68. Консортивність

Консортивність. У природних біоценозах спеціалізація рослин (та інших організмів), взаємне доповнення і використання є наслідком напруженої конкуренції, найбільш жорсткої між рослинами, які схожі за своєю біологією та екологією, та дещо ослабленою у випадку різнорідних видів. Різна спеціалізація є для організмів засобом полегшення їх боротьби за існування. В той же час внаслідок спеціалізації та різнорідненості компонентів біоценозу підвищується його стійкість і повнота використання природних ресурсів – світла, тепла, вологи, поживних елементів. У біоценозі окрім ярусів, мікроценозів і синузій існує ще один тип структурних одиниць – консорції. В межах будь-якого біогеоценозу майже завжди можна виявити різні групи організмів, які приурочені до якогось одного виду, без якого вони не можуть існувати. Найчастіше таке об’єднання відбувається навколо виду, який має важливе середовищеутворююче значення (едифікатора). Прикладом можуть бути деревні породи – ялина, сосна, дуб, береза, навкруги яких розвивається цілий комплекс рослин і тварин. Такі системи різнорідних організмів, які тісно пов’язані у своїй життєдіяльності з одним видом в угрупованні, називають консорціями (від лат. “консортно” – спілкуватися, йти разом, бути поряд).

Частіше консорція формується на основі популяції автоморфних рослин (ялина, сосна, береза, ковил), які називають детермінантами. Види, які об’єднуються навколо детермінантів, називаються консортами. Серед консортів є види, які пов’язані з детермінантами трофічно, тобто отримують від них енергію та поживні речовини; а є інші, які зв’язані топічно, тобто знаходять у них сховище або житло. Наприклад, різні фітофаги зв’язані з детермінантами трофічно, а епіфіти, птахи – топічно (птахи можуть бути зв’язаними і трофічно).

До складу консорції, крім виду який її визначає, можуть входити:

• гетеротрофні квіткові рослини, що паразитують на детермінантах;

• рослини-напівпаразити;

• гриби-паразити;

• гриби-мікоризоутворювачі;

• епіфіти з вищих рослин;

• лишайники;

• мохи;

• водорості;

• тварини-фітофаги, що постійно та тимчасово живуть на детермінантах або їх використовують (збирають пилок, нектар).

Частина консортів одночасно може бути детермінантом своїх консорцій. Наприклад, білка, є консортом ялини, має свою консорцію з хижаків (куниця), паразитів, що живуть на ній, з організмів, що щивляться її виділеннями. В зв’язку з чим виділяють консорції першого, другого і т. д. порядків. Групи консортів певного порядку називають концентрами.

Кожна консорція складається з великої кількості видів, які з часом змінюються. Скажімо у молодих соснових насадженнях переважають гриби – маслюки, а 50-річних – моховики, білі гриби та інші. Стовбурові шкідники ялини також з’являються у більш стиглих деревостанах, а тварини, що харчуються насінням – у стадії плодоношення дерев. Зникнення детермінанта з біогеоценозу супроводжується зникненням багатьох консортів, особливо монофагів, тобто тих, що харчуються виключно на основі даної консорції. Тому види, що базуються на декількох консорціях мають кращі можливості виживати.