21. Повітря як екологічний фактор.

Вітер – це горизонтальне переміщення повітряних мас вздовж земної поверхні. При цьому відбувається вирівнювання концентрацій його складових частин, посилюється газообмін в атмосфері та грунті. З одного боку вітер прискорює випаровування води, з другого приносить вологу. Так, плато Ордос знаходиться на території пустель Центральної Азії. Його клімат різкоконтинентальний, аридний. Але існує період (з червня по вересень) коли на його території йдуть сильні дощі, які приносять теплі і вологі мусонні вітри. Завдяки цьому у рослин з’являються умови вижити та створювати угрупування.

Вплив вітру на рослинні організми може бути прямим або опосередкований. Під прямою дією в першу чергу розуміють механічний вплив: вітровал (звалювання дерев з корінням), бурелом (ламання стовбурів дерев). Від вітровалу страждають в першу чергу ті деревні породи, які мають поверхневу кореневу систему – ялина, береза, бук, або які в даних екологічних умовах не можуть сформувати глибинну кореневу систему – сосна на заболочених площах. Дуже потерпають від вітру поодинокі дерева на вирубках, які зоставляють для того, щоб вони давали насіння для заліснення відкритих площ. Відомі випадки у Поліссі України, коли бурелому піддаються сотні гектарів соснових насаджень. Стійкі до вітру дуб звичайний, сосна сибірська, секвойя, евкаліпт. Вони формують потужну кореневу систему. До речі, під дією вітру дерева сильно розкачуються, що часто приводить до розриву коренів і всихання від цього дерев. Особливо це явище небезпечне, коли пориви вітру співпадають з амплітудою коливання дерев.

Вітри, які постійно дмуть в одному напрямку викликають у дерев різні деформації:

• ексцентричний приріст стовбурної деревини,

• наклін стовбура під тиском вітру,

• однобокі крони (рис. 30).

Такі явища спостерігаються у дерев, що зростають на морських узбережжях і на гірських вершинах, а також у рослин тундри, пустель і степів. У 50 ті роки минулого століття на Кримських яйлах проводилися досить широкі роботи із їх заліснення. Однак, значних позитивних результатів не було досягнуто. Однією з причин були сильні вітри, які з одного боку, впливали на фізіологічні процеси, що проходили у рослинах; з другого – дуже сильно деморфували крону. Внаслідок, частина насаджень загинула, частина перетворилася у низькоповноті та низькорослі, але на всіх їх є ознаки впливу саме сильних вітрів.

Механічні пошкодження рослин значно посилюються, у випадку, коли вітер несе дрібні частинки піску та снігу. Вітрянопіщані потоки б’ють листки і пагони, оббивають кору дерев. Особливо потерпають від цього ті рослини які мають широкі листки та малопотужну кору. Вітряні потоки снігу в Арктиці та умовах високогір’я повністю знищують ті частини рослин, які не сховані під снігом. Тому в цих умовах формуються фітоценози з низьких форм і видів рослин.

На території каменистої пустелі Окулен, яка розташована на захід від озера Іссик-Куль, постійно дмуть вітри з заходу на схід. Всю її суху глинисту площу вкривають дрібні камені. Більша частина рослин, яка тут зростає, схована за камінням з їх підвітряної сторони. Висота рослин, як правило не перевищує розмірів каміння. Якщо ж за каменем зростає декілька рослин, то частіше вони розташовані в одну лінію від нього, а висота кожного наступного менша від попереднього.

Дія вітру проявляється також і у фізіологічних процесах рослин. Вітер відносить пари води від поверхні листків, які утворилися в процесі транспірації, приносить більш сухе повітря і збільшує інтенсивність транспірації. Це, в свою чергу, викликає посилене поглинання поживних речовин і води з грунту. Вітер приносить до рослин більшу кількість вуглекислого газу, але процес асиміляції його не збільшується, оскільки досить сильно збільшується транспірація. Тому відбувається обезводнення рослин і навіть загибель від висихання. Навіть такі стійкі до засухи рослини пустель, як саксаули і черкези, знижують приріст пагонів в умовах постійних вітрів у 2-3 рази.