Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_laboratornye_vodosnabzhenie_ukr.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
21 Мб
Скачать
☆

Рекомендована література

        1. СНиП 3.05.04-85* Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации – М: Госкомитет по делам строительства, 1990. – 45с.

        2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення. – Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. -182с.

        3. ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 Зовнішні мережі та споруди. Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб.

Лабораторна робота № 7

Деталювання водопровідної мережі

2 год.

Мета роботи: отримати практичні навички щодо проектування монтажних схем водопровідних колодязів.

Матеріальне забезпечення

  • схема водопровідної мережі;

  • фасонні частини трубопроводів.

Загальні вказівки

Одним із важливих питань, пов'язаних з проектуванням і розрахунком водопровідної мережі, є її деталювання, що представляє собою вибір і розміщення на мережі арматури, фасонних частин, водопровідних колодязів та інших деталей.

Деталювання виконується по прийнятому варіанту схеми водопостачання після гідравлічного розрахунку мережі, коли визначені фактичні витрати води, діаметри і матеріали труб для всіх ділянок мережі. Для забезпечення надійності роботи водопровідної мережі, зниження її собівартості, зручності експлуатації необхідно правильно виконати конструювання вузлів і раціонально використати існуючий сортамент фасонних частин. Деталювання відображається на робочих кресленнях, де умовними позначеннями показують арматуру і фасонні частини, з яких повинні монтуватися окремі вузли мережі.

Фасонні частини застосовуються для зміни напрямку і діаметра трубопроводу, а також для влаштування відгалужень.

Для керування роботою трубопроводу і спостереження за його станом встановлюють арматуру ( засувки, зворотні клапани, вантузи і т.д.).

Труби, використовувані при проектуванні водопровідної мережі. Для напірних водоводів і мереж, як правило, слід застосовувати неметалеві труби:

- залізобетонні напірні згідно з ДСТУ Б В.2.5-47, ДСТУ Б В.2.5-48, ДСТУ Б В.2.5-50, ДСТУ Б В.2.5-55;

- пластмасові (поліетиленові (ПЕ), з непластифікованого полівінілхлориду (НПВХ), поліпропіленові (ПП), склопластикові, композитні) згідно з ДСТУ БВ.2.7-141, ДСТУ Б В.2.7-151, ДСТУ Б В.2.7-178 тощо;

- азбестоцементні (напірні).

Застосування чавунних напірних труб (в тому числі високоміцних чавунних труб з шароподібним графітом) рекомендується для мереж у межах населених пунктів, територій промислових і сільськогосподарських підприємств.

Застосування сталевих труб рекомендується:

- на ділянках з розрахунковим внутрішнім тиском більше ніж 1,6 МПа (16кгс/см2);

- для переходів під залізничними лініями і автомобільними дорогами, через водні перешкоди та яри;

- у місцях перетинання питного водопроводу під мережами каналізації;

- при прокладанні трубопроводів під автодорожніми мостами, по опорах естакад і в тунелях.

Для водоводів та водопровідних мереж сталеві труби слід приймати згідно з встановленим номенклатурним обмеженням сортаменту зі стінкою, товщину якої необхідно визначати розрахунком, та з урахуванням умов роботи трубопроводу (але не менше ніж 3 мм).

Для неметалевих труб допускається застосування металевих фасонних частин.

Для систем питного водопостачання повинні застосовуватись труби та матеріали відповідно до вимог 3.11 ДСанПіН 2.2.4-171.

Вибір раціонального типу труб і правильне розміщення арматури і фасонних частин - одна з найважливіших задач проектування трубопроводу. При виборі типу труб необхідно враховувати їх надійність, вартість, гідравлічні властивості, умови укладання, наявність їх для будівництва.

Чавунні труби. Чавунні труби виготовляють із сірого чавуну діаметром від 50 до 1200 мм і довжиною від 2 до 6 м.

Чавунні труби з'єднують між собою розтрубними стиками. Гладкий кінець труби вставляється в розтруб і центрується, при цьому між ним і опорним уступом розтруба повинен залишатися зазор близько 5 мм. Щілина ущільнюється просмоленим пасмом, яке набивають за допомогою конопатки. Більш широка канавка розтруба зашпаровується замком з азбестоцементу, свинцю або алюмінію.

Для чавунних труб діаметром від 65 до 300 мм можна використовувати розтрубні з'єднання з гумовою самоущільнюваною манжетою; гумовим ущільнюючим кільцем. Розтрубне з'єднання дешевше фланцевого, забезпечує рухливість окремих ділянок трубопроводу (для великих діаметрів - до 1, для малих діаметрів до 3), має більшу хімічну стійкість. Тому труби, що прокладаються в ґрунті, як правило, з'єднують розтрубами.

