- •1.Доведіть, що період князювання Володимира Великого став початком розквіту Київської Русі.
- •2.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого
- •3.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого
- •5.Хрещення Русі: причини, хід, історичне значення. Історіографія проблеми
- •6.Зовнішня політика Володимира Великого
- •9.Основні аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого
- •10.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі
- •13.Київське повстання 1068 - 1069
- •17.Визначте причини повстання 1113 р. У Києві, проаналізуйте “Устав о різах” Володимира Мономаха і доведіть, що його запровадження сприяло стабілізації внутрішнього становища у Київській Русі
- •15.Проаналізуйте рішення Любецького з’їзду князів.
- •19.Піднесення міжнародного авторитету Київської Русі в період князюванняВолодимира Мономаха
- •20.Внутрішня політика Мстислава та збереження політичної єдності руських земель.
- •8.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі. “Руська правда” як
- •12.Визначте причини виникнення тріумвірату Ярославичів.
- •22.Форма державного устрою Київської Русі.Історіографія проблеми
- •23.Інститути державного правління Русі:а) князівська влада;б) князівська рада-дума в) віче.
- •33.Розвиток фінансової системи в Київській Русі.
- •35. Основні редакції та проблема авторства “Повісті минулих літ”
- •36.Література і літературні твори в Київській Русі. Усна народна творчість.
10.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі
Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення. Дбаючи про захисні держави, він відвоював захоплені Польщею Червенські міста і Волзьку волость, знову підкорив угро-фінські племена чуді, провів кілька успішних походів проти агресивних ятвягів і литовців, заснував міста Ярослав на р. Сян та Юр'їв над Чудським озером, які мали сприяти зміцненню північно-західних кордонів країни. На півдні Ярослав продовжив будівництво захисних споруд проти кочівників, зокрема, закладаючи по р. Рось міста Юр'їв, Корсунь та ін. У 1036 р. він успішно завершив боротьбу своїх попередників проти печенігів, розгромивши їхні орди під Києвом. Свідченням могутності Київської Русі часів Ярослава, досягнення нею рівня найрозвинутіших країн середньовічної Європи були численні шлюби членів; великокнязівського роду з представниками найвпливовіших правлячих династій Заходу. Не випадково сучасники називали руського князя "тестем Європи". Усе це зміцнювало міжнародний авторитет Київської держави
Династичні шлюби у той час були невід'ємною частиною дипломатії, в них кожна із сторін шукала політичну вигоду. Престиж династичних зв'язків опинявся в прямій залежності від могутності держави. Сам Ярослав узяв в дружини Інгігерду – дочку шведського короля Олафа. Сини Ярослава були одружені: Ізяслав – на дочці польського князя Мешко II, Святослав – на дочці німецького графа Леопольда фон Штаде, Всеволод – на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха. Сестру самого Ярослава Добронігу було видано заміж за польського короля Казіміра, що забезпечило Русі спокій на західному кордоні. Дочки ж Ярослава стали королевами Угорщини (Анастасія), Франції (Ганна), Норвегії і Данії (Єлизавета). Всі ці браки можуть говорити лише про одне – Київська держава розширювала свої зовнішньополітичні зв'язки і збільшує свій вплив в Європі.Польські князі зверталися за, допомогою й опікою до Ярослава. Ярослав проводив гідну великої держави зовнішню політику, вступивши у рівноправні стосунки з головними європейськими державами середньовічного світу: Німеччиною та Візантією. Особливо пожвавилися дипломатичні взаємини між Київською Руссю та Германською імперією. В 1030 – 1031, 1040 та 1043 рр. держави обмінялися посольствами.
11. Охарактеризуйте порядок престолонаслідування, запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади. За заповітом Ярослава Мудрого великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Київської Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.
