168. У чому особливості стратегічної інформації? Назвіть джерела та методи отримання стратегічної інформації.

Cтратегічна інформація – дані про стан і тенденції змін зовнішнього оточення та внутрішнього середовища підприємства, які аналітично оброблені і можуть бути використані в процесі формування та реалізації стратегії.

Особливостями стратегічної інформації є:

-більша частина стратегічної інформації є зовнішньою;

-відрізняється динамічним характером та насиченістю;

-містить значний обсяг якісних показників;

-може бути конфіденційною та становити комерційну таємницю підприємства.

Особливості стратегічної інформації обумовлюють і певні ознаки її якості: насиченість, надійність, достовірність, упорядкування, «прозорість».

Джерелами інформації на рівні зовнішнього середовища є:

• Законодавство, підзаконні акти, інструкції.

• Результати досліджень і розробок.

• Спеціальні джерела інформації.

• Преса, радіо, телебачення.

• Конференції, ярмарки.

Джерелами інформації на рівні внутрішнього середовища є:

• Форми звітності.

• Внутрішня нормативна документація.

• Огляди періодичної літератури.

• Власні дослідження.

• Власні НДПКР

Використовують такі методи збору інформації:

•самооцінка підприємвста і його діяльності;

•інтерв'ювання учасників;

•дослідження внутрішнього і зовнішнього середовища;

• аналіз змісту документів.

• експермент

169. Визначте сутність та етапи стратегічного контролю. Які форми та методи застосовуються в системі стратегічного обліку та контролю?

Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв’язку.

На відміну від поточного контролю, стратегічний контроль базується на ймовірніших оцінках і показниках, але це не означає, що їх не треба встановлювати.

Крім того, стратегічний контроль є однією з головних форм упереджувального контролю, який передбачає встановлення певної політики, процедур, правил тощо. 

Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їхня реалізація до досягнення цілей. Він не може існувати без поточного та заключного контролю, так само як стратегічне управління базується на поточній діяльності підприємства. 

Основні етапи стратегічного контролю:

1) визначення органів контролю та механізмів його застосування;

2) визначення стандартів і норм для забезпечення об’єктивності оцінок;

3) встановлення правильності виконання робіт, передбачених планами різного типу;

4) порівняння досягнутих параметрів робіт з встановленими стандартами та нормами;

5) вжиття коригувальних заходів, у тому числі, перехід до альтернативних варіантів планів проектів, програм.

Найважливішими методами управління для забезпечення контролю є:

бюджетування ,«управлін­ня за цілями», «управління за результатами», контро­лінг, управління за відхиленнями тощо.

До традиційних, небюджетних методів контролю відносять також статистичний контроль, спеціальні повідомлення (звіти), оперативні ревізії, особисте вивчення (у формі співбесід чи інтерв’ю), обстеження, інспектування та ін.

Контроль і перевірка виконання робіт за стратегічними планами та програмами передбачає розробку взаємопов’язаних систем контролю на підприємствах, які містять такі підсистеми контролю:

• за технологічними процесами;

• якістю продукції та праці;

• дотриманням діючого законодавства, що регулює діяльність підприємства;

• виконанням окремих завдань, етапів, напрямків та стратегіч­них програм і планів загалом;

• виконанням рішень, вказівок, наказів, розпоряджень вищого керівництва підприємства;

• дотриманням встановлених фінансово-економічних парамет­рів функціонування підприємства тощо.