7. Інші методи дослідження

Назва	Арб.	Визначення
Рентгенологічні методи
Бронхографія		це рентгенологічне дослідження, при якому попередньо вводять у просвіт бронхів контрастну речовину
Ангіопульмографія	АПГ	спосіб контрастного дослідження судин малого колакровообігу
Пневмомедіастинографія	ПМГ	застосовується для уточнення розташування утворень, які на рентгенограмах і томограмах прилягають до органів середостіння
Пневмомедіастинотомографія	ПМТГ	тобтодослідження середостіння після введення в нього в якості контрасту повітря (кисню, СО2).
Ендоскопічні методи
Трахеобронхоскопія	ТБС	це високоінформативна діагностична процедура, що дозволяє виявити анато-мічні зміни дихальної трубки, її про-хідність, стан хрящових напівкілець, локалізацію, протяжність та ступінь компресійного звуження.
Плевроскопія		інструментальне дослідження плевраль-ної порожнини

Висновок:

Таким чином, функціональний стан організму (його біоенергетичні резерви, насамперед кардіореспіраторної системи – як основної лімітуючої фізичну працездатність) є головним критерієм кількісного оцінювання рівня фізичного (соматичного) здоров’я. Це зумовлено тим, що резерви біоенергетики організму більшою мірою, ніж інші показники, характеризують життєздатність індивіда (виконувати біологічні та соціальні функції), що є нічим іншим, як самою життя людини.

Дослідження функції зовнішнього дихання у практиці спорту дозволяє поряд із серцево-судинною систмою, оцінити функціональний стан спортсмена, його фізичну працездатність та резервні можливості організму. Обстеження проводять за загальноклінічною методикою, яка включає: збір анамнезу, огляд, перкусію та аускультацію, а також інструментальну діагностику (спірометрію, спірографію, газометрію). Дослідження зовнішнього дихання базоване на визначенні показників, які характеризують легеневу вентиляцію (метод спірографії), газообмін (метод газометрії) та артеріалізацію крові у легенях (метод оксигемометрії).

Список літератури:

1. Валеологія: Навчальний посібник / М. Ф. Хорошуна, В. П. Мурза, М. П. Пушкар – К.: Університет «Україна», 2006. – 620 с.

2. Волков В.М., Филин В.П. Спортивный отбор. – М.: Физкультура и спорт, 1983. – 176 с.

3. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. – 480 с.

4. Карман В.Л. Спортивная медицина. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 304 с.

5. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина / За загальною редакцією В. В. Клапчука, Г.В. Дзяка. – К.: Здоров’я, 1995. – 312 с.

6. Мурза В.П., Філіппов М.М. Методи функціональних досліджень у фізичній реабілітації та спортивній медицині: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – К.: Університет «Україна», 2001. – 96 с.

7. Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями: Том І / Под ред. А.Н. Беловой, О.Н. Щепетовой. – М., 1998. – 224 с.

8. Спортивна медицина: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів / В. П. Мурза, О. А. Архипов, М. Ф. Хорошуна. – К.: Університет «Україна», 2007. – 249 с.

9. Уилмор Дж. Х., Костилл Д. Л. Физиология спорта и двигательной активности: Перевод с английского. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 503 с.

Возраст	Частота дыхания в минуту
Новорожденный	40 – 60
1 – 2 месяца	35 – 48
1 – 3 года	28 – 35
4 – 6 лет	24 – 26
7 – 9 лет	31 – 23
10 – 12 лет	18 – 20
13 – 15 лет	16 – 18
После 15	16 – 20

У взрослого 16 – 20

1 Хорошуха М. Ф. Электрокардиограф 9КИТ-04 с измененной конструкцией лентопротяжного устройства (рад. предложение МЗ УССР № 96 от 04.02.1989).

2 Хорошуха М. Ф. Портативный счётчик - сумматор пульса и частоты дыхания (рац. предложение МЗ УССР № 981 от 12.10.1989 г.).

3 Хорошуха М. Ф. Портативный счётчик - сумматор пульса и частоты дыхания (рац. предложение МЗ УССР № 981 от 12.10.1989)