53. Значення фітоіндикації для людини

Людина з давніх часів використовувала методи фітоіндикації у повсякденному житті. В аридних зонах за видовим складом рослинності визначали місця з близьким заляганням ґрунтових вод і засоленість грунту. За тими ж ознаками визначали багатство грунту і спалювали певні лісові насадження з метою вирощування сільськогосподарських рослин на звільнених площах. Пізніше за допомогою рослин знаходили родовища корисних копалин. Тобто, здійснювалась фітоіндикація природних екологічних факторів для конкретних життєвих і виробничих потреб. В останні десятиріччя, в зв’язку із значним антропогенним забрудненням середовища, фітоіндиакцію почали широко застосовувати з метою визначення стану довкілля.

56. Будова лісу

Навіть той, хто є не фахівцем у лісовому господарстві, прогулюю­чись лісом, помічає в ньому деякі відмінності: різні деревні породи, різноманітність видового складу рослин, різний вік дерев, деяка їх за­гущеність або, навпаки, зрідженість тощо. Тому в спеціалістів виник­ла необхідність у визначенні певних ознак, характеристик або елемен­тів лісу, які характеризують його морфологію (будову). Найголовні­шими з-поміж них є:

• насадження - лісовий фітоценоз, елементарна, порівняно одно­рідна ділянка лісу, яка зайнята деревною і супутньою їй лісовою рослинністю;

• деревостан - сукупність дерев, що утворюють порівняно однорід­ну ділянку, основний компонент насадження;

• підріст - молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на лісосіках, яке здатне вийти в перший ярус насадження, замі­нюючи собою материнський деревостан;

• підлісок — чагарники та окремі низькорослі деревні породи, які з певних причин (біологічних і клімапачних особливостей) не здатні досягти першого ярусу деревостану;

• живий надґрунтовий покрив — це трав'янисті рослини, напівкущі, мохи, лишайники, які вкривають ґрунт під наметом лісу, на лісо­сіці або згарищі;

• підгін — деревні породи та чагарники, які беруть участь у створенні умов для покращення умов росту деревних порід деревостану;

• відпад — частина дерев, які відмерли внаслідок внутрішньовидової та міжвидової конкуренції;

• позаяруснарослинність — сукупність різних рослин (ліан, мохів, ли­шайників) , які ростуть або розміщуються в різних ярусах деі>евостану;

• лісова підстилка - надґрунтове утворення, яке формується під на­метом лісу з опаду (листя, шпильки, гілки, кора, плоди, мертві за­лишки лісової рослинності) наземних ярусів лісового біоценозу;

• ризосфера — товща ґрунту, пронизана кореневими системами лі­сових рослин.

Основним компонентом будь-якого лісу є деревостан, який, у свою чергу, має свої ознаки:

• походження;

• склад;

• форма;

• вік;

• бонітет;

• повнота;

• зімкнутість;

• густота;

• тип лісу.

Деревостани за походженням можуть бути природними (вегета­тивними і насіннєвими) і штучними.

Склад деревостанів визначається основними деревними порода­ми. Вони бувають:

• чисті — такі, що утворені однією дер евною породою;

• мішані — складаються з двох і більше основних деревних порід.