- •3. Рослинність Гірського Криму.
- •6. Структура фітоценозів.
- •9. Рівні фіто індикації
- •12. Предмет і задачі фітоекології.
- •15. Вегетативні органи рослин.
- •18. Пристосування гідрофітів до водного середовища.
- •33. Сутність поняття «середовище».
- •36. Біологічна продуктивність.
- •48. Зоогенні екологічні фактори
- •24. Значення тепла в житті рослин
- •27. Напрямки фітоекології.
- •21. Повітря як екологічний фактор.
- •30. Світло як екологічний фактор.
- •45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
- •57 . Фітоекологія як наука – етапи становлення та розвитку. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у її розвиток.
- •60. Особливості екологічних умов і розвитку рослин на болотах.
- •63. Групи рослин по вибагливості до вологи.
- •66. Світовий режим у лісовому фітоценозі.
- •69. Класифікація екологічних факторів
- •72. Реакція рослин на світло.
- •39. Сучасні методи і таксономічні одиниці систметики рослин
- •54.Фітогенні екологічні фактори
45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
Стосовно температури як екологічного фактору розрізняють дві групи рослин:
- теплолюбні – термофіти;
- холодолюбні – кріофіти.
Справжніми термофілами є рослини, які зростають у тропічних зонах. Вони гинуть вже при температурі 0С. Багато з них переносять дуже високі температури – верблюжа колючка - +70С, синьо-зелені водорості - +75С. Загибель рослин від високої температури пояснюється багато в чому дією аміаку, який накопичується під час розпаду білків і амінокислот, а також дією деяких токсинів. Крім того, при температурі, вищій +50С, відбувається згортання цитоплазми клітин. Так от, жаростійкі рослини в процесі філогенезу здобули деякі захисні властивості: -скорочення поверхні рослин,
- густе опушення,
-розвиток глянцевої поверхні листка,
-збільшення інтенсивності транспірації,
-поява ефірних залоз,
-виділення солей (кристали яких заломлюють сонячне проміння),
-нагромадження органічних кислот (зв’язують аміак і тому роблять його нешкідливим для рослин),
-вертикальне та мерідіальне розположення листків.
До кріофітів належать високогірні та полярні рослини. Для них характерний дуже низький рівень інтенсивності ростових процесів, у результаті чого ці рослини є низькорослі.
Холодостійкість – це здатність рослин на протязі тривалого часу переносити низькі додаткові позитивні температури.
Морозостійкість – здатність рослин переносити низькі температури (мінусові).
Теплолюбність – це вимогливість рослин до тепла у вегетаційний період.
Зимостійкість – здатність рослин переносити взимку несприятливі погодні умови без пошкоджень.
Жаростійкість – здатність рослин переносити перегрів (вплив високих температур). Засухостійкість – здатність рослин переносити тривалі періоди посухи(зниження вологості повітря, грунту та високі їх температури) без значних порушень життєвих функцій.