16. Право промислової власності в господарських відносинах.

Роль права промислової власності відіграє з кожним роком більшу роль у господарських відносинах. Право промислової влас­ності (патентне право) є складовою частиною прав інтелектуальної власності, що використовуються у сфері господарювання. До права

промислової власності належать: права на винахід, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, селекційні до­сягнення в рослинництві і тваринництві, топографії інтегральних мікросхем, засоби індивідуалізації учасників господарських від­носин (право на комерційне (фірмове) найменування, торгову мар­ку, географічне позначення). Водночас, у царині господарювання використовують також інші об'єкти інтелектуальної власності; комерційна таємниця, а також авторські і суміжні права.

До матеріальних і нематеріальних правовідносин застосовуються різні норми, тому зміст права власності стосовно нематеріальних об'єктів, якими є плоди інтелектуальної діяльності (творчості), виглядає трохи іншим. Відмінності між такими об'єктами відбиває формула: «Якщо у А е яблуко, й у В є яблуко, і вони ними обміняли­ся, то у кожного буде по одному яблуку, а якщо у А є одна ідея, й у В є одна ідея, і вони обмінялися ними, то у кожного буде по дві ідеї».

Відповідно до ст. 154 ГК України положення ГК України про ін­телектуальну власність е спеціальними стосовно норм ЦК України. Слід відзначити, що об'єкти інтелектуальної власності відносять до основних фондів суб'єктів господарювання, зокрема, до такого їх різновиду як нематеріальні активи.

Підставою виникнення права інтелектуальної власності е, як правило, факт створення відповідного нематеріального об'єкта автором або ж договір, наприклад, авторський договір, договір на створення і передачу результатів науково-технічної діяльності (за ГК України), договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (за ЦК України). Водно­час, для об'єктів промислової власності і засобів індивідуалізації учасників господарських відносин реєстрація є необхідною умовою виникнення відповідних прав.

Існує певна проблема оцінки прав промислової власності як об'єкта обліку у складі цілісного майнового комплексу. Оскіль­ки йдеться про нематеріальні об'єкти, складно виробити єдині об'єктивні критерії і методики для подібної оцінки. Разом з тим, очевидно, що нині чинний договірний порядок оцінки таких прав (наприклад, при внесенні до стартового капіталу) допускає зловжи­вання з боку суб'єктів господарювання та їх засновників (учасників), а тому потребує законодавчих обмежень.

Коли йдеться про припинення прав інтелектуальної власності, слід розділяти майнові права (виключні права на використання, ви­ключні права на передачу і заборону використання об'єкта третіми особами) і немайнові права (право автора на визнання, право на не- комерційне використання, право на цілісність і незмінність твору і так далі). Немайнові права не можуть бути припинені інакше, ніж відповідно до закону, тоді як припинення майнових прав здійсню­ються на розсуд власника, у тому числі за договором.

Таблиця 2. Форми і терміни охорони об'єктів права інтелектуальної власності

№	Об'єкт	Охоронні документи	Термін охорони майнових прав
1.	Винахід	патент	20 років з дати подачі заяви
2.	Промисловий зразок	патент	15 років з дати подачі заяви
3.	Корисна мо­дель	патент	10 років з дати подачі заяви
4.	Нові сорти рос­лин	патент	30 і 35 років після реє­страції
5.	Селекційні до­сягнення (нові породи тварин)	патент	20 років з дати подачі заявки (визнаються ви­находом)
6.	Торговельна марка	свідоцтво	10 років з дати подання заявки, може бути по­довжений кожного разу на 10 років
7.	Комерційне на­йменування	свідоцтво про реє­страцію, довідка про резервування	До моменту ліквіда­ції суб'єкта господа­рювання або іншого встановленого законом моменту
8.	Географічне по­значення	свідоцтво про реє­страцію	Безстроково (за умови збереження характе­ристик товару)
9.	Комерційна таємниця (ноу- хау, торговель­ний секрет, раціоналіза­торська пропо­зиція)	—	Весь період наявності ознак комерційної та­ємниці, встановлених законом
10.	Літератур­ні твори, комп'ютерні програми	свідоцтво	70 років з 1 січня року, наступного за роком смерті автора або остан­нього із співавторів
1	Фонограми	—	50 років після першої фіксації виконання або постановки, передачі в ефір або проводами