5. Загальні вимоги до проведення функціональних проб (тестів)

Правильно організоване тестування з урахуванням усіх вимог до його проведення дає можливість достовірно визначити й оцінити рівень фізичної працездатності спортсменів.

До загальних вимог належать:

• забезпечення комфортних умов (мікроклімату) у приміщенні для тестування (температура кімнати повинна бути 18 ° – 230 ° С);

• забезпечення належного естетичного вигляду приміщення або лабораторії (треба виключити можливість виникнення звукових, світлових та інших чинників зовнішньої дії);

• постійне дотримання санітарно-гігієнічних правил та заходів застережності (усе медичне обладнання, задопомогою якого проводять тестування, повинно бути чисте й обов’язково мати контур заземлення);

• обов’язкове ознайомлення обстежуваного з правилами та поведінкою під час тестування.

Під час проведення тестування з використанням гра­ничних навантажень можливий (у рідких випадках) непередбачений розвиток гострих патологічних станів організму. Для того щоб їх уникнути, треба суворо дотримуватися протипоказань.

Протипоказання до проведення тестів із зростаючими навантаженнями поділяють на абсолютні та відносні (Б. П. Преварський, Г. А. Буткевич, 1985). Абсолютними протипоказаннями є: гострі захворювання із підвищеною температурою тіла (зокрема простудні); коронарна недостатність із частими нападами стенокардії; нещодавно перенесений інфаркт міокарда або загроза його; активний ендокардит або міокардит; пароксизмальна тахікардія; недостатність кровообігу II – III стадій; тромбофлебіт; нещодавно перенесена емболія або загроза тромбоемболії; хронічний бронхіт і хронічна пневмонія з легенево-серцевою недостатністю; розшаровуюча аневризма; стеноз аорти та інші вади серця, які супроводжуються перевантаженням міокарда; блокада серця II – II ступенів; злоякісні новоутворення; хвороби крові.

Відносні протипоказання характеризують такі стани організму: початковий (менш як 3 місяці) період реконвалесценції після інфаркту міокарда; синусова тахікардія з ЧСС більш як 100 пошт./10 хвилин; хронічні форми ендокардиту і міокардиту; часті (більш як 1 :10) групові та ранні екстрасистоли, інші порушення ритму серця; блокада лівої гілки передсердно-шлуночкового пучка (пучка Гіса), синдром WРW; артеріальна гіпертензія з тиском понад 240/120 мм рт. ст. (32/16 кПа), аневризма шлуночка серця; помірний стеноз аорти, інші вади серця без перевантаження міокарда; істотна дилатація серця; легенева недостатність зі зниженням ЖЄЛ нижче ніж на 50% від належного показника; істотна анемія зі зниженням вмісту гемоглобіну (менш ніж 6 ммоль/л); токсикоз вагітних; порушення обміну (цукровий діабет, тиреотоксикоз, мікседема тощо).

Наявність відносних протипоказань, а також навіть менш важких захворювань (гіпертонічна хвороба середньої тяжкості, стабільна стенокардія, легенева недостатність без значного зниження ЖЄЛ, ожиріння ІІ-ІЇЇ ступенів тощо, приймання деяких (особливо серцевих) ліків потребують особливої уваги лікаря, який проводить функціональну пробу з метою визначення толерантності до фізичних навантажень.