- •22. Моральна норма як складова моралі і нормативна регуляція соціальної роботи.
- •23. Моральна свідомість соціального працівника.
- •Критерії моральності у соціальній роботі.
- •25.Моральна поведінка соціального працівника.
- •26. Соціальний працівник як особистість та професіонал
- •27. Структура особистісних якостей соціального працівника.
- •28. Характеристика окремих особистісних рис соціального працівника.
- •29. Деонтологія соціальної роботи. Принципи деонтології соціальної роботи.
- •31. Обов’язок соціального працівника та його особистісне усвідомлення.
- •30. Професійний обов’язок та професійна повинність (зобов’язання).
- •33. Етична дія та її особливості.
- •34.Основні види інтересів у соціальній роботі та роль соціального працівника в них.
- •35. Рівні етичної взаємодії соціального працівника та клієнта.
- •36. Етичний аспект оцінювання діяльності соціального працівника
- •37. Етика проведення досліджень у соціальній роботі.
- •38.Етичне виховання соціального працівника.
- •39.Особливості надання соціальних, психологічних, соціально-побутових послуг.
- •40.Участь у розробці соціальної політики.
33. Етична дія та її особливості.
Етична дія - мета – мотивація – легітимізація- засоби- дії – результат.
Мета (з грец. після, через, за) — те, чого ми хочемо досягти після здійснення певних дій. Вищою метою і мірилом моральності діяльності соціального працівника може бути лише благо клієнта і суспільства. Мета діяльності завжди є ідеальним образом майбутнього реального результату.
Мета соціального працівника і мета клієнта можуть мати розбіжності. Клієнт, як правило, формулює мету більш конкретно.Мотивація - усвідомлене прагнення, яке обумовлює дію для задоволення якоїсь потреби людини. Соціальний працівник повинен сприймати свою діяльність з точки зору не тільки загальнолюдських або професійних цінностей, але й виходячи з власної системи цінностей, власних понять про мораль. У соціальній роботі особливу роль відіграє внутрішня мотивація. У якості мотивів тут найчастіше виступають зміст виконуваної роботи, процес трудової діяльності, її кінцевий результат. Легітимізація (з лат. законний, правомірний) — визначення або підтвердження будь-якого права, повно¬важення. Легітимізація - правова основа, на яку офіційно опирається в основах своєї діяльності соціальний працівник або соціальна служба. Засоби. Для досягнення поставленої мети соціальний працівник використовує всі доступні йому легальні засоби - від матеріальних до духовних.Дії повинні ґрунтуватися на розумінні й знанні їх корис¬ності клієнту та суспільству, здійснюватися на основі поваги до клієнта та його соціального оточення, турботи про їх гідність та справжнє благополуччя.Кінцевий результат - природній очікуваний продукт, наслідок діяльності. Як правило, кінцевий результат відрізняється від запланованого. Соціальний працівник повинен:-добре знати про можливі об'єктивні перепони на шляху до досягнення мети і своєчасно, у ході розробки плану діяльності, передбачити варіанти дій при їх виникненні;-вживати заходів щодо максимальної нейтралізації негативної дії суб'єктивного фактора;-повинен постійно контролювати відповідність запланованого і реально очікуваного
34.Основні види інтересів у соціальній роботі та роль соціального працівника в них.
Оскільки у процесі соціальної діяльності взаємодіють різні люди, які мають певну мету, закономірним є виникнення відповідних видів інтересів: особистих інтересів соціального працівника, інтересів клієнта соціальної служба та його оточення (при чому вони можуть не завжди співпадати), інтересів професійної групи соціального працівників та інтересів суспільства в цілому.
Основні види інтересів , які можуть бути у соц. Роботі:
1) Особистісні інтереси соціального працівника;
-покращення умов праці;
-професійне зростання;
-підвищення соціального статусу.
2) Інтереси клієнта соціальної служби: максимально реалізувати свої
інтереси (іноді при мінімальних зусиллях.
3) Інтереси соціального оточення клієнта:
- не завжди співпадають з інтересами клієнта;
4) Інтереси професійної групи соціальних працівників:
- підвищення престижу професії;
- стабільності трудових колективів та відношень у них;
- розроблення і втілення нових форм і методів роботи;
- обмін набутим досвідом.
5) Інтереси суспільства:
- надання професійної високоефективної допомоги громадянам, які її потребують;
- вирівнювання можливостей громадян у реалізації їх основних прав;
- активізація особистісного потенціалу кожного індивіда.
Соціальний працівник повинен захищати інтереси свого клієнта, ставити їх вище інтересів інших людей, які в сукупності є суспільством. Така точка зору можлива за умови меншості людей, яким необхідний соціальний захист.
