- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Джерела господарського права та загальна характеристика та структура гпк
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •6. Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •7. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності. Принципи дозвільної системи у сфері господарювання.
- •Принципи дозвільної системи в сфері господарювання
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання. Порядок ліквідації та реорганізації юридичних осіб.
- •Порядок ліквідації та реорганізації юр. Осіб
- •9. Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •10. Поняття та види державних і комунальних підприємств. Приватні та дочірні підприємства.
- •11. Установчі документи суб’єктів господарювання.
- •12. Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •13. Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •14. Правовий статус та види акціонерних товариств. Співвідношення з іншими видами товариств.
- •15. Поняття господарських об’єднань та холдингів.
- •16. Право промислової власності в господарських відносинах.
- •17. Право господарського відання та оперативного управління.
- •18.Поняття, функції та види господарських зобов’язань та договорів.
- •19. Договірні форми державного-приватного партнерства. Про державно-приватне партнерство від 01.07.2010 № 2404-VI
- •20. Способи захисту господарських прав.
- •21. Склад господарського правопорушення.
- •22. Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •23. Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •24. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживанням ними.
- •25. Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •26. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •27.Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •28. Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •30. Особливості застосування штрафних санкцій у сфері господарювання.
- •31. Поняття, види, строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
- •32. Підстави порушення та стадії провадження у справах про банкруцтво
- •33. Система законодавства про захист економічної конкуренції. Поняття і види неконкурентної поведінки.
- •34. Види державних регульованих цін та порядок їх встановлення.
- •35. Форми готівкових та безготівкових розрахунків. Зміст акредитованого та вексельного зобов’язання.
- •36. Базисні умови правил інкотермс: поняття, види та значення.
Порядок ліквідації та реорганізації юр. Осіб
Реорганізація – перебудова, перетворення будь-якої установи, підприємства, організації, структури управління тощо.
В результаті реорганізації юридична особа може як припинити існування, так і продовжити господарську діяльність в новому статусі.
Існує п’ять форм реорганізації:
- злиття (об`єднання);
- приєднання.
- поділ
- виділення;
- перетворення
Припинення існування юридичної особи відбувається при таких формах реорганізації, як приєднання, поділ, злиття.
Продовження існування юридичної особи в новому статусі відбувається при таких формах реорганізації, як виділення та перетворення.
Злиття – об`єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов’язки новоствореній юридичній особі.
Приєднання – це приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов’язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.
Поділ – виникнення двох або більше юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє існування, при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленої їх статутними фондами. У разі поділу товариства до нових товариств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого товариства.
Виділення – відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи; до новоствореної юридичної особи переходить частина майнових прав та обов’язків, що має існуюче підприємство.
Перетворення – це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або реорганізаційно-правової форми юридичної особи без припинення її існування. При перетворенні одного товариства в інше до товариства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього товариства.
Найпоширенішими прикладами перетворення підприємств є:
- товариство з обмеженою відповідальністю реорганізовується в акціонерне товариство;
- акціонерне товариство реорганізовується у товариство з обмеженою відповідальністю;
- приватне акціонерне товариство (ПрАТ) перетворюється у публічне акціонерне товариство (ПАТ).
Основні етапи реорганізації:
- прийняти рішення вищим органом товариства (його учасниками, власником) про реорганізацію товариства;
- повідомити про прийняте рішення щодо реорганізації відповідні державні органи влади;
- здійснити відповідне повідомлення в засобах масової інформації про припинення юридичної особи;
- погодити певні дії з відповідними органами державної влади на припинення юридичної особи;
- виявити кредиторів;
- скласти передавальний акт або розподільчий баланс;
- перереєструватися в органах державної реєстрації;
- здійснити реєстрацію або скасувати реєстрацію випуску акцій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (для акціонерних товариств).
Ліквідація
З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
2. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.
3. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
4. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
5. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
6. Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
7. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
8. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
9. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
10. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
11. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.
12. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
13. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.
14. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.
