11. Методика розрахунку вартісних показників виробничої програми

Вартісті показн.виробн.програми.

Основн.варт.показн.: обсяги товарн.,валют.,реаліз.та чистої продукц. валового і внутрішньо-заводського обороту.

Товарн.продукція- загальна варт.усіх видів готов.продукц.,робіт і послуг виробн.характеру,що підготовл.для реаліз.

Валова продукція- вся продукц.у варт.виразі,незалеж.від ступеня і готовності. Розраховується як різниця між валовим оборот. І внутр.-заводським оборотом.

Валов.оборот- загальн.обсяг продукц.незалеж.від того, де вона буде використ,в межах підпр.чи поза ним.

Внутріш.-заводський оборот підпр.- та к-сть продукц.,яка використ.в середині підпр.для подальшої обробки.

Реаліз.продукція- продукція,яка відвантаж.споживачеві і за яку надійшли кошти на поточний рахунок підпр.або мають надійти в зазнач.термін.

Чиста продукц.- вартість створена на підпр. і розрах.як:1) сума основної і додат.заробітної плати працівн.підпр.і прибутку.2)від суми товарн.продукц.відняти матер.витрати на виробн.даної продукц.і суму аморт.відрахувань за даний період.

10А. Стратегічне планування

Стратегічне планування — це систематизовані та більш-менш формалізованізусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організаціювиконання стратегічних планів, проектів і програм.. Мета стратегічного планування — встановити певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства.Процес стратегічного планування зазвичай складається з таких етапів: 1) визначення місії; 2) визначення цілей підприємства; 3) створення стратегічних господарських підрозділів;

4) проведення ситуаційного аналізу;

5) розробка загальної стратегії та стратегії маркетингу; 6) реалізація тактики; 7) спостереження за результатами.

Основне призначення стратегічного планування полягає у виявленні оптимального з усіх можливих альтернативних варіантів розвитку підприємства в майбутньому. Стратегічне планування являє собою організаційно-економічну систему, що забезпечує безперервний процес прийняття рішень, у ході яких установлюються і уточнюються за часом цілі й завдання розвитку підприємства

11А. Основні принципи оперативного планування

Оперативне планування – це конкретизація планових показників та доведення їх до конкретних виконавців (робочих місць), які здійснюються за короткострокові інтервали (місяць, декада, тиждень, доба, зміна, іноді година). Оперативне планування на незначних етапах часу переходить в оперативне управління.

Оперативне планування — це детальна розробка планів підприємства і його підрозділів. Воно поєднує:

1) календарне планування, що включає деталізацію поточного плану підприємства й доведення завдань до кожного цеху, відділу, ділянки, бригади, робітника. Плани й графіки при цьому складаються на місяць, декаду, добу, зміну, а іноді й щогодини;

2) диспетчеризацію, що забезпечує:

—суцільний контроль за ходом виробничого процесу й оперативне усунення неполадок і збоїв у роботі на кожному робочому місці;

—організацію доставки на робочі місця сировини, матеріалів, заготівок, інструменту; вивіз готової продукції, відходів виробництва; контроль справності встаткування; подачу енергії, палива, стисненого повітря; організацію контролю якості.

Розрізняють:

—міжцехове оперативне планування, яке забезпечує скоординовану діяльність і необхідні виробничі пропорції між цехами підприємства відповідно до послідовності технологічних процесів і з урахуванням функцій основних, допоміжних, побічних і обслуговуючих цехів;

—внутрішньоцехове оперативне планування, яке здійснює розподіл робіт з ділянок і робочих місць. Основне завдання розподілу — забезпечення повного й чіткого виконання завдань виробничої програми й збереження ритмічної роботи підприємства, його цехів, ділянок, бригад, робітників.