53. Характеристика та методичні основи трансформації підприємств

Процес трансформації найбільш притаманний кризам (точкам перелому) в розвитку підприємств. Кризовим станом в розвитку системи можна назвати як перехід від стабільності до покращення, так і перехід від стабільності до погіршення ТИПИ трансформацій підприємств:1.Створення бізнес-одиниці - виникнення нового підпр.2.Поєднання - злиття і приєднання підприємств.3.Об'єднання підприємств - підприємства, що об'єднуються не змінюють свій юридичний статус, їх права і обов'язки залишаються без змін. 4.Рекомбінація підприємств - створення спільних підприємств.5.Перетворення підприємств - підприємство припиняє свою діяльність і передає усі права і обов'язки новому підприємству. 6.Ділення підприємств 7.Роз'єднання підприємств. 8.Ліквідація підприємства.

54. . Особливості розробки та реалізації проекту реструктуризації підприємтсва.

Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкуренто- спроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності.

2) реструктуризація активів передбачає наступні заходи:

1) продаж частини основних фондів;

2) продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів;

3) продаж окремих підрозділів підприємства;

4) зворотний лізинг;

5) реалізація окремих видів фінансових вкладень;

6) рефінансування дебіторської заборгованості.

3) фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури і розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.

4)корпоративна реструктуризація яка передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб та/або нову організаційно-правову форму діяльності.

55. Типова структура функціональних складових економічної безпеки та їх сутність.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.

Ек. безпека п-ва—це його захищеність від негативних ф-рів, а також здатність оперативно усувати виниклі загрози чи пристосовуватись до реальних умов, що негативно впливають на його дія-сть. Це поняття включає заходи, що забезпеч., стабільність і конкурентоздатність. Загроза ек. безпеці п-ва може бути у формі суттєвого погіршення його фін. Стану, трати конкурентоздатності або позитивного іміджу.

2.Функціональні складові ек. безпеки Ек. безпека пов’яз. з проблемами, які класифікуються так:-ресурсна -технологічна -фінансова-соціальна Ресурсна безпека:-забезпечує. підприємства ресурсами -коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами -якість ресурсів і можливість їх заміни Технологічна безпека:-тех. рівень засобів виробництва.-ступінь спрацювання засобів в-ва -наявність ноу-хау -завантаженість спец. устаткув. -введення в дію засобів вироб. високого тех. Рівня -питома вага витрат на наук. Розробки -середня зарплата наук. прац. в міс. Фінансова безпека: -динаміка обсягів в-ва і чистого приб. -частка тов.(нашого) фірми на ринку -кап. вклад. в динаміці -довгострокові кредити -наявність та частка держ. інвест. -розмір заборгованості -рівень рентаб. Соціальна безпека: -середня заробітна плата 1 середньооблікового працівника -розмір мін. Зарплати -чисельність прац. зарплата, яких нижча від прожиткового мінімуму -сума заборг. і зарплати -питома вага зароб. плати в ціні прод. -витрати сім’ї прац. на харчув. -темпи скорочення числ. Персоналу -трив. роб. тижня

56. Сутність, причини та ознаки банкрутства.

Під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб’єкт господарювання може бути визнаний банкрутом за наявності певних матеріально-правових підстав:

1)   наявність безспірних вимог кредиторів щодо грошових зобов’язань до боржника (безспірними вважаються вимоги, які визнані самим боржником, або підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника);

2)   сукупний розмір цих вимог складає суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

3)   вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Причини банкрутства підприємств можна поділити на дві групи: 1) зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати; 2) внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві. Результатом одночасного впливу всіх чинників є настання банкрутства.

Зовнішні причини банкрутства:

Політичні

Соціально-економічні

Науково-технічні

Зовнішньоекономічні

Внутрішні причини банкрутства:

Брак стратегічного плану розвитку

Низька якість менеджменту

Недосконалість механізму ціноутворення

Збільшення дебіторської заборгованості

Дефіцит власних оборотних коштів

Нераціональна організаційна структура

Зовнішні фактори можуть бути міжнародними та національни­ми. Міжнародні фактори формуються під впливом динаміки за­гальноекономічних показників розвитку провідних країн, стану світової фінансової системи, стабільності міжнародної торгівлі, митної політики, рівня міжнародної конкуренції, руху міжнарод­ного капіталу та ін.

57. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.

Під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Суб’єктами правовідносин банкрутства є:1) господарський суд;2) кредитор (кредитори);3) боржник. Суб’єкт господарювання може бути визнаний банкрутом за наявності певних матеріально-правових підстав:1)   наявність безспірних вимог кредиторів щодо грошових зобов’язань до боржника, 2)   сукупний розмір цих вимог складає суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;3)   вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.