36. Біологічна продуктивність.

Зелений покрив нашої планети здійснює дійсно титанічну роботу: щорічно рослинами засвоюється близько 200 млрд. тон вуглецю і утворюється при цьому майже 400 млрд. тон органічної маси.

Продуктивність біологічна – загальна кількість органічної речовини (біомаси), яка виробляється популяцією або угрупуванням за одиницю часу на одиницю площі. При цьому розрізняють продуктивність:

-первинну (біомасса, яка виробляється автотрофними рослинами в процесі фотосинтезу;

-вторинну (біомасса, яку отримують гетеротрофні організми за одиницю часу на одиницю площі).

Найбільшою первинною продуктивністю характеризуються вологі тропічні ліси (1000-3500 г/м² за рік), тропічні сезонні ліси (1000-2500 г/м² за рік ), болота і марші (800-3500 г/м² за рік), річні дельти (200-3500 г/м² за рік) та зарості водоростей і ріфи (500-4000 г/м² за рік) (табл. 2). В той же час райони тундри, високогір’я, пустель, пісків, відкритого океану відрізняються дуже низькою первинною біологічною продуктивністю. Первична біологічна продуктивність в свою чергу розділяється на:

- валову – загальна кількість органічної речовини вироблена рослинами в процесі фотосинтезу на одиницю площі (г/м², кг/м², т/га);

-чисту – рівна тій частині продуктів фотосинтезу, яка визначається як різниця між валовою та тією що пішла на процес дихання.

48. Зоогенні екологічні фактори

Взаємовідносини тварин і рослин дуже різноманітні, грають суттєву роль у житті фітоценозів, дуже часто визначають їх структуру, склад і особливості.

Зелені рослини разом з деякими (хемотрофними) незеленими бактеріями являють собою виробників-продуцентів органічної речовини, а тварини та більша частина не зелених рослин – споживачами,консументами органічної речовини. Крім того існує ще одна група організмів, які перетворюють органічну речовину у мінеральні з’єднання – редуценти.

Продуценти – автотрофи та хемотрофи, які виробляють органічну речовину з неорганічних з’єднань.

Концументи – використовувачі органічної речовини – усі тварини, частина мікроорганізмів і деякі рослини (паразити, комахоїдні).

Редуценти – організми, які перетворюють органічну речовину у мінеральні з’єднання (гриби).

Значення редуцентів у кругообігу речовини в природі дуже велике. Якщо б їх не було, то поглинуті рослинами і тваринами речовини вийшли б з кругообігу, оскільки залишались би у вигляді різних органічних з’єднань. У цьому б випадку і кругообіг речовини і життя на Землі зупинились би.

Між організмами у біоценозі існують відношення у вигляді ланцюгів харчування. Вони складаються з багатьох складових частин, дуже часто сильно розгалужені. Але майже завжди в основі всіх цих ланцюгів знаходяться рослини. Лише у біоценозах печер і на значних глибинах морів і океанів зелені рослини відсутні. Для усіх ланцюгів харчування властива слідуючи закономірність: самий нижній ланцюг, який являють собою рослини, має найбільшу масу, слідуючий ланцюг – ті організми, що використовують рослини, мають меншу масу, хижаки першого порядку – ще меншу і т.д. Виникає своєрідна піраміда біомас (рис. 38), яка й пояснює, чому організми, які знаходяться у нижній частині не можуть бути з’їденими – біомаса верхніх організмів менша за нижніх. Потенціальні можливості деяких організмів, незважаючи на малі розміри, вражаючі. Так, одна бактерія за 4,5 діб може дати 10³⁶ індивідумів потомства маса яких складе 1,4х10¹⁷ г (маса однієї бактерії 10^-11-10^-10 г) – це в декілька тисяч разів більше всієї біомаси в біосфері, і дещо перевищує масу води в Світовому океані. Але за звичай у організмів не має тривалих оптимальних умов для зростання та розмноження – недостача поживних речовин, відсутність місць з оптимальними умовами, напади хижих організмів і паразитів, хвороби, боротьба з іншими організмами і т.д.