2.6. Організаційні аспекти безпеки підприємства. Створення моделі безпеки функціонування підприємства

Мінімізація ризиків на підприємствах малого та середнього бізнесу повинна відбуватися в основному на організаційному рівні.

Для забезпечення безпеки активів підприємства повинні існувати зобов'язання керівництва підприємства щодо забезпечення його безпеки. Будь фактично існуючий або усвідомлюваний недолік таких зобов'язань буде значно послаблювати захист проти загроз.

Службові обов'язки і відповідальність, пов'язані з безпекою підприємства, повинні бути чітко сформульовані та доведені до відома персоналу. Вище керівництво підприємства повинно відповідати за всі аспекти правлення безпекою, включаючи прийняття рішень з управління ризиками. Зобов'язання керівництва підприємства щодо завдань безпеки включають в себе:

• розуміння загальних потреб підприємства;

• розуміння потреби в безпеці в рамках підприємства;

• демонстрацію зобов'язань щодо безпеки підприємства;

• необхідність виділення ресурсів для безпеки підприємства;

• обізнаність про те, що є засобами забезпечення безпеки

підприємства і в чому вона полягає (можливості, обмеження);

• координацію розслідування інцидентів безпеки;

• встановлення цілей та критеріїв безпеки підприємства, виходячи з цілей і бізнес-процесів функціонування підприємства;

• поточний моніторинг реалізації та використання захисних заходів у сфері діяльності підприємства.

Якщо є можливість, то на малому і середньому підприємстві одна особа (переважно заступник директора) поєднує основну роботу з роботою із забезпечення безпеки підприємства.

Як правило, малим і середнім підприємствам важко утримувати власні служби безпеки.

Розробка плану заходів щодо викорінення і нейтралізації проблемних питань у безпеці підприємства (розробка плану забезпечення безперервної діяльності)

Про необхідність розробки системи, що забезпечує безперервність бізнесу, керівництво більшості підприємств замислюється, тільки зіткнувшись з кризою. Однак ліквідація кризових ситуацій за заздалегідь розробленим планом, як правило, обходиться підприємствам дешевше, ніж рішення проблем по мірі їх виникнення.

Під забезпеченням безперервної діяльності підприємства слід розуміти забезпечення виконання його функцій навіть у тих випадках, коли на його діяльність впливають несприятливі фактори та надзвичайні ситуації. План забезпечення безперервної діяльності підприємства в разі надзвичайної (позаштатної) ситуації являє собою детальний перелік заходів, які повинні бути виконані до, під час і після надзвичайної події.

Під надзвичайними ситуаціями розуміються зовнішні впливи, що призводять до неможливості функціонування підприємства в звичайному, регламентованому відповідними внутрішніми адміністративно-розпорядчими документами режимі. До таких зовнішніх впливів, в першу чергу, відносяться:

• аварії, пожежа, рейдерське захоплення підприємства;

• пікетування та страйки;

• терористичні акти (вибух, підпал, інші дії) або їх загроза;

• відключення електроенергії / перебої в електропостачанні;

• порушення комунальної інфраструктури (прориви водопроводу і каналізації);

• громадські заворушення (режим надзвичайного стану);

• локальні регіональні конфлікти;

• природні катаклізми (стихійні лиха);

• замаху на керівників, «наїзди» державних контролюючих органів.

Складання плану заходів щодо забезпечення безперервності бізнесу. План заходів щодо забезпечення безперервності бізнесу, як правило, містить такі основні положення:

• перелік внутрішніх бізнес-процесів, критично важливих з точки зору забезпечення режиму повсякденного функціонування підприємства, а також критерії порушення безперервності здійснення бізнес-процесів;

• способи страхування найбільш великих ризиків (залучення страхових компаній, диверсифікація бізнесу, установка альтернативних каналів зв'язку і т.д.). Допустимі ліміти по кожному виду ризиків (відповідно до визначеного ліміту підприємство бере ризик на себе, а згори - страхується від ризику або ухиляється від нього);

• сценарії дій в умовах кризових ситуацій (різні варіанти подолання наслідків тих чи інших кризових ситуацій);

• список співробітників, відповідальних за виконання сценаріїв.

Важливо наголосити на необхідності регулярного оновлення Плану щодо забезпечення безперервності діяльності підприємства відповідно до мінливого ​​зовнішнього середовища, зміною внутрішніх процедур роботи підприємства, що впливають на механізми взаємодії у кризовій ситуації, а також появою нових ризиків, для яких необхідно розробити контрзаходи щодо їх усунення (або пом'якшення) .

Створення моделі безпеки функціонування підприємства

Модель безпеки функціонування підприємства – це структуроване представлення організаційної системи підприємства, що складається із сукупних організаційних, управлінських, технічних, правових та інших мір і заходів, а також сил і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки підприємства, захисту законних інтересів його власників і створення умов для сталого функціонування і розвитку підприємства. Модель безпеки функціонування підприємства повинна відображати:

• навколишнє середовище, що містить обмеження і загрози, які постійно змінюються і відомі лише частково;

• активи підприємства;

• вразливості, притаманні даним активам;

• заходи для захисту активів;

• прийнятні для підприємства залишкові ризики.

Можна запропонувати таку методику розробки моделі комплексної системи безпеки підприємства:

1. Аналіз організаційно-штатної структури підприємства.

1.1. Форма власності, організаційно-правова форма;

1.2. Вид основної діяльності.

1.3. Масштаби діяльності:

• розмір статутного фонду;

• річний оборот, дохід, прибуток;

• штат співробітників;

• наявність інших напрямків діяльності, які розвиваються керівництвом і які не пов'язані з основною діяльністю.

1.4. Склад і освітній рівень:

• керівництва;

• працівників.

1.5. Ставлення керівництва до проблеми безпеки:

• обмежуються мінімумом для забезпечення безпеки підприємства;

• виділяються кошти на окремі технічні засоби безпеки підприємства;

• виділяються кошти на інформаційно-аналітичну роботу;

• виділяються кошти на регулярне підвищення кваліфікації персоналу.

2. Аналіз стану безпеки підприємства.

2.1. Ступінь участі керівництва в питаннях забезпечення безпеки діяльності підприємства.

2.3. Відносна величина витрат на безпеку і характер розподілу зазначених витрат.

3. Експертні оцінки факторів загроз і розподіл загроз за пріоритетами.

4. Побудова матриці ризиків.

5. Розробка адекватних заходів з протидії загрозам і ризикам, визначення витрат на реалізацію цих заходів. Формування захисних бар'єрів: інформаційно-аналітичного, юридичного, економічного і фізичного.

6. Оцінка прогнозованого прибутку від застосування заходів безпеки.

7. Вибір і обґрунтування засобів безпеки.

7.1. Технічні засоби (у разі необхідності).

7.2. Економічна безпека.

7.3. Безпека керівництва.

7.4. Безпека персоналу.

7.5. Організаційні заходи.

8. Короткостроковий і довгостроковий прогноз безпеки підприємства.

8.1. Економічний аналіз і прогноз

подальшої діяльності підприємства.

8.2. Прогноз впливу факторів загроз на функціонування (виживання) підприємства.

9. Розробка плану забезпечення безперервної діяльності підприємства дій працівників підприємства в кризових ситуаціях.