Інженерне обладнання постів

Для виконання своїх обов’язків, чатовому мають бути створені всі умови для несення служби на посту безперешкодним обходом території постів або спостереженням із місця.

До інженерного обладнання постів відносяться спостережні вишки, постові гриби і будки, загородки у виді бар'єрів місць несення служби вартовими в будинках і в режимних приміщеннях, попереджувальні, розмежувальні і вказівні знаки, окопи-укриття, обмежувальні планки на гальмових площадках, спеціально обладнані і відгороджені місця для несення служби вартовими на платформі (поручні, сходи), а також пристрої постів вартових собак.

Спостережні вишки можуть улаштовуватися для збільшення огляду і кращого перегляду вартовими забороненої зони і підступів до об'єкта. Висота вежі і місце її установки визначаються в залежності від рельєфу місцевості, конфігурації забороненої зони й інших місцевих умов.

В ежі обладнуються засобами службового зв'язку і тривожно-викличної сигналізації, а в окремих випадках переносними радіостанціями, дублюючими пультами технічних засобів охорони охоронюваних ділянок, гучномовним зв'язком, технічними засобами спостереження і управляючими прожекторами. Склад технічних засобів для обладнання вишок визначається актом МВК або завданням на проектування.

У районах, де взимку буває температура нижче -15°С, верхня будівля вишки облаштовується склом, а в проміжках між дахом і бар'єром встановлюється одне або два пересувні забрала. Пристрій пересувних забрал повинний дозволяти вартовому при необхідності швидко відкривати їх для поліпшення перегляду охоронюваної ділянки і застосування зброї. У районах, де температура опускається нижче -30° С, вишки будуються утепленими. Підлоги і стінки вишок робляться подвійними, а проміжки засипаються теплоізоляційними матеріалами.

Спостережні вишки можуть бути дерев'яними, металевими або зі збірного залізобетону.

Дерев'яна спостережлива вишка (мал. 15) складається з будки, опор і сходів.

Дах вишки покривається листовим залізом. На даху встановлюється блискавкоприймач зі сталевого прутка перетином 100 мм² і довжиною не менш 270 мм для вишок висотою від 10 до 17 м. Як струмовідвід застосовується сталевий дріт діаметром не менш 6 мм або сталева прямокутна смуга перетином 48 мм². Електроди заземлювачів виконують із пруткової, смугової або кутової сталі перетином не менш 160 мм², довжиною 2-3 м і розміщають на віддаленні не менш 5 м від стежки нарядів (дороги охорони). З'єднання блискавкоприймачів зі струмовідводами, а також заземлювачів між собою виконуються зварюванням, при цьому довжина зварювального шва повинна бути не менш подвійної ширини смуг, що зварюються, і не менш шести діаметрів круглих провідників. На металевій спостережній вишці в будці влаштовується дерев’яний настил, покритий діелектричним килимом.

Площадка вишки з усіх боків (крім входу) відгороджується бар’єром із дощок.

Дерев’яні вишки, що мають висоту 7 м і більш, встановлюються на фундамент, що загублюється до глибини промерзання ґрунту. Для підйому на вишку і спуска з її влаштовуються сходи з поручнями під кутом 45—60° до рівня землі.

Мал. 15. Дерев’яна спостережна вишка

Металеві спостережні вишки можуть бути різної конструкції, як правило, баштового типу, висотою 10-17 метрів. Вишка зводиться на залізобетонному фундаменті, для підйому на оглядову площадку й у будку обладнаються сходові марші, розташовані у внутрішній частині несучої конструкції вишки. У верхній частині вишки здійснюється болтове і зварне кріплення підстави будки й оглядової площадки. Будка обладнується подвійними стінками з теплоізоляційним матеріалом і заскленими вікнами з усіх боків для ведення кругового огляду.

Мал. 16. Металева спостережна вишка

Для огляду місцевості в непогоду або при слабкій видимості, навколо будки влаштовується оглядова площадка з поручнями, шириною 0,8-1,0 м. Додатково вишка кріпиться 4 відтягненнями до анкерів.

П остові грибки (мал. 17) призначаються для розміщення засобів службового зв'язку і тривожно-викличної сигналізації, постового одягу і встановлюються в заборонній зоні, як правило, у центрі ділянок постів на відстані не більш 1 м від стежки нарядів.

Постові грибки виготовляються з дерева або металоконструкцій з використанням дерев'яних і пластмасових деталей і фарбуються в зелений колір.

Постові будки (мал. 18) установлюються на контрольно-пропускних пунктах або у забороненій зоні і призначаються для розміщення в них засобів службового зв'язку, тривожно-викличної сигналізації, кабін із пропусками водіїв транспортних засобів і осіб, що супроводжують транспорт (вантаж), співробітників, рамок зі зразками пропусків, підписів і зліпків печатки, постового одягу. Постові будки можуть бути цегельними, дерев'яними і зі збірного залізобетону з використанням металоконструкцій, склопластику, пресованих і дерев'яних деталей. У районах, де температура опускається нижче -30°С, у постових будках передбачається опалення (електрокалорифери, електроплити, парове опалення і т.п.).

