- •Навчальні питання та рекомендований розрахунок часу по їх відпрацюванню:
- •Методичні вказівки по відпрацюванню начальних питань
- •Питання на самостійну підготовку:
- •Питання 1 Вимоги Настанови з інженерних засобів до обладнання об’єктів
- •Обладнання охоронюваних об’єктів інженерно-технічними засобами охорони
- •Питання 2 Інженерні засоби охорони і вимоги до них
- •Огородження об’єктів
- •Інженерні загородження
- •Контрольно-слідова смуга
- •Стежка наряду (дорога охорони)
- •Стежка фахівця ітзо
- •Стежка інструктора собак
- •Інженерне обладнання постів
- •Питання 5 Конструкції інженерних засобів охорони на кпп
- •Типові підходи до обладнання пунктів контролю людей.
Інженерні загородження
Інженерними загородженнями називаються засоби і спорудження, установлені або влаштовані на ближніх підступах, у забороненій зоні, на підступах до життєво важливих центрів, будинків, споруд охоронюваного об’єкта з метою обмеження руху порушника (противника) і створити сприятливі умови для його затримки резервними групами варти в межах забороненої зони або на підступах до життєво важливих центрів, будинків, споруд.
Інженерні загородження зводяться в забороненій зоні в місцях, що не впливають на роботу засобів виявлення, як правило, між стежкою нарядів і внутрішнім огородженням забороненої зони. З метою створення нарядам варти сприятливих умов, для забезпечення перегляду підступів до охоронюваного об'єкта і для будівництва інженерних засобів і лінійної частини засобів виявлення в забороненій зоні виробляється суцільна вирубка або паркове розчищення лісу і корчування пнів.
По характеру впливу на порушника (противника) інженерні загородження підрозділяються на мінно-вибухові і невибухові. Невибухові загородження, у свою чергу, бувають постійними і переносними.
Мінно-вибухові загородження (МВЗ) встановлюються на ближніх підступах і в заборонених зонах охоронюваних об’єктів для оборони їх у воєнний час і призначені для нанесення втрат противнику.
Для прикриття об’єктів використовуються возимі комплекти протипіхотних мін (ВКПМ-1, ВКПМ-2), протипіхотні міни різних типів, прилади керованого вибуху й інші засоби, передбачені табелями озброєння військових частин на воєнний час.
Невибухові інженерні загородження влаштовуються в заборонених зонах об’єктів, на підступах до режимних будинків, споруд.
Постійні невибухові загородження проектуються і зводяться у виді самостійного рубежу в заборонених зонах об’єктів. При цьому в якості типового використовується загородження "Шипшина" різних модифікацій або аналогічні конструкції, де за основу взяте огородження із сітки висотою 2,5-3,5 м у сполученні зі спіралями з колючого дроту (стрічки), МЗП, дротовими гірляндами.
До постійних невибухових загороджень відносяться також дротові мережі на високих і низьких колах, дротові огородження, загородження пакетів МЗП і гірлянд із колючого дроту.
До переносного невзривного загородження відносяться дротові їжаки, рогатки, спіралі із колючого дроту (стрічки), малопомітні перешкоди і дротові гірлянди, установлені на уразливих ділянках або як доповнення до постійних загороджень.
Конструкція невибухових загороджень повинна задовольняти наступним вимогам:
ускладнювати подолання порушником забороненої зони;
обмежувати використання порушником підручних засобів (ножиців, гострозубців, шестів, сходів т.п.);
бути ремонтопригодними;
не перешкоджати нормальній роботі охоронюваного об’єкту та несенню бойової служби особовим складом варти.
Мал 7. Підсилене проволочене загородження
Для проходу (проїзду) і маневру резервних груп варти в забороненій зоні, у невибухових загородженнях через 1000-1500 м улаштовуються хвіртки (ворота), обладнані замикаючими пристроями (замками) і сигналізацією. Конструкція хвірток і воріт повинна забезпечувати затримку порушника при їхньому подоланні на час не менше, чим саме загородження. Дротове огородження влаштовується з одного ряду колів (опор), обплетених 7-12 нитками колючого дроту. Посилене дротове загородження (мал. 7) являє собою звичайне огородження висотою від 1,5 до 2 м, посилене з двох сторін дротовими відтягненнями. Дротове загородження може також підсилюватися козирками і дротовою мережею (мал. 8).
а) вид зверху
б) вид збоку
Мал. 8. Проволочений паркан підсилений хрестоподібним козирком і проволоченою сіткою
Д
ротова
мережа на низьких колах (мал. 9) улаштовується
шириною 3 м. Коли довжиною 70 см. забивають
рядами в шаховому порядку на відстані
1,5 м один від іншого. Коли над поверхнею
землі повинні підніматися на 15-20 см.
Кожен ряд колів і проміжки між рядами
обплетені в двох ниток колючого дроту.
Дріт прикріплюють скобами поверх колів
(до торців). Спочатку протягають і
прибивають до колів першу нитку зі
слабиною, потім другу, улаштовуючи
петлі.
М
Мал. 9. Проволочена
мережа на низьких кілках
Мал. 10. Загородження з пакетів МЗП висотою 1,5 м
Мал. 11. Однобічне похиле загородження із пакетів МЗП.
О
днобічне
похиле загородження з пакетів МЗП (мал.
11) складається з опор (стовпів) висотою
3 м над поверхнею землі, установлених
через 5 м, дроту діаметром 5-6 мм, натягнутих
по їхньому верху із похило встановленого
пакета МЗП. В якості опори для однобічного
похилого загородження з пакетів МЗП
може використовуватися дротове або
сітчасте внутрішнє огородження заборонної
зони (мал. 12), висота якого при цьому може
бути збільшена за допомогою металевих
кронштейнів.
