиця 11. Потужність 2-го навантаження (W2, кгм/хв; Вт),
Яку рекомендують для визначення рwc170
Потужність 1-го навантаження, W1, кгм/хв.; Вт |
ЧСС у разі W1 за 1 хвилину |
|||
90 – 99 |
100 – 109 |
110 – 119 |
120 – 129 |
|
300,50 |
1000,167 |
850,142 |
700,117 |
600,100 |
400,67 |
1200,200 |
1000,167 |
800,133 |
700,117 |
500,83 |
1400,233 |
1200,200 |
1000,167 |
850,142 |
600,100 |
1600,267 |
1400,233 |
1200,200 |
1000,167 |
700,117 |
1800,300 |
1600,267 |
1400,233 |
1200,200 |
800,133 |
1900,317 |
1700,283 |
1500,250 |
1300,217 |
900,150 |
2000,333 |
1800,300 |
1600,267 |
1400,233 |
За допомогою наведених таблиць досить просто підібрати потужність потрібних навантажень. Показником створення необхідних умов є рівень ЧСС наприкінці навантажень. Тахікардія наприкінці 1-го навантаження повинна сягати 100 – 120 пошт/хв, а наприкінці 2-го – 145 – 160 пошт/хв. Важливо, щоб різниця між цими величинами була не менш ніж 40 скорочень серця за 1 хвилину. Це забезпечує об’єктивне визначення фізичної працездатності.
Що стосується виду навантажень, то найбільш доцільним є використання велоергометричних зусиль зі сталою (у діапазоні 60 – 80 обертів/хв) частотою педалювання.
Коли застосовують степ-тест, тоді виконана робота за одиницю часу може бути точно визначена за формулою:
де W – навантаження (кгм/хв);
Р – маса тіла (кг), h – висота сходинки (м); n – кількість підіймань за 1 хв.;
1,33 – поправочний коефіцієнт на фізичні витрати, пов’язані зі спусканням зі сходинки, які складають 1/3 енерговитрат на підйом. Отриманий результат у кгм/хв для переводу у Вт треба розділити на 6, оскільки 1 Вт = 6 кгм/хв.
Для оцінки одержаних результатів варто мати на увазі, що у молодих тренованих чоловіків РWC170 зазвичай сягає рівня 850 – 1100 кгм/хв (142 – 184 Вт), у жінок – 450 – 850 кгм/хв (75 – 142 Вт). Більш інформативною є відносна величина РWC170, яка припадає на 1 кг маси тіла. Ці величини, відповідно, дорівнюють: у нетренованих чоловіків 14,4 кгмхв– 1/кг– 1, (2,4 Вт/кг), у жінок – 10,21 кгмхв– 1/кг– 1, (1,7 Вт/кг), тобто на 30% менше (В.Л. Карпман, 3.Б. Білоцерківський, І.А. Гудков, 1988). У спортсменів показники РWC170 вищі, особливо у представників спорту, які тренуються на витривалість (до 1600 – 1700 кгм/хв (267 – 284 Вт), або 23,0 – 24,0 кгмхвкг– 1, 3,8 – 4,0 Вт/кг), тобто на 60 – 70 % більше, ніж у нетренованих людей.