Розміри і типи постових будок визначаються проектною організацією, а на діючих об'єктах, при необхідності режимними органами і командуванням військових частин.

П остові будки фарбуються в зелений колір.

Мал. 18. Постові будки.

П ости вартових собак улаштовуються для створення необхідних умов для застосовуваних в охороні об'єктів вартових собак. З цією метою в забороненій зоні обладнаються блок - пости, пости вільного несення служби і пости глухої прив'язі.

Блок - пости і пости глухої прив'язі обладнуються на найбільш уразливих ділянках охорони.

Блок - пост (мал. 19) розміщається на очищеній від кущів, пеньків і інших сторонніх предметів смузі місцевості шириною 6 м (при довжині ланцюга 2,5 м) і 7 м (при довжині ланцюга 3 м) і обладнається двома стовпами з відтягненнями і натягнутим між ними тросом або дротом діаметром 6-8 мм. Стовпи діаметром 22 см і довжиною 3,0-3,5 м закопуються в землю на глибину 1,0-1,5 м на відстані 20-80 м один від іншого. Кріплення і натяг дроту (троса) між стовпами виробляється за допомогою натяжних болтів. Дріт (трос) підвішується на висоті не менш 1,5 м від землі, стріла провису її не повинний бути більш 0,5 м.

На дроті (тросі) монтується спеціальний блок, до якого за допомогою карабіна прикріплюється ланцюг довжиною 2,5-3,0 м. Щоб уникнути скручування ланцюга в її верхньому кінці монтується серга.

Для запобігання ударів собаки об стовпи і закручування ланцюга навколо стовпів на дроті (тросі) у 3 м від стовпів закріпляються затримки (обмежники). Карабін і ланцюг повинні бути випробувані на розрив силою 150-200 кг.

Для укриття вартового собаки від дощу, снігу і вітру посередині блок посту встановлюється тристопна будка, звернена відкритою стороною убік охоронюваного об'єкта.

Пост глухої прив'язі обладнується на розчищеній (спланованої) круглій площадці діаметром 7 м. На заболоченій і нерівній місцевості площадка обладнується настилом з дощок. У центрі площадки встановлюється стовп діаметром 20 см і висотою (від землі) 0,7-1,0 м. У торці стовпа установлюється вільно обертовий вертлюг для кріплення ланцюга. Довжина ланцюга 2,5-3,0 м. При розташуванні посту глухої прив'язі в режимному будинку ланцюг кріпиться до скоби або кільця, прикріпленим до дверної коробки або стіни. Для укриття собаки від непогоди на посту встановлюється тристінна будка.

Питання 3

Освітлювальне обладнання, міри безпеки при його експлуатації

Засоби освітлення встановлюються вздовж заборонених зон, на контрольних майданчиках, в режимних приміщеннях і на транспортних засобах з приладами автоматичного, місцевого ручного або дистанційного управління і призначені для нагляду за об’єктами охорони в умовах обмеженої бачності.

Засоби освітлення поділяються на прилади ближньої дії - світильники і дальньої – прожектори.

Питання 4

Засоби механізації і автоматизації

Крім інженерних заборонена зона обладнується:

• засобами виявлення;

• технічними засобами спостереження;

• засобами зв'язку і тривожно-викличної сигналізації;

• охоронним висвітленням.

У залежності від способу охорони об'єкта по периметру в забороненій зоні обладнується один або кілька рубежів виявлення, кожний з який розбивається на ділянки. Максимальна довжина кожної ділянки визначається технічними умовами на застосовані засоби виявлення, але не повинна перевищувати 300 м.

При обладнанні в забороненій зоні одного рубежу виявлення він, як правило, улаштовується по верху основного огородження у виді декоративного (сітчастого, проволочного) вертикального або похилого козирка. З цією метою застосовуються, найчастіше, ємнісні, контактноелектролізуємі й індуктивні засоби виявлення ("Радіан", "Арал", "Смарагд").

При обладнанні двох і більш рубежів виявлення один з них установлюється по верху основного огородження, а поблизу основного огородження в глибині заборонної зони з метою створення окремих або спільних зон виявлення. Засоби виявлення встановлюються в забороненій зоні так, щоб виключалося їхнє спрацьовування при русі людей по стежці нарядів і транспорту по дорозі охорони. Засоби виявлення, установлені на одній ділянці, повинні бути різного принципу дії або мати різну форму зон виявлення і бути сумісними з погляду оптимальної завадозахищенності. Сигнали від засобів виявлення повинні передаватися у вартове приміщення на засоби збору й обробки інформації, а при необхідності дублюватися на пости.