Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
fito_polischuk.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
400 Кб
Скачать
☆

29. Значення життєвих форм у фітоценозі (брєд канешно, але це все шо було в його книжці)

Розподіл життєвих форм по земній поверхні, як уже зазначалося, неоднаковий у різних кліматичних зонах і в різних угрупованнях. Це пов’язано не лише з біологічними особливостями видів, а й з кліма­том і ґрунтами та іншими особливостями (табл. 12.3). Дослідження, проведені у досить суворих умовах на відносно локальній території (півострів Таймир, Росія), дозволили зробити деякі узагальнення про динаміку життєвих форм при просуванні на північ (табл. 11.4):

  • зникають деревні рослини та значно зменшується кількість чагар­ників;

  • зменшуються загальні розміри рослин;

  • серед усіх життєвих форм рослин зменшується кількість високо­рослих видів;

  • спостерігається посилене пагоноутворення;

  • вертикальний ріст змінюється на горизонтальний;

  • загальна кількість видів зменшується.

Розглядаючи питання про життєві форми рослин, необхідно ви­світити ще два питання: роль різних життєвих форм і становлення життєвих форм. На перше питання досить добре відповів 1. Г. Сереб- ряков. Він вважав, що вчення про життєві форми має два аспекти - екааого-морфологічний та еколого-ценотичний. Вони тісно пов’язані між собою. З еколого-морфологічних позицій життєві форми - це “своєрідний загальний вигляд (габітус) певної групи рослин, який виникає в онтогенезі в результаті росту і розвитку в конкретному се­редовищі. Цей габітус виникає в даних грунтово-кліматичних умовах як вираження пристосування рослин до цих умов”. З еколого-цено- тичного погляду життєві форми — це “вираз здатності певної групи рослин до просторового розселення і закріплення на території, до їх участі у формуванні рослинного покриву”. Відповідаючи на друге за­питання, можна повторити думку К. Раункієра, яку поділяє багато вчених. Первинними формами слід вважати ті, які відповідали умо­вам клімату в період виникнення квіткових рослин. Очевидно, що це повинні бути форми з пагонами, які сягали великої висоти – різні форми дерев і чагарників. У міру погіршення клімату, появи сухих і холодних періодів у рослин вироблялися специфічні пристосування - низькорослість, заглиблення в грунті воду тощо.

32. Категорії популяції за співвідношенням вікових груп рослин

Якщо популяція представлена великою кількістю статевозрілих і молодих особин, то можна рахувати, що даний вид буде займати чільне місце у фітоценозі. І, навпаки, якщо вид представлений старими рослинами, то стає ясно, що життя даної популяції буде нетривалим.

За кількісним співвідношенням різних вікових груп популяції діляться на три категорії:

- нормальні, якщо рівнозначно представлені всі вікові групи;

- інвазійні, коли переважають особини у вигляді насіння, всходів, віргінільних рослин;

- регресивні, коли переважають старі екземпляри рослин.

На одній і тій же площі, в одному фітоценозі можуть бути різні популяції різних рослин. Так, скажімо, старе березове насадження поступово змінюється молодими деревами ялини. Останні є тіньовитривалими рослинами, тому їх сходи з’являються під наметом березового лісу і з часом, по мірі відпадання берези, займуть всю площу і перейдуть у верхній ярус. В даному випадку популяцію берези слід оцінювати як регресивну, а ялини – інвазійну.

Тип популяції характеризує положення виду і його життєздатність у фітоценозі, а кількісне співвідношення між видами в різних типах популяції дозволяє встановити фазу розвитку рослинного угруповання і перспективи його існування. Можна також прослідкувати динаміку вікового спектру рослин в залежності від інтенсивності впливу антропогенного чинника на стан популяції, наприклад випасу худоби (рис. 63). На першій стадії в популяції полину переважають середньовікові особини із значною часткою старіючих і старих, що вже вказує на процеси деградації. В наступному кількість середньовікових рослин зменшується, старіючих і старих збільшується, а юних не відмічається взагалі.

Популяція - це форма існування виду в природі. Рослинні популяції формують фітоценоз. Кожна популяція в рослинному угрупованні складається з особин різного віку. Радянський дослідник Т. О. Работ- нов виділив такі основні періоди життя рослин:

  • латентний період (період первинного спокою) - рослини знахо­дяться у стані спокою у вигляді насіння, плодів чи інших діаспор;

  • віргінмьний період — період від проростання зачатків до утворення генеративних органів, складається з трьох стадій (сходи, ювеніль­на і імматурна);

  • генеративний період—це період розмноження насінням або інши­ми зачатками (діаспорами);

  • сенільний період — це період вегетації після генеративного розмно­ження.

Латентний період у різних рослин триває неоднаково. Деякі види втрачають схожість насіння, якщо воно не потрапило у сприятливі для проростання умови, дуже швидко (протягом кількох днів). Це верби, тополі, волоський горіх, кінський каштан. У більшості інших видів насіння може зберігатися роками. Завдяки цьому в ґрунті накопичу­ється велика кількість насіння багатьох видів, навіть тих, що не рос­туть на даній площі і були занесені з сусідніх ділянок. Наприклад, у лучному фітоценозі в середньому міститься від кількох тисяч до кіль­кох десятків тисяч життєздатного насіння. Таким чином, у ґрунті однієї ділянки зберігається насіння та плоди рослин, характерних не лише для даного, а й для інших фітоценозів. Саме тому за однакових еколо­гічних умов на різних ділянках можуть розвиватися відмінні фітоце­нози. Тривалість віргінільного періоду також неоднакова в різних ви­дів. Одні види можуть давати квіти лише протягом короткого періоду, інші квітнуть кілька тижнів, місяців і навіть років. Тривалість генера­тивного і сенільного періодів також різна. Під час останнього росли­ни втрачають здатність до генеративного розмноження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]