Фасонні частини для чавунних труб виготовляються відповідно до ГОСТу 5525-88.

Сталеві труби. Сталеві труби допускається застосовувати тільки при спеціальному обґрунтуванні, у випадках, передбачених ДБН В.2.5-74:2013. Сталеві трубопроводи мають високу міцність, можуть витримувати великі тиску, добре чинять опір дії динамічних навантажень. Тому їх застосовують для прокладки водоводів з високим напором води в сейсмічних районах, в просадних ґрунтах, використовують для влаштування внутрішніх водопроводів у будинках, а також на відповідальних ділянках : під дорогами, мостами, на акведуках, в дюкерах, в насосних станціях і т. д.

Основний недолік - підвищена схильність до корозії. Внутрішні діаметри сталевих труб - до 1400 мм. Довжина може бути будь-яка, але не більше 15м. З'єднання сталевих труб можуть бути : муфтові, розтрубні, фланцеві і зварні. Муфтами з'єднують труби діаметром до 150 мм, які, як правило, використовують для влаштування внутрішніх водопроводів. Розтрубні з'єднання за ГОСТ не передбачені і застосовуються вкрай рідко. Фланцеві з'єднання за ГОСТ також не передбачені і, за необхідності, застосовуються для встановлення на сталевому трубопроводі фланцевих чавунних фасонних частин і арматури. Фланці приварюють до труби або роблять насувні.

Найбільш широко застосовують зварні з'єднання сталевих труб. Залежно від діаметра сталевих труб вибирають різні фасонні частини. Для водогазопровідних труб будинкових вводів застосовують спеціальні фасонні частини з м'якої сталі і з ковкого чавуну.

Для труб діаметром від 100 до 600 мм використовують чавунні фасонні частини, що виготовляються для чавунних труб за ГОСТ 5525-88. Широко застосовують також фасонні частини, які виготовляють на місці робіт за допомогою зварювання.

Азбестоцементні труби. У системах водопроводу застосовують азбестоцементні труби марок: ВТ - 6, ВТ - 9, ВТ - 12, що мають умовний діаметр від 100 до 500 мм, довжиною 3-4 м.

Зовнішній діаметр обточених кінців азбестоцементних труб приблизно дорівнює діаметру чавунних труб, що дозволяє використовувати чавунні фасонні частини для монтажу вузлів на азбестоцементних трубопроводах.

Основний недолік азбестоцементних труб - слабка опірність ударним навантаженням.

Азбестоцементні труби з'єднують азбестоцементними і чавунними муфтами, які ущільнюють гумовими кільцями.

З чавунними фасонними частинами, що мають гладкий кінець, азбестоцементні труби можуть з'єднуватися тими ж муфтами або ж розтрубним стиком.

Для з'єднання азбестоцементної труби з фланцевої арматурою до фланця приєднують патрубок фланець - гладкий кінець, після чого трубу з'єднують з гладким кінцем патрубка за допомогою чавунної фланцевої муфти.

Залізобетонні труби. Залізобетонні труби виготовляють діаметром від 500 до 1600 мм на тиск 6-15 кгс/см2. Їх застосовують, головним чином, при будівництві водоводів. З'єднують труби розтрубними стиками з гумовими ущільнювачами, стиками на залізобетонних або чавунних муфтах. Для залізобетонних труб застосовують чавунні і зварні сталеві фасонні частини. Перехід до фасонних частин здійснюється через патрубки, що з'єднуються із залізобетонними трубами чавунними болтовими муфтами.

Пластмасові труби. Пластмасові труби для господарсько-питного водопостачання застосовують з поліетилену, поліпропілену і вініпласту. Ці пластмаси не впливають на якість води. Поліетиленові труби випускають з поліетилену низької щільності ( ПНП ) і високої щільності ( ПВП). Труби з ПНП мають діаметр до 150 мм, а з ПВП- до 300 мм, довжиною від 6 до 12 м. Труби ПВХ випускають діаметром до 150 мм, довжиною 6-8 м. З'єднання пластмасових труб можуть бути зварні, клейові, розтрубні і фланцеві. Клейове з'єднання застосовують, в основному, для з'єднання труб ПВХ. Різьбові з'єднання застосовують на пластмасових муфтах, сполучних гайках або сталевих муфтах. Фасонні частини з поліетилену використовуються за ОСТ 6-05-367-74 діаметром від 16 до 140 мм. При використанні пластмасових труб рекомендується керуватися Інструкцією з проектування та монтажу мереж водопостачання і каналізації з пластмасових труб ( СН 478-80 ).