35. Рівні етичної взаємодії соціального працівника та клієнта.

Проблема взаємодії соціального працівника та клієнта може розглядатися з такої ж точки зору.

1. Будучи представником суспільства та держави, соціальний працівник знаходиться "над клієнтом", займає головне положення. Це веде до порушення основних прав людини, її гідності, принципів соціальної роботи.

2.Клієнт, виходячи із пріоритетності його інтересів, головує над соціальним працівником. таких підходів клієнт може вимагати від соціального працівника та системи соціальних служб всього, чого йому захочеться, у любій кількості та якості, недбаючи про правомірність і виконуваність вимог.

3.Партнерські відносини. Найкраща форма для клієнта, соціального працівника, суспільства. Спільно обговорюють проблему, можливі шляхи її вирішення, шукаючи консенсус, разом беруть участь у вирішенні поставлених завдань. Клієнт - у міру своїх можливостей. Соціальний працівник виконує свої посадові функції і завдання. У клієнта підвищується віра у власні сили, зацікавленість, розвиваються творчі здібності, підвищується гідність та самоповага .

Кінцевий результат діяльності соціального працівника не повинен виходити за межі етичних норм. Тому роботу необхідно починати за умови впевненості у відповідності нормам моралі запланованого.

36. Етичний аспект оцінювання діяльності соціального працівника

Етика соціальної роботи передбачає оцінювання діяльності соціального працівника, яка здійснюється з різних точок зору. Оцінка на будь-якому рівні має об'єктивно-суб’єктивний характер.

Рівні оцінювання діяльності соціального працівника:

1)Застосування внутрішніх етичних стандартів до всіх типів взаємодій та взаємовідно-шень всередині системи. Відбувається формування самих дій і відношень, що виникають в системі та їх оцінювання з точки зору представників професійної групи.

2). Оцінка поведінки і дій конкретних соціальних працівників і соціальних служб з точки зору етичних стандартів універсального характеру, прийнятих суспільством у якості моральних норм. Соціальні працівники та їх дії розглядаються й оцінюються зовні, з боку клієнта та його соціального оточення.

3) Оцінювання соціальної роботи в цілому як соціального інституту, в рамках якого соціальні працівники включаються у широкий спектр зовнішніх взаємовідносин з будь-якими структурами, з точки зору соціальної доцільності та моральності.

37. Етика проведення досліджень у соціальній роботі.

Етичні аспекти досліджень у соціальній роботі. Дослідження - один з найважливіших видів діяльності соціальної роботи. Результати досліджень необхідні соціальним працівникам не лише для того, щоб оцінювати ефективність виконаної роботи, але й для того, щоб визначати потребу у соціальних послугах різних верств та груп населення, прогнозувати на основі отриманих даних розвиток соціальних служб і таким чином повніше задовольняти раціональні потреби клієнтів та суспільства.

Необхідність дотримання етичних принципів у здійсненні досліджень диктується тим, що дослідження, у якій би формі вони не проводились, - це завжди дослідження людини, її особистих життєвих обставин, індивідуальних якостей, що є виключно особистим достоїнством й іноді - особистою таємницею, що оберігається від навколишніх.

Приступаючи до досліджень та складаючи їх програму, соціальний працівник (творчий колектив) повинен керуватися такими принципами:

•повага до індивідів та груп, які є об'єктом дослідження;

•чесність та відвертість;

•добровільність участі клієнтів у дослідженнях;

• гарантованість збереження таємниці дослідження (конфіденційність);

• контроль за ходом досліджень;

•використання результатів дослідження виключно на благо клієнта.

Дослідник несе особисту відповідальність за:

-ґрунтовну етичну оцінку прийнятності дослідження, методів.

-відповідність етичним нормам поведінки з боку дослідників з громадянами, що беруть участь у дослідженні.